До 35-ї річниці незалежності України громадська організація Ukraine WOW спільно з Національним музеєм історії України відтворили дзвін Десятинної церкви. Про це повідомили в Національному музеї історії України.

Технологія відтворення

Навесні 2026 року команда Ukraine WOW розпочала роботу над відтворенням зовнішнього вигляду та звучання артефакту. До проєкту долучилися історики, археологи, інженери, акустики та майстри лиття з України, Німеччини, Нідерландів і Португалії.

Процес реконструкції відбувався у кілька етапів:

• 3D-сканування та аналіз: науковці провели 3D-сканування оригінального фрагмента та визначили хімічний склад бронзи за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу;
• Цифрове та акустичне моделювання: на основі збереженої частини, аналогів і фрагмента корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині фахівці створили повну цифрову модель. Також було змодельовано поширення звукових коливань, що дозволило почути прогнозований звук до відливки;
• Лиття: копію дзвона вагою 87,5 кг відлили на нідерландській ливарні Royal Eijsbouts із максимальним наближенням до середньовічного складу сплаву. Для відтворення кріплення та язика використали консультації німецьких експертів і дослідження дзвонів у музеях Німеччини.

Уперше відтворене звучання дзвона почули гості молитовного сніданку 23 серпня. Також для українських шкіл створили 20 мініатюр артефакту, які планують передати до закладів освіти. За задумом партнерів, реконструйований дзвін має стати символом зв’язку між поколіннями та можливістю почути звук, який не лунав майже 800 років.

Історія Десятинної церкви

Десятинну церкву наприкінці X століття заклав князь Володимир Великий. Вона стала першим кам’яним храмом Русі, а її дзвони сповіщали про богослужіння, свята та небезпеку.

Фрагмент давнього дзвона (близько 60% його поверхні) у 1937 році знайшов український археолог Теодосій Мовчанівський під час розкопок, після чого артефакт зберігався у музейній колекції. У 1938 році Мовчанівського заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляли. У Національному музеї історії України наголошують, що реалізований проєкт є також способом повернути в публічний простір ім’я першовідкривача цієї знахідки.