Для сталого повернення та реінтеграції українців з-за кордону недостатньо лише наявності робочих місць. Ключовими чинниками є житло, гідний рівень доходів, доступ до медичних і соціальних послуг, а також підтримка у створенні нових соціальних зв’язків. Про це свідчать результати комплексного якісного дослідження, представленого Благодійним фондом "Рокада" спільно з аналітичним центром "Соціоінформ", повідомляє ЛОВА

Дослідження охопило 9 малих і середніх громад Львівської, Вінницької та Дніпропетровської областей і базується на 54 глибинних інтерв’ю та 18 фокус-групах.

Житло та робота зі співмірною зарплатою

Як зазначають дослідники, наявність вакансій сама по собі не вирішує питання працевлаштування. Людям часто потрібні перенавчання, підтвердження здобутої за кордоном кваліфікації або допомога у відкритті власної справи. При цьому рівень оплати праці має дозволяти закривати базові потреби.

Питання житла залишається викликом номер один. Навіть працевлаштовані люди не завжди спроможні оплачувати оренду, особливо родин із дітьми.

Громадам радять впроваджувати комплексні інструменти: розвивати пільгові іпотечні програми, надавати компенсації за оренду житла, підтримувати ремонт комунікацій та створювати фонди тимчасового житла.

Підтримка, адаптація та боротьба зі стереотипами

За словами проєктної менеджерки БФ "Рокада" Алли Красовської, мета ініціативи — не переконувати людей повертатися, а допомогти громадам підготуватися до цього процесу.

Експерти виділяють три ключові складові для успішної реінтеграції:

Визначеність: людина має чітко розуміти, куди повертається і які послуги їй доступні.

Первинна підтримка: допомога з оформленням документів, влаштуванням дітей у заклади освіти та психологічний супровід.

Включення у громаду: створення умов для спілкування та формування нового кола спілкування.

Також дослідники звернули увагу на важливість психологічного клімату. Хоча більшість респондентів відчули позитивне ставлення після повернення, дехто фіксував випадки прихованого осуду. Страх дискримінації може стримувати тих, хто ще розмірковує про повернення, тому громадам варто інвестувати в соціальну згуртованість та створення публічних просторів.

Більшість не шкодує про рішення повернутися

Згідно з кількісними даними, які навела керівниця дослідницької команди IMPACT Initiatives Катерина Помазанна, 83% опитуваних, які вже повернулися в Україну, зазначили, що ніколи не шкодували про це рішення. Понад половина респондентів оцінили кар’єрні можливості в Україні як більш привабливі, ніж за кордоном, а також відзначили зручність та доступність державних і медичних послуг.

Водночас фахівці наголошують, що люди, які повертаються, потребують різного підходу: ті, хто повертається у власні домівки, мають зовсім інші потреби, ніж ті, хто через втрату житла чи окупацію змушений ставати внутрішньо переміщеною особою в іншій громаді.

Від аналітики до реальних дій

На основі отриманих даних у досліджуваних громадах уже розпочалися діалогові зустрічі для пошуку практичних рішень. Наприклад, у Тульчинській громаді на Вінниччині розробляють проєкт "Точка сили: простір активної інтеграції" — відкриту локацію для взаємодії та спілкування місцевих жителів, ВПО, ветеранів і тих, хто повернувся з-за кордону.

Читайте також: Майже пів сотні львів’ян зареєструвалися на міжнародний іспит з японської мови JLPT за перші три дні. Як подати заявку

Нагадаємо, проєкт "Зміцнення стійкості громад для повернення та реінтеграції" реалізується БФ "Рокада" в межах ініціативи "YOUA − Формуємо нові шляхи, будуємо майбутнє України" за дорученням Уряду Німеччини та за підтримки GIZ Ukraine.