Вулиця Староєврейська могла мати менш толерантну назву. Між членами комісії з перейменування та активістами точилася затята й довготривала дискусія. Проблема в тому, що за місцевою традицією (українською, польською та німецькою) «євреїв» називали «жидами» у той час, як росіяни (радянська традиція) надавали цьому слову винятково негативного забарвлення. Тим, що нині у центрі Львова маємо вулицю Староєврейську, а не Старожидівську, треба завдячувати історику Оресту Мацюку.

Курйозна історія трапилася з колишньою вулицею Тупіковою, що на Майорівці. Її невдало перейменували у 1993 році. Члени комісії вирішили, що назва походить від російського слова «тупик», тож її перейменували на український відповідник – Глухий Кут. Ніхто з них не поцікавився, як реально виглядає вулиця, адже працювали лише з картографічним матеріалом. Виявилося, що насправді вона була названа на честь радянського генерала Тупікова. Це скрізна вулиця, яка аж ніяк не нагадує глухий кут. Лише у 2012 році мешканці таки домоглися від влади перейменувати цю вулицю на більш доцільну назву – Симиренків.

Читайте також: Перейменування вулиць Львова: як це було і є

Поява у Львові вулиці Джона Леннона у 2000 році стала можливою завдяки активності студентів. Для багатьох з них ця особистість була символом рівності, свободи й непристосуванства. Чимало експертів не підтримували ініціативу, адже Леннон ніколи не відвідував Україну, а тим паче Львів. Однак історику Івану Сварнику – одному зі членів комісії з перейменувань – таки вдалося переконати всіх у доцільності такого рішення.

Підготувала Юлія Сабадишина