На площі Звенигородській у Львові знайшли кераміку княжого часу
Археологи вивчають ділянку на одній із найстаріших площ міста, де планують звести готель.
Фото: Рятівна археологічна служба
Фото: Рятівна археологічна служба

31 липня 2017, 18:51


Уламки кераміки ще княжої доби знайшли дослідники під час археологічних розкопок на площі Звенигородській у Львові. Як інформує прес-служба «Рятівної археологічної служби», рештки кількох горщиків та однієї амфори – вже не перші знахідки XII- XIII століття у цій околиці. Вони є свідченням, що історія саме цієї частини Львова сягає часу заснування Львова, 1256 року, і навіть давніша.

Читайте також: Поблизу церкви Миколая археологи виявили давній цвинтар. Фото

Археологічне дослідження на площі Звенигородській, 3 розпочали на початку червня. На замовлення приватного підприємця дослідники вивчають ділянку, яку відвели під будівництво готелю.

«Ми проводимо археологічні дослідження у внутрішньому дворику і вже виявили культурні нашарування до ХІІІ ст. Серед об’єктів - кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. та велика за розмірами господарська яма ХV ст. Проте найцікавіші знахідки для нас – найраніші. Вони важливі для розуміння найдавнішої історії Львова, адже маємо дуже мало історичних відомостей про тогочасне місто. Кожна така знахідка додає розуміння про просторовий розвиток найдавнішого Львова», - розповів керівник археологічної експедиції, молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Микола Шніцар.

Площа Звенигородська є однією із найстаріших львівських площ. Її утворення і розвиток були, очевидно, тісно пов’язані з побудовою неподалік у ХІІІ ст. спочатку дерев’яного, а потім мурованого у романському стилі костелу з оригінальною посвятою Матері Божій Сніжній. Історики вважають, що костел постав на пагорбі при перетині торгових шляхів завдяки німецьким колоністам-католикам, що оселилися у цій околиці на запрошення руських князів.

До 1950 року площа мала свою давню назву, а потім її перейменували на честь столиці Звенигородського князівства. Розташована вона поруч із площами Князя Ярослава Осмомисла та Старий Ринок, вулицею Богдана Хмельницького, поруч з теренами, де, за найновішими археологічними даними, існувало слов’янське поселення з розвиненими ремеслами, яке стало, очевидно, зародком майбутнього княжого міста.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
Торік у Львові здали в експлуатацію 96 будинків, але археологічний нагляд за будівництвом замовили лише для одного із них. Директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук розповів Tvoemisto.tv, чому для збереження історичної спадщини Львова потрібні археологічні роботи, а самої реставрації брам і балконів – недостатньо.
Фото: НДЦ РАС

21 грудня 2020, 20:00

«Рятівна археологічна служба» займається усіма розкопками на території Львова із 2007 року. Олег Осаульчук каже, що за цей час завдяки роботі археологів вдалось дізнатись багато нової інформації про те, де проходили межі княжого Львова і як місто розвивалось. Та, зазначає він, місто все одно досліджується спорадично, тому що немає єдиної стратегії цього...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"