Гірські річки під загрозою висихання: чому готелі та басейни в Карпатах нищать водний баланс

Вирубка лісів і хаотичні свердловини позбавляють ґрунт здатності утримувати вологу

Гірські річки катастрофічно міліють

11 серпня, 16:16

Аномальна спека на Львівщині оголила проблему масового пониження рівня води: малі озера перетворюються на глиняні плями, а з криниць зникає вода. Науковці та урбоекологи застерігають, що причиною є не лише планетарний кліматичний зсув, а й нищення природного балансу через забудову, хаотичне буріння та вирубку лісів.

Особливо гостро ця проблема постає в Карпатах, де формується водний стік регіону.

Специфіка гір та руйнівний вплив будівельного буму

На відміну від рівнинних територій, гори мають тонку кору вивітрювання та круті схили. Головним акумулятором і утримувачем вологи тут виступає лісовий покрив.

Про проблеми формування стоку у гірських районах "Твоєму місту" розповідає доцент кафедри фізичної географії ЛНУ ім. Івана Франка Павло Шубер:

"Вирубка дерев позбавляє ґрунт здатності накопичувати воду. Додатково ситуацію погіршує прокладання доріг по траверсу схилів: підрізання ґрунтового шару прискорює стік, і волога замість акумуляції миттєво вимивається в потоки", — наголошує науковець.

Науковець застерігає, що активне освоєння Карпат прямо руйнує природний механізм утримання води:

Забудова відпочинковими комплексами: Масштабне будівництво курортів із велетенськими басейнами вимагає надмірного водоспоживання, що порушує природний режим річкових басейнів.

Заасфальтовані заплави: Нераціональне освоєння заплавних частин річок та покриття схилів асфальтом загрожує тим, що під час злив виникатимуть руйнівні селеві потоки, а під час посухи річки повністю обміліють.

Системне зневоднення: від гір до приватних свердловин

Науковці наголошують, що забудова Карпат накладається на загальне нищення ландшафтів і внизу.

Завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування НУ "Львівська політехніка" Мирослав Мальований підкреслює, що ми власноруч позбавляємо довкілля природного захисту:

"Вирубка лісів, тотальне бетонування в містах та висушування боліт позбавляють ґрунт здатності працювати як акумулятор, як губка, що утримує вологу і пролонговано її віддає. Суспільство мусить працювати над тим, щоб зберегти цю здатність ґрунту. Відсутність буферної системи, яка зрівноважує природні коливання, негативно впливає на можливість збалансованої реакції довкілля", — пояснює Мирослав Мальований.

Доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології НЛТУ України Оксана Олейнюк-Пухняк додає, що ситуацію погіршує й хаотична діяльність самих мешканців у приватній забудові:

"У багатьох поселеннях, особливо в людей, які мають свої криниці чи свердловини, відчувається брак води. Це пояснюється дуже просто: безлаберне буріння свердловин на кожному подвір’ї, в кожному особняку. Це понижує загальний водяний фон цілого географічного плато, на якому ми знаходимося. Відповідно, і вся вода в криницях також відразу зникає", — зазначає Оксана Олейнюк-Пухняк.

Експерти закликають до негайного запровадження суворого державного контролю за забудовою гірських схилів, врегулювання буріння приватних свердловин та збереження лісових масивів.

Читайте також: Львівщина може залишитися без води? Чому пересихають водойми та чи загрожує регіону екологічна катастрофа

Нагадаємо, останнім часом через аномальну спеку, яка огорнула всю Європу, в регіоні суттєво знизився рівень води у криницях, річках та озерах. Деякі дрібні водойми та ставки взагалі повністю висохли, перетворившись на глиняні плями. Зокрема, у селі Верещиця на Львівщині місцеве озеро висохло повністю, а сусідня водойма критично обміліла.