Алергія — це підвищена чутливість організму до певного збудника (алергену), а також неправильна реакція на нього. Хвороба має індивідуальні прояви: хтось не сприймає пилок, хтось — шерсть, а хтось навіть окремі мікроби.
Хто в зоні ризику?
Ірена Мушак, кандидат медичних наук, лікар-алерголог Львівського міського алергологічного кабінету, говорить, що в сезон цвітіння спостерігають три основні проблеми: поліноз (реакція на пилок), сонячна алергія і, найскладніші випадки, інсектна алергія — алергія на укуси комах. Міський кабінет приймає приблизно 40 пацієнтів на день. У час цвітіння майже 30 людей щодня — із полінозом.
«Якщо в людини реакція на цвітіння, то вона чхає, у неї закладений ніс, сверблять очі — але з цим, умовно кажучи, можна жити. Сонячна алергія теж докучає, та можемо з цим боротися. Інсектній алергії теж даємо раду, але вона небезпечна: людину на природі може щось вкусити, і це може призвести до летальних наслідків за 15 хвилин», — говорить вона.
Важливо, що випадки інсектної алергії статистично не фіксують. Адже раніше таких реакцій не було: останнім часом люди стають надміру чутливими навіть до укусів комарів. Причину лікарі вбачають, зокрема, й у зміні довкілля та клімату.
Смертельні випадки відомі й через алергію на медикаменти, яку важче виявити. Однак у Львові таких наразі не зафіксовано.
Марта Ломіковська, лікар-імунолог, алерголог, Медичного центру Medicover, асистент кафедри клінічної імунології та алергології ЛНМУ імені Данила Галицького розповідає, що алергічні хвороби можуть бути спадковими. Наприклад, якщо є алергія в матері, то ризик її виникнення в дитини становить 40–50%. А чи проявиться недуг, залежить від зовнішніх чинників: як-от, невентильовані приміщення, зношені матраци, грибок у старих будинках.
«У Львові дуже багато цвілі у старих будинках. Люди часто приходять на обстеження і виявляють алергію на цвіль. При цьому вони кажуть, що стіни вдома мають чисті. Вони не знають, що стіна може бути ідеально білою, а насправді під фарбою в ній ховається багато цвілі», — додає фахівець Медичного центру Medicover.
Окрім зовнішніх подразників, важливо не перевантажувати організм хімією: це стосується харчування, використання побутових засобів, лікування і особливо — самолікування.
Медики переконують, що до алергії більш вразливі курці. У людини, яка палить, суттєво порушені та подразнені слизові оболонки дихальної системи. Тож алерген швидше потрапляє в кров і викликає реакцію організму.
Читайте також: Усвідомлене батьківство. Чому важливо обстежитися ще до вагітності
Маленькі діти найчастіше страждають алергією на продукти харчування, яка проявляється дерматитом. Зазвичай вони її переростають. Проте, якщо дитина має спадкову схильність, тоді алергічний дерматит може трансформуватися в алергію на інгаляційні подразники, яка проявиться астмою та алергічним ринітом.
За «гігієнічною» теорією виникнення алергії, діти дошкільного віку можуть хворіти до 6–8 разів на рік — це норма, адже імунна система має контактувати з вірусами, щоб виробити захист. Тому лікарі не радять батькам відгороджувати дітей від бруду, рідко гуляти та не водити в дитсадок. Людина не повинна рости в стерильних умовах — це якраз і зменшує ризик виникнення алергії у майбутньому.
Алерголог чи ЛОР — ось питання
Симптоми уже згаданого полінозу часто плутають із банальною застудою і звертаються не до того спеціаліста.
«Людина може думати, що це застуда. Втім якщо симптоми проявляються тільки весною, то у 99% — це алергія на цвітіння дерев. Найгірший діагноз — астма. Важливо звертатися не лише до ЛОРа, але й до алерголога, адже основна його мета — знайти причину, визначити алерген і призначити правильні медикаменти, а не лікувати симптоми», — розповідає імунолог-алерголог Медичного центру Medicover.
Невизначеність у симптомах впливає на складність збору статистичних даних — розповідають лікарі. Адже облік ведуть у випадках бронхіальної астми, атопічний дерматит (реакція дітей на харчові алергени), алергічний риніт. Так, наприклад, у 2017 році на обліку в обласному диспансері стояло 9500 дорослих із бронхіальною астмою, а також 2500 хворих із полінозами. Ці цифри занижені саме через «розподіл» пацієнтів між алергологами та отоларингологами (ЛОР) — говорить Анізія Бандрівська, експертка з питань алергології Львівської ОДА.
Крім цього, за її словами, часто після невдалого лікування симптомів, ЛОРи хибно оперують пацієнтів із викривленою переділкою носа, хоча насправді в них просто алергічні риніти.
Правильний вибір на користь алерголога пацієнти здебільшого роблять після аналізу причин свого поганого самопочуття, самостійно знайшовши алерген. У випадку полінозу простіше — він має прив'язку до конкретного сезону.
Читайте також: Сон, обійми і кава. Що насправді впливає на імунітет
«Гірше, коли людина має риніт цілий рік — вона шмаркає, їй закладає ніс. Це часто алергія на плісняву, домашні алергени. Буває й професійна алергія на пил, наприклад, у деревообробній промисловості, у працівників архівів. Але для її виявлення потрібно щоб пацієнт хоча б прийшов до лікаря», — додає Анізія Бандрівська.
Тож, пацієнту має приділити достатньо уваги сімейний лікар, вчасно скерувати його до потрібного фахівця для визначення алергену.
Діагностика алергії
Лікарі визначають алерген кількома способами.
Класичний метод — шкірний прик-тест. Краплі екстрактів алергенів капають на руки пацієнта, спеціальними голками роблять незначні проколи, і за наявності алергії в місці проби за кілька хвилин бачать реакцію: наприклад, папулу, почервоніння, свербіж. Проте є протипоказання щодо проведення таких проб через можливі загострення в алергіків у весняний період. Тобто цей прик-тест проводять тільки восени. Крім того, два тижні до нього не можна вживати антигістамінні препарати, бо результат буде негативним, навіть якщо є алергія.
Можна визначити алергію і лабораторно.
«Специфічні антитіла, які утворюються до алергену, можна виявити у крові. У Медичному центрі Medicover є все необхідне обладнання, різні панелі алергенів, — розповідає Марта Ломіковська. — Можна визначити алергію до кількох алергенів одночасно, як до інгаляційних, так і до харчових. Такі проби проводять під час загострення і якщо пацієнт приймає ліки — на результат це не вплине».
Нині серед лікарів розповсюджене поняття «молекулярна алергодіагностика». Науковці визначили, що в одному алергені може бути до 10 різних молекул алергії. І одні викликають реакцію, а інші — ні. Наприклад, люди з алергією на пилок цвітіння дерев мають чутливість до яблук (відчуття дискомфорту й пощипування в роті). Але це не алергія на яблуко: просто його молекули дуже схожі на молекули берези. Організм плутає їх і виникає так звана «перехресна алергія». Тобто сучасні медики вміють визначати алергію навіть до молекул. І це роблять в Україні!
Профілактика та лікування алергії
Ось деякі з порад щодо профілактики:
- вживати сольові розчини, щоб промити слизові оболонки, якщо подразник потрапляє на них;
- відчинені вікна завішувати вологими простирадлами, щоб стримувати пил, пилок;
- вживати протиалергічні препарати;
- під час походів на природу максимально уникати відкритих ділянок, брати засоби, які відлякують комах (креми, браслети);
- встановити сітки на вікна;
- максимально відмовитися від хімікатів у продуктах харчування та побутових засобах;
- не загравати із самолікуванням — надмір медикаментів послаблює імунітет.
Під час сезонної алергії на пилок Ірена Мушак радить діяти так:
«Якщо в людини реакція на цвіт, вона має виходити з дому в одязі, який закриває руки, взяти головний убір, окуляри. Коли приходить з вулиці, треба обов'язково прийняти душ, пилок, який уже є на одязі, треба забрати. Також важливе питання харчування — якнайменше вживати продуктів, які можуть містити пилок: мед, настоянки прополісу чи трав. Це стосується і побутових засобів — креми, шампуні тощо. Важкі прояви були і після інгаляцій із травами. Не захоплюватися хімією в будь-якому прояві, навіть відмовитися від вітамінів, якщо їх не призначив лікар».
Помилково думати, що можна пропити перед початком періоду цвітіння протиалергічні препарати і забути про недугу. Схильні до алергії пацієнти можуть хіба що на початку приймати антигістамінні препарати, аби покращити свій стан.
Читайте також: Міфи та факти про гастрит і як правильно харчуватися. Поради експертів
Після з'ясування подразника алергологи вдаються до алерговакцинації. Тобто, коли лікар знає, від чого в пацієнта алергія, він вводить спеціальні препарати в маленьких дозах певний період часу, і таким чином зменшує чутливість організму до певного алергену. Це тривале лікування — приблизно три роки, проте цілком безпечне і єдине, яке впливає на першопричину захворювання.
«Важливо, щоб люди зрозуміли: алергію вилікувати можна. Зробить це тільки алерголог правильним лікування. Будь-який інший лікар усуватиме симптоми; алерголог шукатиме причину», — підсумовує лікар-імунолог та алерголог Медичного центру Medicover Марта Ломіковська.
Оксана Матійків
Читайте ще більше фахових порад і тематичних матеріалів у спецпроекті Tvoemisto.tv «Твоє здоров'я». У ньому ми публікуємо тексти на актуальні теми, які найбільше цікавлять львів’ян. Генеральний партнер проекту — Медичний центр Medicover.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
