Львів у минулому і тепер. Галицька ощадна каса. Фото.
Tvoemisto.tv продовжує знайомити з тим, як виглядали визначні місця міста колись і який вигляд вони мають зараз.
2015 р. Джерело: wikimedia.org. Автор: ЯдвигаВереск
2015 р. Джерело: wikimedia.org. Автор: ЯдвигаВереск

17 вересня 2017, 17:28

Колишній будинок Галицької ощадної каси – тепер це будинок Львівського музею етнографії та художнього промислу НАН України та Інституту народознавства НАН України. Його побудували на місці давнього «Англійського готею» за проектом архітектора Юліана Захаревича у 1889-1891 рр. для будинку Галицької ощадної каси у стилі пізнього історизму (неоренесанс). Імпозантна банківська споруда, локована на наріжній ділянці, на куті просп. Свободи (східний фасад) та вул. В. Гнатюка (північний фасад). Разом з розташованим навпроти будинком колишнього Празького Банку творить один з найпомітніших акцентів просп. Свободи. Використовується як музейний будинок з 1950 р.

Творець: Францішек Рихновські

Видавець: Видавництво «Центр Європи», Львів

1894

Колекція: Львівський історичний музей, LHM, Fm 500

Джерело: lvivcenter

1906 р.

Джерело: polona.pl

1907 р.

Джерело: polona.pl

1904

Колекція: Ігор Котлобулатов

Джерело: lvivcenter

Видавець: «W.Z.L.»

1908-1910

Колекція: Ігор Котлобулатов

Видавець: Aрнольд і Шлaг, Львів

1914-1915

Колекція: Музей мистецтва давньої української книги ЛГМ, № Арх–574

Джерело: lvivcenter

На поштівці зображено частину сучасного проспекту Свободи. Стара назва – вулиця Карла Людвіга існувала впродовж 1871-1919 рр. З лівого боку поштівки видно будинок під №15 – Галицьку ощадну касу (тепер – Музей Етнографії та художнього промислу), споруджений в 1891 році архітектором Юліаном Захаревичем. На аттику будинку помітно скульптурну групу «Ощадність» авторства Леонардо Марконі. С правого боку під №17 – будинок колишнього Празького банку, споруджений у 1912 році чеським архітектором Матеєм Блехою (тепер – Промінвестбанк).


1925 р.

Джерело: polona.pl

2005

Джерело: pslava.info

1957-1960

Колекція: Юрій Вдовенко

Джерело: lvivcenter


Трифігурна скульптурна група «Ощадність» (ск. Леонард Марконі).

Джерело: wikimedia.org. Автор: Людмила Голуб. Ліцензія

Дошка пошани на площі Підкови

1957-1958

Колекція: Юрій Вдовенко

Джерело: lvivcenter

Дошка Пошани як мала архітектурна форма, розташована на пл. св Духа після ІІ Світової війни, між вулицями Театральною та 1 Травня. В жовтні 1945 р. давня площа Св. Духа була названа на честь російського вченого Івана Мічуріна, а вже в наступному році її назвали в пам'ять Івана Підкови. Дошка Пошани сфотографована коли були висаджені дерева, квіти та кущі навкруги. Зараз важко припустити, що саме відзначалося на табличках Дошки Пошани, можливо, назви промислових підприємств, які створювалися у повоєнні роки у Львові.

Перехожі на проспекті Свободи

1970-1985

Колекція: Володимир Румянцев

Джерело: lvivcenter

Тролейбус марки «Київ-4» маршруту №1 Вокзал-пл. Міцкевича у зворотній дорозі до вокзалу

1963-1966

Колекція: Ярослав Янчак

Джерело: lvivcenter

Фото: Валерий Тесленко. Джерело: Архітектура Львова

Тролейбус марки МТБ-82Д маршруту №4: пл. Міцкевича-стадіон СКА на проспекті Леніна (тепер пр. Свободи)

1965-1969

Колекція: Ярослав Янчак

Джерело: lvivcenter

Фото: Валерий Тесленко. Джерело: Архітектура Львова

Фото: Валерий Тесленко. Джерело: Архітектура Львова

Щоб більше дізнатися про інші визначні місця Львова, варто клікнути на посилання, що є на цій карті.


Інформація: lvivcenter.org

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Колишній цвинтар в центрі Львова, або Про давню церкву, якої вже нема, і поховання козаків
Є місця у Львові, повз які ми проходимо щодня, навіть не підозрюючи про таємниці, які вони приховують під шарами асфальту. Невеликий сквер біля перехрестя вулиць Князя Романа та Івана Франка – одне з них. Колись тут височіла церква Богоявлення Господнього, а навколо неї простягався один з найбільших цвинтарів Галицького передмістя. Історики припускають, що саме тут знайшли свій останній спочинок і козаки, які загинули під час кровопролитної облоги Львова у жовтні 1648 року. Спеціально для "Твого міста" маловідомі факти про це сакральне місце розповідає старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Бандрівський.
Hero Image

07 липня, 19:30

Святиня Галицького передмістя Богоявленська церква була однією з найшанованіших православних святинь тогочасного Львова. Найраніша письмова згадка про неї датується ще 1386 роком, коли дерев'яний храм слугував головним топографічним орієнтиром для всього Галицького передмістя. У 1444 році в безпосередньому сусідстві з православною церквою римо-католики розпочали будівництво свого монастиря кармелітів взутих...
CityLife
Куди піти у День закоханих, або Знаки любові на вулицях Львова
Маємо на дворі лютий, а це означає, що всі львів'яни і гості нашого міста починають підсвідомо наспівувати відомий шлягер гурту «Соколи»: «Усі ми прагнемо любові, і юні, і не молоді».
Фото: freepik

13 лютого 2026, 12:54

Львівська екскурсоводка Олександра Дябіна – про львівські історії любові, сліди яких досі можна знайти у різних місцях Львова. 14 лютого зазвичай львівський РАЦС «тріщить» від охочих одружитись, у ресторанах люди бронюють столики, магазини продають сердечка-валентинки та ведмедиків гуртом і вроздріб, квіткові крамниці пахнуть, як оранжереї, а солодке перетікає з крамниць і цукерень до львівських панянок, піднімаючи їм настрій. Читайте також: Як Львів переживав епідемії 500 років тому і як тут винайшли вакцину від тифу У лютому не так багато радощів і сонця, тому день святого Валентина трішки допомагає підтримати львівський бізнес та імунітет львів'ян...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"