Львів прощається із трьома Захисниками. Що про них відомо
Львів'ян та гостей міста закликають долучитися до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Прощання із Захисниками / фото: ЛМР
Прощання із Захисниками / фото: ЛМР

сьогодні о 9:00

Сьогодні, 19 серпня, Львів попрощається з військовослужбовцями Дмитром Магеровським, Михайлом Стечишиним та Орестом Очерклевичем, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Чин похорону Дмитра Магеровського та Михайла Стечишина розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Чин похорону Ореста Очерклевича відбудеться об 11:00 у храмі свв. апп. Петра і Павла у селі Зимна Вода. Поховають захисника на Зимноводівському кладовищі.

Що відомо про Захисників

Михайло Стечишин (27.07.1988 — 02.04.2024) Уродженець села Зубра Львівської області

Михайло Стечишин / фото: ЛМР

Навчався у Зубрянському ліцеї Солонківської сільської ради. Згодом здобув освіту у державному професійно-технічному навчальному закладі "Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва".

Проходив військову строкову службу.

Працював інкасатором в управлінні поліції охорони у Львівській області. Згодом — охоронцем у державній установі "Львівська виправна колонія (№48)" та державній установі "Табір для тримання військовополонених „Захід 4“".

Зі слів рідних, Михайло вирізнявся щирістю, доброзичливістю і справедливістю. Був люблячим і турботливим батьком, вірним та надійним другом. Любив працювати, захоплювався сільським господарством.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку в складі 225-го окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений нагрудним знаком "Ветеран війни".

У Михайла Стечишина залишилися мати, дружина, донька, двоє синів, сестра з сім’єю, брат та родина.

Дмитро Магеровський (11.11.1992 — 16.02.2025) Уродженець міста Буськ Львівської області

Дмитро Магеровський / фото: ЛМР

Навчався у Буському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Буської міської ради.

Проходив службу з 2011 року у складі 1-ї Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Повітряних сил Збройних Сил України.

Зі слів рідних, Дмитро був спокійним, неконфліктним, відповідальним, справедливим і мужнім. Завжди був готовий прийти на допомогу тим, хто її потребував. Любив комп’ютерні ігри, відпочинок на природі, захоплювався автомеханікою.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини у складі Повітряного командування "Захід". З 2025 року боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 37-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

У Дмитра Магеровського залишилися батьки, сестра та родина.

Орест Очерклевич (10.07.1975 — 20.03.2026). Львів’янин

Орест Очерклевич / фото: ЛМР

Навчався у середній загальноосвітній школі №74 м. Львова. Згодом здобув фахову освіту у Львівському професійно-технічному училищі.

Проходив строкову військову службу.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Орест був добрим, чесним, надійним, відповідальним, мужнім, врівноваженим, люблячим чоловіком та батьком. Цікавився радіоелектронікою та був майстром на всі руки. Любив життя, цінував родину та мав багато планів на майбутнє.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Луганському, Запорізькому, Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою "Хрест Сил територіальної оборони", медаллю "Захиснику України" та нагрудним знаком "Ветеран війни".

В Ореста Очерклевича залишилися дружина, донька, батьки, сестра, родина та побратими.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Lifestyle
Куди зникли старі сади Львова: історія клепарівської черехи та “галицьких” яблунь
Про що розповідають залишки старих фруктових садів? Яку роль відіграють в екології, історичній пам’яті та культурній спадщині Львова? Чи назавжди зникла знаменита колись на весь світ клепарівська череха, що росла лише у передмісті Львова? Чи можна її відродити через  понад 100 років  і чому, так звані, "галицькі сорти" яблунь та інших фруктових дерев зберігаються у Польщі? Про це дізнавалося "Твоє місто".
фото: agro-market.net

18 серпня, 20:30

Старі фруктові дерева – живі свідки міської історії"Незважаючи на активну урбанізацію, фрагменти старих садів  і до цього часу збереглися у різних районах Львова, зокрема на Знесінні, Погулянці, Клепарові, Замарстинові, Новому Світі", — зазначає  Оксана Олейнюк-Пухняк, доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету. —  Багато фруктових дерев зберіглося у верхній частині вулиці Франка, на  Софіївці та Новому Львові. Є екземпляри старих фруктових дерев на Кастелівці, на Котляревського, Сахарова,  Нечуя-Левицьго, а також в місцевості  Новий Світ, в старих садах навколо вілл на Чупринки, Коновальця...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"