На Львівщині побудують квартал для переселенців із мечеттю та храмом УГКЦ

Прокладати комунікації на території майбутнього кварталу розпочнуть уже в серпні цього року.
Ілюстративне фото: spec-kor.com.ua
Ілюстративне фото: spec-kor.com.ua

10 серпня 2018, 07:47

Цього року поблизу с. Ситихів Жовківського району, що на Львівщині, планують почати облаштування масштабного житлового кварталу для переселенців із Криму і Донбасу. Про це повідомляє Zaxid.net.

Будівництво житлового кварталу на 14 гектарах мають розпочати вже цього серпня. Зокрема тут з’явиться 110 будинків по 72 кв. м, мечеть для кримських татар, греко-католицька церква та відповідна інфраструктура.

Детальний план території на будівництво нового кварталу «Малі Дубляни» Жовківська районна адміністрація затвердила ще торік у серпні. Наразі Дублянська міська рада виділила 64 ділянки. На решту розробляють проектну документацію.

Перед початком будівництва, до ділянок спершу проведуть водогін та електрику. За словами керівника кооперативу «Малі Дубляни» Рустема Еміралієв, роботи з проведення комунікацій профінансують турецькі донори, зокрема мусульманська організація «Арраїд». У вересні переселенці планують збудувати асфальтовану дорогу до села Ситихів та щебеневу дорогу на території житлового кварталу. Згодом почнуть будувати житлові будинки.

Після цього мають розпочати будівництво мечеті та греко-католицької церкви. За словами Рустема Еміралієва, мечеть матиме вигляд звичайного будинку без класичних куполів та атрибутики. Вигляд католицького храму узгоджуватиме УГКЦ.

Кошти на житло, яке попередньо коштуватиме 50 млн гривень, переселенці планують брати у кредит. Крім цього, на території кварталу мають з’явитися магазини, аптеки, дитячі та спортивні майданчики.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
«Ми знали, що нас заарештують, але не спинились»: як українські дисиденти кинули виклик СРСР
Коли на Заході питають Україну, як вона збирається перемогти набагато більшу росію, варто згадати 1976 рік. Тоді Микола Руденко оголосив у Москві про створення Української Гельсінської групи, до якої увійшли десятеро людей. Усі вони розуміли, що їх, найпевніше, заарештують. Через п'ятдесят років троє її членів – Мирослав Маринович, Йосиф Зісельс і Микола Горбаль – розповіли, чому все одно пішли на це. До них приєдналися правозахисник Євген Захаров і журналіст Богдан Нагайло, які бачили цю історію збоку.
Hero Image

21 листопада, 19:54

Розмова відбулася на панелі «Досвід Української Гельсінської групи» в межах дводенного міжнародного форуму до 50-річчя групи в УКУ. Модерував панель Євген Глібовицький, генеральний директор Інституту фронтиру та викладач УКУ. На початку розмови він зауважив: мета панелі – перекласти досвід того зовсім іншого світу й збудувати міст між тими, хто про Радянський Союз лише чув, для кого незалежність України є очевидною даністю, а права людини чимось зрозумілим і очікуваним, і тими, хто побачив політичний шанс після підписання СРСР фінального Гельсінського акту...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"