Формування мережі академічних ліцеїв у громадах Львівщини — це один із етапів великої реформи старшої школи, яка триватиме ще не один рік. Область стала однією з перших в Україні, де практично розпочали цю трансформацію. Проте за красивими назвами майбутніх профілів ховаються серйозні виклики: відсутність якісного директорського корпусу, гострий вчительський голод і ризик перетворити важливі зміни на суху бюрократію.
Про те, як зараз реалізовується реформа на Львівщині, чому громади переконували відмовлятися від гуманітарних профілів на користь технічних та які виклики чекають на освіту попереду, у коментарі “Твоєму місту” розповів директор Департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска.
Перші кроки та специфіка Львова
Процес планування мережі профільної школи в області проходить у кілька етапів і потребує постійного узгодження з громадами. За словами Олега Паски, першими трансформацію розпочали Шептицький, Стрий та Дрогобич. Натомість обласний центр ухвалював рішення довше.
Втім, для Львівщини сама модель старшої профільної школи не є чимось повністю новим. Як приклад ефективності реформи очільник департаменту наводить Обласний науковий ліцей у Дрогобичі, який існує в такому форматі вже 30 років. За його словами, саме на основі подібних успішних закладів і будується концепція трансформації старшої школи, яка повноцінно запрацює з 2027 року.
Ключовий виклик — кадри: від конкурсу директорів до вчительського голоду
Попри поступ у плануванні мережі, реформа наражається на суттєві ризики, пов'язані з кадровим забезпеченням, без якого будь-які зміни залишаться лише на папері.
1. Проблема директорського корпусу
Успіх будь-якого ліцею залежить від ефективного керівника. Ще понад 4 роки тому Департамент освіти разом із Радою директорів шкіл Львівщини запропонували положення про відкритий конкурс на посаду директора школи, однак документ досі чекає на рішення у столиці.
2. Нормативні прогалини та кадровий дефіцит
Закон "Про повну загальну середню освіту" від 2020 року дозволив працювати в школах людям без педагогічної освіти. Олег Паска критично оцінює таке рішення, наголошуючи, що фахівець повинен володіти віковою психологією та методикою викладання.
Ситуацію ускладнює війна — кожна школа відчуває брак вчителів, особливо у сільській місцевості. Головна причина — мізерні зарплати молодих спеціалістів (7–8 тисяч гривень), через які молодь обирає інші сфери або виїзд за кордон.
Бій за технічні спеціальності та зв'язок з вишами
Під час обговорення майбутніх профілів із громадами департамент зіштовхнувся із ситуацією, коли 80% обраних напрямків були гуманітарними, і лише 20% — природничо-технічними.
Завдяки дискусіям із громадами співвідношення профілів вдалося вирівняти майже 50 на 50.
Щоб полегшити майбутній перехід випускників до ЗВО, на Львівщині вже рік проводять інтеграційні зустрічі керівників відділів освіти та директорів шкіл з викладачами Львівської політехніки, ЛНУ ім. Івана Франка, Дрогобицького педуніверситету та Медичного університету. Наступним кроком стануть прямі зустрічі школярів із вишами.
Що це змінює для учнів та батьків вже зараз
Для пересічних батьків реформа часто асоціюється лише з закриттям 10–11 класів у невеликих школах. Втім, головна мета профілізації — надати реальний вибір і підвищити якість знань.
Рання профорієнтація: Учень 10–12 класів матиме змогу сконцентруватися на потрібних для вступу предметах (наприклад, хімія та біологія для майбутніх медиків), зменшивши навантаження з інших дисциплін.
Доїзд та інфраструктура: Область має понад 500 шкільних автобусів, парк яких щороку оновлюється. Для дітей із віддалених населених пунктів діють наукові та мистецькі ліцеї-інтернати (у Дрогобичі, Бориславі, Сокалі, Винниках), де учні забезпечені проживанням і харчуванням.
Пошук талантів у 5–9 класах: На Львівщині триває експеримент у 14 школах (по дві в кожному районі), де після 4-го класу психологи за згодою батьків тестують дітей на схильності до науки, спорту чи мистецтва, допомагаючи сформувати індивідуальну освітню траєкторію ще до вибору профілю в 10 класі. З 1 вересня кількість таких шкіл планується розширювати.
Читайте також: ДПА повертається: восени стартує пілотне тестування для школярів.
Нагадаємо, реформа профільної середньої освіти — це третій етап масштабної трансформації "Нова українська школа" (НУШ), яка повноцінно стартує з 1 вересня 2027 року. Згідно з концепцією МОН, навчання у старшій школі триватиме 3 роки (10–12 класи) та розділиться на два основних спрямування:
Академічне: навчання у відокремлених ліцеях із можливістю самостійно обирати профіль (наприклад, IT, медичний, природничий, гуманітарний) та окремі предмети для підготовки до вступу у ЗВО.
Професійне: здобуття повної загальної середньої освіти у коледжах та закладах профтехосвіти одночасно з опануванням конкретної професії.
При цьому 10 клас буде профільно-адаптаційним етапом: якщо учень зрозуміє, що помилився з вибором напряму, він матиме змогу змінити профіль для 11–12 класів.
