Монастир Святого Онуфрія – один з найдавніших монастирів у Львові. Перша документальна згадка про нього датована 1453 роком. Монастир згадувався в документі, що підтверджував надання львівським міщанином Степаном Дропаном значних грошових коштів для відновлення дерев’яних будівель монастиря.

З кінця 16 століття при монастирі працювала школа, відома як школа «для неимущих илималоимущих» хлопців. Тут діти з небагатих сімей мали змогу навчатись, і навіть заробляти гроші, перекладаючи листи отримані від патріарха. Молодших школярів навчали грамоти, а старші студенти вивчали грецьку і латинську. Також при монастирі проводили урокихорового співу та постановки шкільного театру.

Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин: двір-музей СРСР та двір загублених іграшок

У 40-вих роках 20 століття священнослужителів монастиря почала переслідувати радянська влада, проте вони чинили їй опір. Наприклад, коли отця Антонія призначили єпископом, керівництво прислало монаху лист-погрозу, що йому «виріжуть печінку», якщо він не відмовиться від нової посади. Відповідь отця усіх вразила: він написав, що не відмовиться від чину, і навіть буде їм вдячний, якщо вони зроблять те, що написали, адже він давно вже хотів швидше потрапити на небо, а печінка – саме той орган, що його найбільше турбує.

Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин: обсерваторія Львівської політехніки

На території монастиря розміщена одна з найстаріших і найбагатших бібліотек Львова. У ній збереглася велика кількість рукописів, стародруків, близько п’ятиста рукописів та рідкісних видань, хронік, історичних документів.

За матеріалами photo-lviv.in.ua

Фото Марії Очеретяної