Чому вмирають і народжуються кав’ярні у Львові
Львів – це може навіть єдине місто в Україні, де є дуже серйозно розпрацьована естетика інтер’єрів у кафе. Про це в межах мультимедійного проекту "Люди Твого міста" зазначив художник Влодко Кауфман.
Володимир Кауфман. Фото: Маркіян Прохасько
Володимир Кауфман. Фото: Маркіян Прохасько

28 січня 2015, 19:59

"Це можу сказати стовідсотково: жодне місто в Україні не має такої потужної естетики з глибокими традиціями й коріннями. Але серед всіх тисяч кнайп, з яких туристи заходять у сотні, я можу виокремити з десяток, які мають дуже цікаву, справжню й органічну естетику. На жаль, робиться дуже багато імітацій. Мені ж цікаво, коли люди намагаються щось дійсно зберегти, знаходять у кавалку архітектури щось цікаве, стараються цей елемент розвивати, і, виходячи з того, роблять якийсь інтер’єр. Є такі кафе, але у більшості це імітація, яка покликана для того, щоб затягувати туристів у виключно комерційних цілях. Але у зв’язку з тим, що у Львові дуже серйозні дизайнерські традиції, то це виглядає набагато ліпше, ніж у Києві", - наголосив Влодко Кауфман.

"Мені як людині, яка живе і виросла у Львові, цікаво за тим спостерігати: наскільки воно розвивається чи не розвивається, чи стає конвеєрним, адже кількість кнайп у Львові зростає у геометричній прогресії, і хороший дизайнер не встигає розвиватися як хороше вино чи хороший коньяк, бо щоб воно стало справжнім – воно має вистоятися у часі. В нас розлив відбувається раніше, ніж треба. Тому більшість кав’ярень не є цікавими. Крім того, є дуже нездорові тенденцій, які йдуть з інших регіонів. Є багато недолугих інтер’єрів, які мене просто дивують. Чомусь вважають, що ця естетика у Львові може бути: щось на кшталт пузатих хат із плетеними парканами й глечиками, ота видумана естетика із незрозумілою декларацією. Але це знову ж таки підтверджує, що коли є ідея пропаганди розвитку туризму у Львові, то всі засоби добрі, щоб їх сюди притягувати... Дуже суперечлива ситуація. З одного боку добре, щоб до Львова приїжджало багато людей. А з іншого боку – ця гонка вироджує смак у людей, які готують і – якщо можна сказати – розвивають естетику міста.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди Твого міста. Влодко Кауфман

Також цікаво спостерігати за тим, наскільки швидко й неймовірно багато народжується кав’ярень і кнайп у Львові, настільки й багато вмирає. Буквально за місяць після відкриття кнайпа може закритися. Зрозуміти це до кінця дуже тяжко. Тут купа причин. Для мене це взагалі дивно, бо я досить давно за тим спостерігаю, і для мене це загадка, чому вмирають і народжуються кав’ярні", - додав художник.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
«Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
Центральна вулиця – обов’язково Леніна. Або Першотравнева. Або і так, і так – по черзі. Великий ресторан із претензією на розкіш – теж «Першотравневий» або «Москва». Зміна назв на ідеологічно правильні була частиною процесу освоєння міста більшовиками. Все велике, помітне, гарне мало прямо чи опосередковано асоціюватись із символами, які були важливі для партії. Та чи можна втиснути ідеологію в систему громадського харчування? Як зробити ресторани частиною політики русифікації та лояльності до всього радянського (а заодно і російського)? Про те, як радянська гастрокультура прийшла у Львів і що «совєти» зробили з великими ресторанами – розповідають історики Роман Генега та Ігор Лильо. А про те, як працювалось у топових радянських ресторанах – кельнер Андрій Димидюк.
Фото із сайту prolviv.com

08 січня 2024, 20:23

Такі привабливі «буржуазні пережитки»: якими були перші радянські ресторани Львова Кандидат історичних наук Роман Генега досліджує радянський повоєнний Львів, зокрема тодішню систему громадського харчування. І розповідь про заклади починає з того, що під час другого приходу більшовиків у Львові повністю змінилося населення: єврейську громаду було знищено, поляків добровільно-примусово виселили, частина українців також мігрувала.Цифри такі: станом на 1950 рік у Львові мешкало 380 000 людей, з них тільки 80 000 місцевих...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"