Церква Святого Михайла зведена як костел чернечого ордену Кармелітів Босих. У 1991 році храм і монастир передали ченцям Студійського Уставу УГКЦ, ордену, заснованого у 1920-х pp. митрополитом Андреєм Шептицьким. Розписував храм італійський маляр Джузеппе Педретті та його учень Бенедикт Мазуркевич. У пресвітерії розташований унікальний мармуровий вівтар XVII ст. у формі малої святині (темп'єтто).

1953-1957 рр. Правове регулювання: Олександр Коробов lvivcenter.org

У 1633 р. кармелітам босим, які з’явились у Львові в середині XV ст., вдалося отримати від міста пагорб навпроти Успенської церкви, за валами міських мурів. Будівельні роботи монастирського комплексу розпочали 7 жовтня 1634 р. і вже 6 вересня 1642 р. до монастиря заселилися ченці. Війни та облоги міста у 1640-50-их рр. на деякий час припинили будівництво святині. Однак уже 1656 р. до монастиря надійшли нові кошти і роботи відновили. Монастирська твердиня вистояла під час татарсько-турецьких облог 1672 та 1695 рр., однак у 1704 р. монастир захопили шведи. Реставрацію храму розпочали одразу після шведської навали, однак до розпису стін приступили тільки 1730 року.

фото: facebook-сторінка Храм Святого Архистратига Михаїла

У 70-х рр. ХVIII ст. створили вівтарі бічних нав, де були чудотворні ікони святого апостола Юди-Тадея та Спасителя під хрестом. У 1784 р. підчас йосифинської касації монастир було передано спочатку реформатам, а 1789 р. – кармелітам черевичковим. Устав цього ордену був менш суворим, тому згодом аскетичний зовнішній вигляд храму зазнав певних змін.

1930-1939 рр. Правове регулювання: Андрій Отко. lvivcenter.org

2015 р. Хіраш Володимир, wikimedia.org

У 1839 р добудовано північну вежу, 1906 р. – південну. У цьому ж році обидві вежі набули свого теперішнього барокового завершення. Стінопис реставрували й частково перемальовували у 1870, 1906 та 1918 роках. На початку XX ст. у наві, під нашаруваннями фарб, фрагментарно розкрили оригінальний стінопис ХVIII ст.

фото: facebook-сторінка Храм Святого Архистратига Михаїла

2010, Швітланьо, wikimedia.org

Головною окрасою храму є мармуровий вівтар у формі святині, оточений чотирма парами колон. В 1786-1946-их рр. у ньому зберігалася Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці кінця XVI ст. – копія ікони Матері Божої Ченстоховської.

Леон Чеховіч. 1930-1939 рр. Правове регулювання: Андрій Отко lvivcenter.org

Основним елементом стінопису кармелітської святині стали розписи куполу над вівтарем, де архистратиг Михаїл побиває чорні сили сатани. Ця сцена визначила ідейний зміст вівтарної частини храму.

1901-1906 рр. Правове регулювання: Ігор Котлобулатов lvivcenter.org

Вежа, яку бачимо на фото, споруджена у 1835 р. за проектом архітектора Алоїза Вондрашки. Під час реставрації на початку ХХ ст. у 1906 р. за проектом арх. Владислава Галицького споруджено другу вежу. Під горою бачимо череду фіакрів - це одне з офіційно затверджених місць постою пасажирських фіакрів.

За часів радянського режиму монастир ліквідували. У храмі розмістили склад цукерні, монастирські келії віддали під гуртожиток. Згодом (1979 р.) храмову споруду й частину келій передали Львівському історико-архітектурному заповіднику. В подвір’ї планували розмістити панораму давнього Львова.

1901 р. Правове регулювання: Ігор Котлобулатов lvivcenter.org

2007, Kugel, wikimedia.org

Політичні події початку 90-х рр. ХХ ст. та вихід із підпілля УГКЦ уможливили передання храму вірним. 1991 р. весь монастирський комплекс отримали ченці Студійського Уставу. На цей час у храмі розташували склад будівельних матеріалів.

1966 р. Правове регулювання: Олег Введенський lvivcenter.org

Приміщення було переповнене сміттям, яке виносили і вивозили два тижні. Стіни довелося мити за допомогою пожежної машини. Якось посеред сміття знайшли дугу, й один із братів висловив ідею використати її для іконостасу. Так і сталося – іконостасом служили спочатку дві ікони, поєднані знайденою дугою, дияконські та царські двері зробили з натягнутої на дошки мішковини. І до нині ця дуга увінчує дещо перероблений іконостас храму.

1955-1960 рр. Правове регулювання: Олександр Коробов lvivcenter.org

Чільне місце в житті чернецтва належить плеканню східної традиції візантійсько-слов’янського обряду. Крім цього, студити займаються місійною працею, іконописом, катехитичною діяльністю, духовною опікою над молоддю, видавничою діяльністю, ремісництвом, працею у різного роду майстернях.

Побачити час, коли можна відвідати храм і помилуватися ним з середини, можна тут

Більше об’єктів, які радить відвідати Tvoemisto.tv, можна побачити на цій мапі:

За матеріалами lvivbest.com, lvivcenter.org, lviv-tourist.info

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.