Львів починає огортати аномальна спека, яка випробовує на міцність не лише містян, а й усю міську екосистему. Поки стовпчики термометрів б’ють рекорди, а рівень підземних вод невпинно знижується, екологи та урбаністи закликають негайно переглянути усталені підходи до догляду за зеленими територіями й перейняти досвід європейських столиць.

Про те, як у місті підтримують зелені території, "Твоєму місту" розповіла очільниця Управління екології та природних ресурсів ЛМР Галина Микітчак, а доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології НЛТУ України Оксана Олейнюк-Пухняк пояснила, чому звична робота комунальників із косарками шкодить ґрунту, на чому "Твоє місто" наголошувало ще у 2020 році, та як без значних витрат полегшити життя у "кам’яному мішку".

Як у Львові підливають зелені насадження

Як зазначила у коментарі "Твоєму місту" Галина Микітчак, полив зелених насаджень у парках, скверах та на вулицях Львова здійснюється згідно з чинними нормативами протягом усього вегетаційного сезону — тобто з травня до жовтня або навіть листопада. Відповідальність за цей процес лежить безпосередньо на балансоутримувачі кожної окремої ділянки.

За словами очільниці управління екології, полив молодих дерев та кущів проводиться один або два рази на тиждень протягом цілого дня — на відміну від квітників, які підливають переважно вранці чи ввечері. Для цього використовують звичайну воду, а в окремих випадках до неї додають добрива або біопрепарати для захисту.

Останнім часом серед молодих дерев, що висаджують у Львові, переважають посухостійкі види — граби, липи, клени та платани. На більш вологолюбні або ослаблені дерева встановлюють спеціальні мішки для поливу, які забезпечують рівномірне та тривале (протягом 1–2 діб) зволоження ґрунту, а також застосовують мульчування.

Науковиця Оксана Олейнюк-Пухняк підтверджує, що для догляду за деревами в екстремальних ситуаціях існує спеціальна методика із застосуванням антистресових біологічних препаратів, яку й використовує управління екології. Вона додає, що старі дерева поливу не потребують через глибоку кореневу систему, а для молодих у місті максимально намагаються забезпечити зволоження.

"Це повний злочин": чому у спеку не можна косити траву

Втім, якщо з поливом дерев ситуація контрольована, то найбільше обурення фахівців викликає звичка комунальних служб продовжувати регулярне косіння газонів у піковий період спеки. На думку Оксани Олейнюк-Пухняк, така практика нищить природний біозахист міста й поглиблює наслідки посухи.

Екологиня підкреслює, що Львову критично необхідно зберігати "дикі" ландшафти та приміські масиви у Рясному, Брюховичах чи Винниках, а також утриматися від надмірного розчищення підліску в міських парках. Саме такі оази тримають водний горизонт і стають прихистком для дрібних птахів і тварин.

Європейський досвід: туманні завіси, бювети та соціальна відповідальність

З огляду на те, що Львів не має великих відкритих водойм чи річок у центрі міста, містянам значно складніше переносити високі температури у "кам’яному мішку". На думку урбоекологині Оксани Олейнюк-Пухняк, місто має негайно впроваджувати доступні європейські рішення для охолодження публічних просторів.

Також до порятунку міста від спеки міг би долучитися й місцевий бізнес.

Читайте також: Спека у Львові: як захистити організм та легше пережити аномальну температуру

Нагадуємо, що на Львівщині спека продовжується, цього тижня очікують до 42°С. Синоптики оголосили червоний рівень небезпеки.

Де у Львові є питні фонтани та розпилювачі води читайте тут.