Фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП "Плесо" роз’яснили причини появи зеленуватого забарвлення води та піни вздовж берегової лінії Дніпра. За словами екологів, ці явища обумовлені природними процесами "цвітіння" водойми та не є прямим доказом хімічного забруднення. Про це повідомляє пресслужба Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.
Причини "цвітіння" та поява піни
Екологи зазначають, що зміна кольору води в літній період відбувається через активне розмноження мікроскопічних водоростей і ціанобактерій. Масовий розвиток мікроорганізмів стимулює надлишок сполук азоту та фосфору, а також тривала спека, висока температура води, слабка течія та застійні ділянки. Залежно від складу водоростей вода може набувати відтінків від зеленого до жовтувато-бурого.
Утворення піни біля берегів та виникнення неприємного запаху пов’язані з процесами відмирання та розкладання біомаси:
- Після відмирання значної кількості водоростей у водоймі починається активне розкладання органічних речовин;
- Під дією вітру та хвиль природні органічні сполуки разом із продуктами розкладання збиваються в піну й накопичуються в місцях із повільною течією;
- Сама по собі піна не є достатньою підставою стверджувати про скидання хімікатів, проте потребує лабораторної перевірки;
- Процес розкладання споживає розчинений кисень, що може спричинити його дефіцит і призвести до загибелі риби.
Аналогічні процеси наразі спостерігаються і в Київському водосховищі, звідки вода надходить до Дніпра.
Моніторинг та координація дій
Оскільки Дніпро є річкою загальнодержавного значення, моніторинг здійснюється в межах державної системи. Столична влада вже звернулася до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра задля координації дій та посилення моніторингу.
Наразі фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП "Плесо" оперативно відібрали проби води для проведення детального аналізу.
У профільному департаменті наголошують, що "цвітіння" є не наслідком точкового скиду стічних вод, а сигналом про зміну екологічної рівноваги, яку необхідно оцінювати комплексно в межах усього басейну річки.
