Каву з вогником та передбаченням, будь ласка. Моменти з «Дзиґи»
Другий поверх у будівлі, що завершує собою вулицю Вірменську — це «Квартира 35» і тут відбуваються концерти та літературні читання. Другий поверх, де не буває концертів, — це кафе «Під клепсидрою». Під нею — галерея «Дзиґа». Все це разом — культурно-мистецький центр «Дзиґа», який став місцем зустрічі для не одного покоління львів'ян. Можна щиро (не)любити тутешню каву і шукати вищий сенс у хоку, що йдуть до неї, насолоджуватися приємним товариством або скаржитися на флегматичних офіціантів. Tvoemisto.tv розповідає про речі, які роблять «Дзиґу» «Дзиґою» .
Hero Image

07 липня 2018, 13:56

Культове місце для мистецької еліти, просунутих туристів, авангардових тусовок та львівської богеми має свій особливий шарм.

Перед входом, на літнику гостей зустрічає пам’ятник усмішці. Усміхнену рибу з людськими долонями замість плавців придумав карикатурист Олег Дергачов. Пам’ятник обіцяли змінювати на новий кожні сім років. Вперше його встановили у 2001, потім у 2008 на нову «Усмішку», набагато щирішу і більшу у розмірах.

Незабутний момент — випити під гарну бесіду вогненну каву з коньяком або ромом, з’їсти вафельну трубочку та прочитати хоку-передбачення.

Не забудьте глянути на дах будівлі, на драбину, яка веде у небо. Автор цієї оригінальної ідеї — художник-архітектор Юнія Коваль.

На Дзизі часто збираються музиканти, художники, письменники. Наприклад, додати смаку цьому липню можна, якщо встигнути на Місяць авторських читань і насолодитися саме тією атмосферою закладу, за якою потім сумуватимите.

Якщо ж слухати поезію — трішки не ваш вид дозвілля — то відвідини виставки «Свій/Чужий» у «Дзизі» — те, що треба, щоб сказати «до побачення» старому варіанту культового закладу та приготуватися чекати, що буде далі.

Та головне, чим є Дзиґа — це її люди.

Фото: tomato.ua, photo-lviv.in.ua, novyny.ostriv.in.ua, lvivska-kava.livejournal.com, Краєзнавець, Маркіян Іващишин,


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Колишній цвинтар в центрі Львова, або Про давню церкву, якої вже нема, і поховання козаків
Є місця у Львові, повз які ми проходимо щодня, навіть не підозрюючи про таємниці, які вони приховують під шарами асфальту. Невеликий сквер біля перехрестя вулиць Князя Романа та Івана Франка – одне з них. Колись тут височіла церква Богоявлення Господнього, а навколо неї простягався один з найбільших цвинтарів Галицького передмістя. Історики припускають, що саме тут знайшли свій останній спочинок і козаки, які загинули під час кровопролитної облоги Львова у жовтні 1648 року. Спеціально для "Твого міста" маловідомі факти про це сакральне місце розповідає старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Бандрівський.
Hero Image

07 липня, 19:30

Святиня Галицького передмістя Богоявленська церква була однією з найшанованіших православних святинь тогочасного Львова. Найраніша письмова згадка про неї датується ще 1386 роком, коли дерев'яний храм слугував головним топографічним орієнтиром для всього Галицького передмістя. У 1444 році в безпосередньому сусідстві з православною церквою римо-католики розпочали будівництво свого монастиря кармелітів взутих...
CityLife
Куди піти у День закоханих, або Знаки любові на вулицях Львова
Маємо на дворі лютий, а це означає, що всі львів'яни і гості нашого міста починають підсвідомо наспівувати відомий шлягер гурту «Соколи»: «Усі ми прагнемо любові, і юні, і не молоді».
Фото: freepik

13 лютого 2026, 12:54

Львівська екскурсоводка Олександра Дябіна – про львівські історії любові, сліди яких досі можна знайти у різних місцях Львова. 14 лютого зазвичай львівський РАЦС «тріщить» від охочих одружитись, у ресторанах люди бронюють столики, магазини продають сердечка-валентинки та ведмедиків гуртом і вроздріб, квіткові крамниці пахнуть, як оранжереї, а солодке перетікає з крамниць і цукерень до львівських панянок, піднімаючи їм настрій. Читайте також: Як Львів переживав епідемії 500 років тому і як тут винайшли вакцину від тифу У лютому не так багато радощів і сонця, тому день святого Валентина трішки допомагає підтримати львівський бізнес та імунітет львів'ян...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"