Вечір перед Водохрещам також вважають ще Щедрим вечором. Цього дня, за різними традиціями прийнято щедрувати, але здебільшого для дівчат.

У Надвечір’я Богоявлення віряни дотримуються суворого посту – нічого не їдять. Тільки після того, як зійде вечірня зоря, можна сідати вечеряти. На столі не обов’язково має бути дванадцять страв, однак на стіл подають лише пісні страви: смажена риба, гречані млинці, вареники з капустою, узвар та кутя.

Цього дня прийнято святити в церкві воду. Із набраною у переддень Водохреща водою господар обходив свою оселю і, промовляючи молитву, окроплював святою водою усі кімнати й закутки. Є ще звичай малювати на дверях та вікнах хрестики, які були захистом для домівки, оберігали від нещасть. У давнину такі хрестики робили із соломи, згодом вирізали з паперу. Пізніше їх почали малювати крейдою.

За традиціями, коли на дворі запанує темрява, родина виносить із дому «дідуха» й спалює його в садку, або в іншому місці – «пускає теплий дух». Ці дії відображають прощання з зимою, спалення зими й закликання весни. Попіл зі згорілого «дідуха» зазвичай розкидають по городу – на добрий урожай.

Зранку на Йордан дівчата вмивалися у воді з монетами, для того, аби бути красивими і багатими цілий рік. Це була звичайна вода – не освячена, оскільки її після вмивання просто виливали, а монети збирали і роздавали між усіма членами родини. Вважалося, що вони мають приносити вдачу.

Розпочинаючи з Водохреща і до свята Стрітення Господнього, що припадає на 15 лютого, священики відвідують домівки парафіян і з молитвою благословення окроплюють оселі святою водою. Така традиція найбільше поширена на Західній Україні.

За матеріалами Поступ, newsmarket