На Львівщині назвали найбільші виклики в реформі шкіл

Реформа старшої школи на Львівщині наражається на суттєві ризики через низькі виплати молодим педагогам та відсутність прозорих конкурсів для керівників.

Попри формування мережі академічних ліцеїв, кадровий голод у громадах області може звести нанівець трансформацію старшої школи / фото ілюстративне.

сьогодні о 13:22

На Львівщині триває формування мережі академічних ліцеїв у межах реформи старшої школи (НУШ), яка повноцінно запрацює з 2027 року. Втім, ключовими загрозами для трансформації освітньої галузі залишаються брак кваліфікованих керівників та гострий дефіцит педагогів. Про це у коментарі "Твоєму місту" розповів директор Департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска.

За його словами, головним ризиком для реформи є не якість навчальних програм, а саме кадрові проблеми.

Проблема з директорами та законодавчі паузи

Успіх майбутніх ліцеїв безпосередньо залежить від управлінського корпусу, проте процедура призначення керівників досі залишається неврегульованою на державному рівні.

"Ще понад 4 роки тому Департамент освіти разом із Радою директорів шкіл Львівщини запропонували положення про відкритий конкурс на посаду директора школи. На жаль, воно вже 4 роки лежить у Комітеті Верховної Ради та в Міністерстві освіти. Перша загроза провалу реформи — це неякісний склад директорського корпусу", — наголосив Олег Паска.

Чому бракує вчителів

Ситуація з педагогічним складом у школах області також є критичною, особливо у сільській місцевості. Ситуацію загострюють два основні чинники:

Низька заробітна плата: молоді спеціалісти отримують близько 7–8 тисяч гривень, через що випускники вишів обирають інші сфери або виїжджають за кордон.

Падіння престижу професії: через брак сильних вступників у педагогічних закладах вищої освіти існує ризик суттєвого падіння якості освіти через 5–10 років, коли старше покоління вчителів піде на пенсію.

Окрім цього, Олег Паска критично оцінив норму Закону "Про повну загальну середню освіту", яка дозволила працювати у школах людям без педагогічної освіти, адже фахівцям необхідно володіти віковою психологією та методикою викладання.

Контекст реформи

Загалом на Львівщині з 1043 шкіл передбачено створення 146 ліцеїв (у Львові це кожен третій заклад освіти, в області — кожен п’ятий).

Попри кадровий голод, області вже вдалося вирішити суперечку щодо профілів: якщо спочатку громади обирали 80% гуманітарних напрямків, то після роз'яснювальної роботи це співвідношення вдалося вирівняти майже 50 на 50 із природничо-технічними дисциплінами.

Читайте також: 146 ліцеїв на 1000 шкіл: як на Львівщині реформують старші класи

Нагадаємо, реформа старшої школи передбачає, що з 2027 року навчання в 10–12 класах стане профільним, а учні зможуть обирати напрям підготовки (академічний або професійний) залежно від власних схильностей.