Нині День Героїв Небесної Сотні. Кожен з нас з різними почуттями згадує ці буремні події. Одні з розчаруванням, інші – з надією. Розчарування, бо досі не покарані ті, хто безжально розстрілював активістів і Україна ще так далеко від омріяного на Майдані ідеалу, а з надію – бо ми тільки-тільки стаємо на ноги і зміни в свідомості людей не відбуваються так швидко. Голова Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді, отець Ростислав Пендюк переконаний, що Майдан триває, оскільки у суспільстві не відбулися серйозні зміни у сприйнятті особистої відповідальності українця за власну долю, за сім'ю, місто, країну чи Церкву.

Дуже добре пам'ятаю відчуття тривоги, радості і надії, коли стало зрозуміло, що Майдан таки переміг. З одного боку безперервно лунало "Пливе кача". З іншого, було розуміння, що попри жахливо великі жертви наш Народ таки переміг у цій боротьбі.

А далі була ще суміш, власне, надії і тривоги. Надії, бо ми маємо якусь внутрішню силу, спроможну мобілізувати і об'єднувати довкола важливих цілей. Але було також відчуття, що ми можемо повернутись до своєї рутини і свого болота – знову стати такими, як завжди.

Читайте також: У Львові розвішують паперових ангеликів в пам`ять про Героїв Небесної Сотні

Як на мене, за останні шість років в Україні багато відбулось позитивних змін. Вони не такі швидкі і не такі радикальні, як би хотілось, але їх точно більше, ніж за усі попередні роки. На жаль, не відбулось серйозних змін у сприйнятті особистої відповідальності українця за власну долю, за сім'ю, місто, країну чи Церкву. Ми все ще продовжуємо шукати винних у власних неуспіхах і заглядати за тими, хто б взяв на себе відповідальність за наше власне майбутнє. А так не буде!

А що ж ми можемо зробити вже:

• Ми можемо дозволити собі мріяти і взятись за реалізацію мрій.
• Ми можемо зробити стосунки в сім'ї сповненими поваги і любові.
• Ми можемо дотримуватись правил на дорозі, при цьому глибоко поважаючи інших людей.
• Ми можемо сплачувати податки, як належить, при цьому вимагаючи від влади належного використання коштів на усіх рівнях.
• Ми можемо не забороняти співгромадянам повертатись додому, а вимагати від влади, щоб їм забезпечили належні умови і подбали про безпеку.
• Врешті, ми ж можемо вимкнути телевізор (а ще краще викинути), щоб мати час на читання доброї книжки, прогулянки, тощо, замість того, щоб дозволяти себе зомбувати.

Читайте також: У Львові вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні. Відео дня

Майдан не закінчився шість років тому - він триває. Тільки тепер він відбувається в серці кожного з нас, а його перемога залежить від влади - тої, яку кожен з нас має над собою і своїм життям. Господь дав нам неймовірні можливості і дари! Чи ми їх побачимо і чи використаємо – надалі залежить від нас.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.