Отець Богдан Прах
Отець Богдан Прах
Що обурює у звинуваченнях Шкарлетом Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти
Мова не про законодавство, а про конфлікт цінностей. Де на одному боці – незалежність, відданість якості, довіра, прозорість, відповідальність. А на іншій – централізація, монопольна влада, ректорський феодалізм, залежність від державних дотацій.
Фото:  Уніан
Фото: Уніан

07 серпня 2020, 19:38

Міносвіти, яке очолює колишній регоніал Сергій Шкарлет, підготувало законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України» (№ 1/12-3604), який фактично знищує Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Зокрема, МОН цим документом пропонує видалити із закону «Про вищу освіту» усі згадки про НАЗЯВО. Ректорат Українського католицького університету у своєму зверненні про тих, хто намагається підважити незалежність цього органу та повернення до часів Табачника.

У наш час світоглядної дезорієнтації вже стало звичним проголошувати біле чорним і навпаки. Кілька днів тому яскравою ілюстрацією до цієї практики став пресбрифінг Міністерства освіти та науки щодо модернізації системи якості освіти в Україні, на якому т.в.о. міністра Сергій Шкарлет за підтримки групи ректорів вдався до безпідставного очорнення діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

Що насторожує? Стиль, завдяки якому ця зустріч стала запрошенням до публічного цькування керівництва НАЗЯВО та віддушиною для невдоволених його принциповою позицією щодо дотримання стандартів якості у вищій освіті. У чому тільки не було звинувачено Сергія Квіта і команду НАЗЯВО?! В монополізації практики акредитації, комерціалізації та здирництві, обмеженні автономії вишів і звісно браку поваги до заслужених і солідних.

Читайте також: Хибне призначення. Університет у Львові пояснив, чому проти т.в.о міністра Шкарлета

Що лякає? Усвідомлення, що більшість з присутніх просто не розуміють, чим є НАЗЯВО і навіщо воно потрібне. Вони і представники НАЗЯВО говорять різними і незрозумілими один для одного мовами. Вони, мовляв, – реалісти, а НАЗЯВО – така собі гра у незалежність, прозорість і об’єктивність. Її ще можна було б толерувати, якщо б це ні на що не впливало і нічого не коштувало. Але якщо за це «приниження» ще й треба ділитися своїм всевладдям і крихтами з бюджетного кошика, то найвищий час вертатися з буцімто віртуальної матриці європейських стандартів у милу серцю реальність українських не-стандартів ручного управління, кумівства, патерналізму і, звісно, цинізму.

Що обурює? Власне – цинізм, внаслідок якого формальний припис НАЗК, викликаний імовірною колізією в законодавстві України і його недосконалістю порівняно з аналогічним європейським законодавством, стає підставою для неприхованої атаки на інституцію, яка почала успішно крок за кроком повертати довіру до вищої освіти в Україні, стала зразком дотримання європейських стандартів в управлінні вищою освітою нашої країни і дарує надію на незворотність змін, завдяки яким українська система вищої освіти почала долати свою совкову відсталість. А ще кажуть, що добра від добра не шукають. Тільки не в Україні і не в теперішньому Міністерстві освіти і науки.

От тільки це свідчить, що добро НАЗЯВО не є «добром» керівництва МОН, а тому мова не про законодавство, а про конфлікт цінностей. Де на одному боці – незалежність, відданість якості, довіра, прозорість, відповідальність. А на іншій – централізація, монопольна влада, ректорський феодалізм, залежність від державних дотацій, конформізм. Не дивно, що, обравши ті другі анти-цінності, МОН намагається підважити статус НАЗЯВО та ліквідувати його як незалежну інституцію шляхом внесення змін до Закону «Про вищу освіту», як це запропоновано у законопроєкті «Про внесення змін до деяких законів України» від 30.07.2020 року.

Читайте також: Ми дуже захоплені Заходом. А часто не знаємо цінностей своїх родин

Чому керівництво Міністерства, як би це пасувало зробити, не запропонувало НАЗЯВО обговорити неузгодженість українського законодавства і знайти спільне рішення, яке б усунуло гадану юридичну колізію і зберегло незалежний статус національного агентства? Ні. МОН таємно, без повідомлення керівництва НАЗЯВО та в рекордно стислі терміни підготувало законопроєкт і обрало шлях згортання процесу становлення довіри до вищої освіти в Україні через спробу позбавлення НАЗЯВО та закладів вищої освіти їхньої автономії від центральних органів виконавчої влади. Хто буде у виграші – функціонери від освіти. Хто опиниться у програші – студенти та їхні батьки, викладачі, роботодавці, платники податків, а по великому рахунку – українське суспільство та перспективи його цивілізованого демократичного розвитку.

Ми закликаємо українські університети, громадські освітні організації, експертну спільноту, роботодавців, народних депутатів, студентську спільноту не допустити кардинального розвороту в реформуванні системи української вищої освіти і зупинити спробу повернення її до авторитаризму і централізації, характерних для радянського режиму та деяких його держав-спадкоємиць.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
Звернення до президента і Верховної Ради із закликом повернутися до дорослого діалогу з суспільством
Цим зверненням спільнота Українського католицького університету долучилась до численних стурбованих голосів, що прозвучали цими днями. Ідеться про відставку уряду й, зокрема, міністра оборони України Михайла Федорова. В УКУ кажуть, що вони солідаризуються з тією частиною українського суспільства, яка відреагувала не лише на те, що саме вирішив президент чи парламент, а передусім на те, як саме це було зроблено.
Фото з третього дня протестів у Києві 18 липня / Костянтин і Влада Ліберови

20 липня, 11:02

Суспільна та політична легітимність будь-якого державного рішення не вичерпується лише дотриманням формальної послідовності голосувань чи виданих указів. Коли парламент отримує готові кадрові рішення без належного обговорення, зрозумілих критеріїв і можливості поставити відповідальним посадовцям незручні запитання, він перестає бути повноцінним суб’єктом урядотворення. Такий спосіб ухвалення рішень не може вважатися нормальним і допустимим для держави, яка захищає не тільки свою територію, а й демократичний спосіб життя...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...
Освіта
Чи може 12-й рік у школі заощадити батькам десятки тисяч гривень
Три роки тому "Твоє місто" вже розповідало про перший на Львівщині академічний ліцей у тодішньому Червонограді, де запровадили профільне навчання та готували учнів до НМТ без обов'язкових репетиторів. Відтоді місто стало Шептицьким, а ліцей отримав трирічний досвід роботи за новою моделлю. Ми поспілкувалися з директоркою академічного ліцею імені Тараса Городецького у Шептицькому Наталією Запісоцькою, щоб з'ясувати, як змінилася старша школа і чи виправдалися очікування.
Ліцей імені Тараса Городецького у Шептицькому

07 липня, 20:15

Якість навчання визначається завдяки вчителям, а не адресі Пані Наталіє, у суспільстві існує стереотип про те, що якісна освіта — це привілей великого міста. Хочеш якісну освіту — їдь до Львова, Києва, Дніпра чи іншого великого міста. Як вважаєте, чи здатна реформа старшої профільної школи змінити цю парадигму? І як вона вже змінює її у Шептицькому? Насправді якість освіти залежить від багатьох чинників...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"