На Кіровоградщині археологи досліджують поселення епохи пізньої бронзи, де виявили незвичайну кам’яну конструкцію з антропоморфною стелою та своєрідним вівтарем. Дослідники припускають, що об’єкт міг бути ритуальною спорудою - святилищем. Водночас остаточних висновків поки немає, оскільки розкопки тривають. Про це розповіли в Інституті археології НАН України.
Йдеться про поселення епохи пізньої бронзи поблизу села Селіванове на півдні Кіровоградської області. У серпні 2026 року тут працювала Кіровоградська археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом професора Сергія Скорого.
Дослідження проводили на двох ділянках пам’ятки.
Біля кам’яної стели знайшли можливе святилище
Найцікавіші результати отримали під час роботи на розкопі III, який розташований приблизно за 160 метрів від центральної частини поселення (розкоп ІІ).
Там археологи досліджували місце, де раніше знайшли кам’яну антропоморфну стелу. Під час розкопок з’ясувалося, що скульптура спочатку стояла саме там, де її виявили лежачою. Про це свідчить спеціальна яма з кам’яною засипкою, у яку була встановлена основа стели. Археологи відновили її у первісному положенні.
Поблизу стели виявили значне скупчення великих каменів і плит. Особливо багато їх було з північного боку, де простежуються кілька шарів каменю.
Водночас безпосередньо біля стели та на окремих ділянках навколо неї каміння не було. Саме в одній із таких зон, приблизно за 2,4 метра на південь від скульптури, дослідники знайшли кам’яний вівтар напівовальної форми з глибоким довгастим поглибленням. Поруч лежали обпалені кістки тварин. Подібні кістки знайшли також південніше стели.
Знахідок у цій частині поселення небагато. Однак конструкція об’єкта та характер знахідок дозволяють археологам припустити, що це не житло, не зольник і не поховання.
Одною з гіпотез є те, що це могли бути залишки давнього святилища. Водночас археологи наголошують, що це лише попереднє припущення, яке ще має підтвердити подальше дослідження.
Загадкова споруда з кам’яною підлогою
Іншу цікаву знахідку дослідили у центральній частині поселення - в розкопі II.
Тут археологи продовжили дослідження великої прямокутної наземної споруди, розпочате ще у 2025 році. Її підлога була вимощена плитами гнейсу. Цього сезону дослідники розкрили ще 68 квадратних метрів, а загальна площа розкопу сягнула 104 квадратних метрів.
Внутрішня ширина споруди становить близько 10 метрів, а вимостка підлоги, ймовірно, продовжується ще на 14–16 метрів у західному напрямку.
Археологи вважають, що це була довготривала, найімовірніше однокамерна споруда на кам’яній основі. Її стіни та дах, очевидно, були дерев’яними. Цими особливостями, а також згаданою кам’яною викладкою підлоги споруда значно відрізняється від класичних приміщень сабатинівської культури, зокрема Побужжя.
Поки що точно визначити призначення будівлі не вдалося. Водночас знайдені всередині предмети можуть свідчити про її житловий характер. Серед них - зернотерки, відбійники, пряслице, уламки посуду, кістки тварин та інші залишки.
Лише у північній частині розкопу археологи виявили понад 400 дрібних фрагментів кераміки. Разом із матеріалами минулорічних досліджень їхня кількість на цій ділянці перевищує 570.
Читайте також: Понад 400 років історії: у львівському храмі ПЦУ реставрують два старовинні вівтарі
Що ще знайшли археологи
Серед інших знахідок на поселенні - фрагменти кераміки, кам’яний абразив зі слідами заточування, три бронзові шила-проколки та підвіска - елемент набірної прикраси.
Нагадаємо, що у Львові відреставрують історичний рельєф Архангела на фасаді колишнього монастиря бернардинів на площі Соборній. Пам'ятка датується XVII століттям.
