Два дні — не так багато для подорожі Україною. Втім, якщо грамотно спланувати маршрут, за один вікенд можна побувати одразу в кількох областях і побачити десятки історичних та природних пам’яток. Про це йшлося у матеріалі "Твого міста".
Маршрут зі Львівщини через Тернопільщину, Хмельниччину та Буковину поєднує водоспад, руїни старовинного замку, середньовічні фортеці, Дністровський каньйон і одну з найвідоміших панорам Поділля.
День перший: Львів — Тернопіль — Джуринський водоспад — Кам’янець-Подільський
Першою зупинкою дорогою зі Львова може стати Тернопіль. Приблизно через дві години після виїзду варто зробити паузу біля Тернопільського ставу: прогулятися набережною, випити кави та трохи перепочити.
Для мандрівників на електромобілях є додаткова перевага — неподалік можна зарядити автомобіль. Поки триває заряджання, можна прогулятися містом або скористатися місцевими водними розвагами.
Після Тернополя маршрут пролягає до Джуринського водоспаду, що розташований у Червоному урочищі неподалік Ниркова.
Джуринський водоспад і Червоногород
Дорога до водоспаду має важливу особливість: остання ділянка проходить ґрунтовою дорогою. Після дощу вона може бути складною для проїзду, тому це варто врахувати перед поїздкою.
Сам шлях до локації також стає частиною мандрівки. Дорога проходить між пагорбами та над мальовничими урвищами, звідки відкриваються краєвиди на руїни Червоногородського замку та старовинний костел.
Джуринський водоспад має висоту близько 16 метрів. Вода каскадом спадає серед зелені та скель, створюючи одну з найефектніших природних локацій Тернопільщини.
Поруч можна оглянути руїни Червоногородського замку. Колись тут існувало місто Червоногород, а фортеця мала чотири наріжні вежі. У 1648 році її захопили козацькі загони під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Пізніше замок опинився під контролем Османської імперії.
У XIX столітті фортифікаційну споруду перебудували на палац. До нашого часу переважно збереглися дві вежі та окремі фрагменти комплексу.
Костел, який потребує порятунку
Ще одна важлива пам’ятка Червоногорода — Костел Вознесіння Діви Марії, збудований у 1615 році.
Стан храму нині складний: частина конструкцій аварійна, а сама споруда продовжує руйнуватися. Тому перебувати біля неї потрібно обережно.
Історія костелу має складне минуле, пов’язане зі змінами релігійної належності храму та майновими суперечками. За словами місцевого священника, нині триває судовий процес щодо повернення святині.
На цьому етапі головна проблема очевидна: пам’ятка потребує невідкладних заходів зі збереження, адже подальше зволікання може призвести до незворотних втрат.
Вечір у Кам’янці-Подільському
Після Червоногорода маршрут можна продовжити до Кам’янця-Подільського. Якщо на фортецю цього дня часу вже не залишиться, вечір варто присвятити прогулянці старим містом.
Кам’янець особливо атмосферний після заходу сонця. Старовинні будинки, кам’яні вулиці, ліхтарі, музика з кафе та ресторанів створюють відчуття подорожі в іншу епоху.
Тут краще не поспішати: прогулятися центральними вулицями, звернути у провулки та повечеряти в одному з місцевих закладів.
Де заночувати
Мандрівникам варто заздалегідь подбати про житло. У туристичний сезон та на вихідних попит на номери в Кам’янці-Подільському може суттєво перевищувати пропозицію.
Тому розраховувати на пошук готелю вже після приїзду ризиковано. Водночас у місті будують нові готелі, зокрема в центральній частині.
Для власників електромобілів ситуація комфортніша: у Кам’янці-Подільському є достатньо зарядних станцій, однак зупинки все одно краще планувати заздалегідь.
День другий: фортеця — Бакота — Хотин
Другий день варто розпочати з головної пам’ятки Кам’янця-Подільського — фортеці.
Кам’янець-Подільська фортеця є переможницею всеукраїнської акції «7 чудес України». Її мури та вежі розташовані над каньйоном річки Смотрич, а природний рельєф століттями робив укріплення надзвичайно складним для штурму.
Перші письмові згадки про Кам’янецький замок датуються 1374 роком. У наступні століття фортецю неодноразово перебудовували та посилювали.
У 1672 році Кам’янець захопила Османська імперія. Під владою турків місто перебувало майже три десятиліття, а в 1699 році повернулося до Речі Посполитої.
На території фортеці сьогодні працюють експозиції та туристичні локації, а для відвідувачів проводять різноманітні історичні реконструкції. На огляд фортеці варто закласти щонайменше півтори-дві години.
Старі казарми та спадщина Кармелюка
Неподалік фортеці розташовані старі чотириповерхові казарми, пов’язані з історією Кам’янця та ув’язненням Устима Кармелюка.
Нині будівлі перебувають у занедбаному стані та поступово руйнуються. Контраст із доглянутими туристичними об’єктами поруч особливо помітний.
Бакота: панорама Дністра з трагічною історією
Наступною точкою маршруту стає Бакота — одна з найвідоміших природних локацій Поділля.
З висоти відкривається панорама Дністра з крутими зеленими схилами, скелями та звивистим руслом річки. Краєвиди настільки мальовничі, що Бакоту нерідко порівнюють із курортними місцями Південної Європи.
Проте за цією красою стоїть трагічна історія.
Бакота сьогодні — територія колишнього населеного пункту, який зник після створення Дністровського водосховища. У 1980-х роках мешканців переселяли, будинки руйнували, а долину поступово затоплювали.
Тому панорама Дністра тут має особливий контекст: під водою залишилися колишні будинки, дороги, сади та людські історії.
Якщо маєте більше часу, Бакоту можна досліджувати з води — сплавлятися Дністром на байдарках, човнах чи катамаранах та вирушати в багатоденні маршрути Дністровським каньйоном.
Хотинська фортеця: фінал маршруту та пам’ятка, що потребує уваги
Останньою великою зупинкою маршруту стала Хотинська фортеця.
Подорожуючи до Хотина, потрібно враховувати особливості прикордонної території та мати при собі документи. На окремих ділянках дороги можливі перевірки.
Хотинська фортеця — ще одна пам’ятка з переліку «7 чудес України». Водночас нині вона перебуває у складному стані.
Незадовго до поїздки на території фортеці обвалилася частина західного оборонного муру із зубцями-мерлонами. Було втрачено чотири мерлони.
Фахівці досліджують причини руйнування. Серед можливих факторів називають історичні пошкодження, особливості старовинної кладки, тривале зволоження та зміни гідрологічних умов.
Для збереження пам’ятки Міністерство культури України спрямувало 3 млн грн на розроблення науково-проєктної документації для реставрації частини оборонних мурів та облаштування системи водовідведення.
Фахівці також проводять георадарні дослідження та 3D-лазерне сканування, щоб виявити приховані порожнини, тріщини та деформації. Роботи ускладнює розташування муру над каньйоном, де його висота перевищує 40 метрів.
Чи реально повторити маршрут за два дні
Так, але така подорож буде дуже насиченою. За один вікенд доведеться подолати значну відстань і чимало часу провести в автомобілі.
Водночас маршрут дозволяє побачити за короткий час надзвичайно різні обличчя України: Джуринський водоспад і руїни Червоногорода, вечірній Кам’янець-Подільський, одну з найвідоміших фортець країни, панорами Бакоти та Хотинський замок.
Головний висновок такої мандрівки — за враженнями не обов’язково їхати за кордон. Український Подільський край може здивувати і природою, і архітектурою, і масштабом історичної спадщини.
Щоб повторити маршрут без зайвих труднощів, краще заздалегідь забронювати житло, перевірити стан дороги до Джуринського водоспаду, та мати при собі документи для можливих перевірок.
