Тривалий дефіцит опадів та виснажливі літні температури призвели до масштабної екологічної кризи — масового обміління водойм та зникнення води у криницях по всій країні. Наочним і тривожним прикладом для Львівщини стало село Верещиця у Яворівському районі, де місцеве озеро повністю висохло, перетворившись на потріскану глиняну пляму, а сусідня водойма суттєво обміліла. "Твоє місто" зібрало роз’яснення науковців, урбоекологів, географів та комунальників про масштаби водного колапсу.

Історичні мінімуми: від Світязя до Дунаю

Криза торкнулася більшості районів Львівщини: разом із поверхневими водоймами вода почала масово зникати з селянських криниць та приватних свердловин. Подібна картина спостерігається по всій країні та в Європі загалом:

Озеро Світязь (Волинь): Вода відступила від звичної берегової лінії на десятки метрів.

Озеро Синевир (Карпати): Водне дзеркало зменшилося, а окремі потічки, які живлять озеро, через тривалий дефіцит опадів практично пересохли.

Річка Дунай: У серпні 2026 року в басейні Дунаю спостерігається аномально низька водність. За даними Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії, на гідропосту Рені рівень води впав до -14 см (при попередньому мінімумі -3 см), оновивши антирекорд за понад пів століття спостережень.

За даними Українського гідрометеорологічного центру, слабко виражене весняне водопілля не поповнило руслові запаси, а дефіцит опадів у поєднанні з високими температурами спричинив глибоку літню межень. На низці європейських постів фактичні рівні також впали нижче багаторічних мінімумів: Кіншток (Австрія) — 107 см, Будапешт (Угорщина) — 9 см, Калафат (Румунія) — -182 см. За першу половину серпня водність Дунаю на території України становила лише 38–43% від норми.

Український гідрометеорологічний центр здійснює постійний моніторинг водності річок та оцінює ризики гідрологічної посухи. За даними УкрГМЦ, у серпні маловоддя продовжує утримуватися, зокрема на Дністрі, Стрию, Західному Бузі та інших річках.

Чому короткочасні зливи не рятують ґрунт

Екологи пояснюють: затяжні, сухі періоди змінюються короткочасними інтенсивними грозами. Під час таких злив вода швидко стікає поверхнею або випаровується, не встигаючи просочитися вглиб для насичення ґрунтових вод.

Науковець наводить приклад Львова: під час сильних дощів регулярне затоплення вулиць Сахарова та Коперника є наслідком втрати природного демпфера — озера, яке колись розташовувалося перед входом до Парку культури і яке наразі планується відновити.

Хаотичні свердловини, забудова Карпат та наслідки війни

Окрім кліматичних чинників, суттєвого удару по водному балансу завдає антропогенне навантаження:

Хаотичне буріння: Доцентка кафедри ландшафтної архітектури НЛТУ України Оксана Олейнюк-Пухняк наголошує, що безлаберне буріння приватних свердловин на кожному подвір’ї знижує загальний водяний пласт, через що вода зникає з криниць. Експертка закликає регулювати цей процес та створювати спільні свердловини з високим дебетом.

Забудова гір: Доцент кафедри фізичної географії ЛНУ ім. Івана Франка Павло Шубер застерігає: вирубка лісів у Карпатах, прокладання доріг по траверсу схилів та активне будівництво відпочинкових комплексів із басейнами вимивають вологу та порушують режим гірських річок.

Вплив бойових дій: Масштабні пожежі, знищення зелених масивів і випалювання лісів під час війни скоротили площу кисневого обміну та випаровування, що похитнуло водний баланс країни.

Чи загрожує Львову брак питної води

Попри тривожну екологічну ситуацію в регіоні, ситуація з водопостачанням у самому Львові залишається стабільною. Головна перевага обласного центру полягає в тому, що місто на 100% забезпечене водою з підземних артезіанських свердловин.

Як повідомив у коментарі "Твоєму місту" керівник КП "Львівводоканал" Дмитро Ванькович, підземні джерела, на відміну від поверхневих водойм, повністю захищені від впливу високих температур. Завдяки цьому повністю відсутній ризик розмноження бактерій чи погіршення якості питної води, а спека спричиняє лише незначні коливання рівнів, які не впливають на стабільність подачі. У комунальному підприємстві запевнили, що навіть за умов тривалої спекотної погоди жодних загрози чи дефіциту питної води для містян не очікується.

Водночас науковці наголошують: хоча артезіанські свердловини наразі надійно захищають Львів, висихання озер та обміління річок є тривожним сигналом про необхідність збереження лісів, диких міських оаз та суворого контролю за видобутком підземних вод.

Саме тому в умовах тривалого маловоддя важливо не лише спостерігати за ситуацією, а й регулювати використання водних ресурсів. Одним із заходів реагування стало обмеження права на спеціальне водокористування. Лише впродовж липня такі обмеження були застосовані до 185 водокористувачів у різних регіонах України, зазначили у Департаменті екології та природних ресурсів Львівської ОДА.

Екологи зазначають, що ситуація з водою цього літа показала важливу річ: водні ресурси не є безмежними лише тому, що вода постійно циркулює в природі. Вода не зникає з планети. Але вона може зникати з конкретної річки, ставати недоступною для громади чи недостатньою для екосистеми саме тоді, коли вона найбільше потрібна.

Тому наше завдання - не чекати дефіциту, а вже зараз вчитися ощадливо використовувати воду та управляти водними ресурсами з урахуванням нових кліматичних реалій.

Читайте також: Львівщина може залишитися без води? Чому пересихають водойми та чи загрожує регіону екологічна катастрофа

Нагадаємо, фахівці наголошують: нинішня посуха — це не тимчасове явище, а чіткий сигнал про необхідність негайно змінювати підходи до водокористування. Лише збереження довкілля, жорсткий контроль за свердловинами та екологічна свідомість допоможуть адаптуватися до нових кліматичних реалій.