"Це можу сказати стовідсотково: жодне місто в Україні не має такої потужної естетики з глибокими традиціями й коріннями. Але серед всіх тисяч кнайп, з яких туристи заходять у сотні, я можу виокремити з десяток, які мають дуже цікаву, справжню й органічну естетику. На жаль, робиться дуже багато імітацій. Мені ж цікаво, коли люди намагаються щось дійсно зберегти, знаходять у кавалку архітектури щось цікаве, стараються цей елемент розвивати, і, виходячи з того, роблять якийсь інтер’єр. Є такі кафе, але у більшості це імітація, яка покликана для того, щоб затягувати туристів у виключно комерційних цілях. Але у зв’язку з тим, що у Львові дуже серйозні дизайнерські традиції, то це виглядає набагато ліпше, ніж у Києві", - наголосив Влодко Кауфман.

"Мені як людині, яка живе і виросла у Львові, цікаво за тим спостерігати: наскільки воно розвивається чи не розвивається, чи стає конвеєрним, адже кількість кнайп у Львові зростає у геометричній прогресії, і хороший дизайнер не встигає розвиватися як хороше вино чи хороший коньяк, бо щоб воно стало справжнім – воно має вистоятися у часі. В нас розлив відбувається раніше, ніж треба. Тому більшість кав’ярень не є цікавими. Крім того, є дуже нездорові тенденцій, які йдуть з інших регіонів. Є багато недолугих інтер’єрів, які мене просто дивують. Чомусь вважають, що ця естетика у Львові може бути: щось на кшталт пузатих хат із плетеними парканами й глечиками, ота видумана естетика із незрозумілою декларацією. Але це знову ж таки підтверджує, що коли є ідея пропаганди розвитку туризму у Львові, то всі засоби добрі, щоб їх сюди притягувати... Дуже суперечлива ситуація. З одного боку добре, щоб до Львова приїжджало багато людей. А з іншого боку – ця гонка вироджує смак у людей, які готують і – якщо можна сказати – розвивають естетику міста.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди Твого міста. Влодко Кауфман

Також цікаво спостерігати за тим, наскільки швидко й неймовірно багато народжується кав’ярень і кнайп у Львові, настільки й багато вмирає. Буквально за місяць після відкриття кнайпа може закритися. Зрозуміти це до кінця дуже тяжко. Тут купа причин. Для мене це взагалі дивно, бо я досить давно за тим спостерігаю, і для мене це загадка, чому вмирають і народжуються кав’ярні", - додав художник.