Світлана Локоткова
Світлана Локоткова
Діти, звісно, наше майбутнє, але чому забули про безпеку педагогів
Десь там, у темі планів, zoomів, спостережень за самопочуттям дітей, між рядків, частково згадується про безпеку педагогів, які самі про себе, звісно, попіклуються, раптом щось.
Фото: Taylor Wilcox for Unsplash
Фото: Taylor Wilcox for Unsplash

02 вересня 2020, 18:48

Минуло 1 вересня, розпочався карантинний навчальний рік. МОЗ у своїх протоколах прописало, в яких зонах потрібно носити маски, яка допустима кількість дітей має бути на уроках та в яких випадках буде виключно дистанційне навчання. Однак за усіма цими правилами зовсім забули про найважливіше. Дитячий психолог Світлана Локоткова про безпеку вчителів, вихователів, людей, які дотичні до освітнього процесу та навантаження, яке ляже на плечі.

Розробляючи методичні рекомендації, відповідаючи на численні «як організувати роботу?» ловлю себе на думці, що у всіх рекомендаціях МОЗ та МОН, основна увага приділяється безпеці дітей: маски, антисептики, соціальна дистанція, організація навчання (дистанційне, позмінне...)

Десь там, у темі планів, zoomів, спостережень за самопочуттям дітей, між рядків, частково згадується про безпеку педагогів, які самі про себе, звісно, попіклуються, раптом щось.

Читайте також: Освіта проти пандемії. Як у світі починають шкільний рік попри Сovid-19

Так, діти, звісно, наше майбутнє, але є й інші учасники освітнього процесу: вчителі, вихователі, вузькі спеціалісти, команда інклюзивного супроводу, технічний персонал, працівники кухні, медичні працівники, батьки, яким також потрібна безпека, а ще більше підтримка. Супровід.

Але все, як завжди, просто ще плюс Covid-19.

– Емоційне, фізичне навантаження. Витримка?

– Раптом хвороба. Заміна, лікарняний. Незамінність?

– Робоче місце, матеріали, технічна підтримка. Забезпеченість?

– Тестування, лікування, ізоляція. Рівність?

– Чати, претензії, заборони, вимоги. Спілкування?

Багато питань...

І «вітання» емоційному вигоранню всіх учасників освітнього процесу і психологічній службі (тримайтесь, колеги і шукайте собі вже психотерапевта).

Читайте також: Тут нема батьківських чатів. Як це вчитися у американській школі

А тут ще й потрапив на очі пост педагога зі США (Suwanee, Georgia) Lisa Solomon. І стало ще сумніше, бо якщо у них так, що ж тоді про нас казати?

(переклад)

«Сьогодні був перший день, коли половина мого класу навчалася face-to-face. Друга половина все ще вчиться дистанційно. Учні, які перебувають у класі, не залишають своє місце з 8:20 – 3:30 (за винятком часу на свіжому повітрі).

– Ми обідаємо в класі (знімаємо маски);

– У нас у класі проходить мистецтво, музика тощо;

– Ми не організовуємо центрів (навчальних зон);

– Студенти не діляться на міні-групи та не торкаються одне одного;

– Вони не можуть позичити червоний кольоровий олівець у друга або разом прочитати книгу;

– Не можуть лазити по «мавп’ячих блоках» (елемент ігрової зони), грати в «тренажерному залі джунглів» тощо.

Вони повинні сидіти спокійно, виконуючи точно ту саму роботу, яку виконують діти онлайн, поки їх учитель інструктує учнів, що навчаються вдома, під час ранкових зустрічей, математики та читання груп.

Останні кілька ночей я не сплю, проводжу, пишучи та публікуючи цифровий контент для студентів наступного дня.

Мій стіл оточений пластиковими шторами для душу (щоб протягом 30 хвилин я без маски пообідала).

Я працюю на двох роботах (вдень учителем face-to-face, вночі автором цифрового матеріалу) і отримую звичайну зарплату вчителя.

Читайте також: Діти мають розуміти, що з ними відбувається. Як Covid-19 вплине на новий навчальний рік

Громада округу дала зрозуміти, що моя безпека не є проблемою. Жорстоко те, що відбувається з вчителями.

Той, хто слухатиме, благаю вас вибрати іншу галузь. Той, хто зараз може звільнитися і розпочати нову кар’єру, зробіть це. Щодня важче, ніж напередодні. Моє здоров’я та безпека не мають значення. Моє занепокоєння чи психічний стан не мають значення. Ніхто не дбає про цю сферу. «Живи з цим і виховуй наше майбутнє з посмішкою на обличчі».

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...
Освіта
Чи може 12-й рік у школі заощадити батькам десятки тисяч гривень
Три роки тому "Твоє місто" вже розповідало про перший на Львівщині академічний ліцей у тодішньому Червонограді, де запровадили профільне навчання та готували учнів до НМТ без обов'язкових репетиторів. Відтоді місто стало Шептицьким, а ліцей отримав трирічний досвід роботи за новою моделлю. Ми поспілкувалися з директоркою академічного ліцею імені Тараса Городецького у Шептицькому Наталією Запісоцькою, щоб з'ясувати, як змінилася старша школа і чи виправдалися очікування.
Ліцей імені Тараса Городецького у Шептицькому

07 липня, 20:15

Якість навчання визначається завдяки вчителям, а не адресі Пані Наталіє, у суспільстві існує стереотип про те, що якісна освіта — це привілей великого міста. Хочеш якісну освіту — їдь до Львова, Києва, Дніпра чи іншого великого міста. Як вважаєте, чи здатна реформа старшої профільної школи змінити цю парадигму? І як вона вже змінює її у Шептицькому? Насправді якість освіти залежить від багатьох чинників...
Освіта
«Рейтинги шкіл – це міф». Тетяна Вакуленко про нове ДПА, НМТ та реформу освіти 2027
Освіта в Україні стоїть на порозі масштабних змін. Вже з 2027 року повноцінно стартує реформа старшої профільної школи, яка суттєво змінить підходи до навчання та іспитів. Яким буде нове ДПА для 4-х та 9-х класів, чому рейтинги закладів освіти за результатами НМТ не відображають реальної картини, як складатимуть іспити діти за кордоном та чи варто робити математику дворівневою? Про це – у першій частині розмови для "Клубу експертів та експерток" з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко.
Hero Image

30 червня, 21:40

Реформа 2027 року та фокус на випускові іспити Багато країн мають високі показники в освіті і завжди щось покращують. У вас в цьому величезний досвід. Я займаюся цією сферою вже доволі давно...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"