"Селищна рада "малої громади" намагається здобути "велику перемогу"
ТзОВ "Львівські лінії" створене для реалізації інфраструктурних проєктів – зокрема розвитку Львівського транспортного вузла: колій 1435 мм, залізничного хабу, пасажирської інфраструктури та міського залізничного транспорту. Рішення Сокільників блокує ці проєкти, зокрема будівництво міжнародного комунікаційного порту та вантажного авіатерміналу.
Ми подали клопотання про залучення до справи, і суд визнав аргументи обґрунтованими, долучивши нас третьою стороною на боці позивача. Суд також врахував, що проєкти вже оцінюють профільне міністерство, ЛМР і Єврокомісія, яка визнала їх стратегічними.
Якщо оцінювати силу позицій сторін, ситуація виглядає складною. З юридичної точки зору вони приблизно рівні, адже позов стосується дотримання процедур – хто подавав запити, як на них реагували і як це трактують. Такі речі складно оцінити без незалежної експертизи.
Читайте також: Битва за землю біля львівського летовища, або Що пропонують замість тотальної забудови житлом
Водночас проти державного аеропорту може зіграти непослідовна позиція держави щодо шумових норм. Їх розробляли з урахуванням потенційних компенсацій, тому вони могли бути занижені. У результаті не виключено, що село розширило межі і планує забудову на території, де ці норми формально не порушені.
Тобто, можливо, відбулась підміна понять — і при розробці проєкту керувались нормами шуму, які створені зовсім для інших цілей – для вже існуючих житлових об’єктів, а не нового будівництва.
Відверто кажучи, позиція Сокільників виглядає слабкою. Рішення суперечить базовій логіці безпеки та комфорту: замість ініціювати державну програму відселення із шумової зони, громада фактично створює умови для масової житлової забудови поруч з аеропортом.
Ситуацію ускладнює те, що через війну летовище не працює – це дозволяє забудові розвиватися без видимих наслідків. Водночас проєктна спроможність аеропорту – до 22 рейсів на годину, тобто фактично один кожні кілька хвилин. До того ж, летовище здатне приймати великі літаки, що означає постійний і відчутний рівень шуму.
Важливо й те, що ці землі передавали як сільськогосподарські. І якщо для обробки полів шум не є критичним, то для життя людей це вже зовсім інша історія. І, до речі, нові мешканці не матимуть підстав оскаржувати ситуацію чи вимагати компенсацій – адже летовище існує понад 100 років, а злітну смугу подовжили більш як 15 років тому.
Натомість забудовники зароблять і підуть. А як ці проблеми вирішуватиме громада? Чи знову їх перекладуть на державу? На суспільство?
Якщо аеропорт і місто діятимуть самотужки, то у невеликого, але амбітного села шанси на "велику перемогу" залишаються високими – ставки значні, і громада не шкодує коштів на дорогих адвокатів. Саме тому ми подали до суду клопотання про залучення Кабінету Міністрів, Міністерства розвитку громад та територій і МО, обґрунтувавши, що цей спір може вплинути на їхні права та обов’язки.
Щодо МО з очевидних причин утримаюсь від публічних пояснень. А щодо Міністерства розвитку громад та територій, до складу якого входить і напрям інфраструктури, ситуація така: ОТГ Сокільники (Сокільники, Басівка, Годовиця) розташована в унікальній для Європи точці – на перетині транспортних коридорів, з яких два є міжнародними.
Зокрема, ділянка кільцевої дороги від вул. Стрийської до запланованої північної обхідної фактично є вузлом цих коридорів – колектором автомагістралей у напрямках Києва, Луцька, Ковеля/Рави-Руської, Краковця, Шегинь, Самбора–Ужгорода/Хирова, Стрия–Івано-Франківська/Чопа, Ходорова–Івано-Франківська–Чернівців і Тернополя.
І цей унікальний коридор на ділянці близько 10 км проходить через землі Сокільників сільськогосподарського призначення.
Під час проєктування північного обходу Львова ми пропонували також перепроєктувати всю ділянку від с. Бірки до перетину з вул. Стрийською. За нашими оцінками, без розширення до шести смуг категорії І-А – без перетинів в одному рівні – ця частина автомагістралі приречена на затори.
Однак цього не реалізували, і нині ділянка кільцевої фактично перетворилася на торгову вулицю Сокільників зі швидкістю руху 30 км/год і менше та щільною забудовою.
Без вирішення цієї проблеми будівництво північного обходу Львова може призвести до транспортного колапсу. Оспорюваний генплан нібито передбачає часткове рішення – будівництво двох паралельних сільських вулиць із частковим обмеженням виїздів на магістраль.
Але залишається кілька ключових питань:
а) за які кошти реалізовуватиметься цей проєкт;
б) чому ці дороги прокладаються не через землі громади, а через державні землі, що перебувають в управлінні "Автодору".
Менш драматична ситуація із залізницею, однак розвиток колій 1435 мм також відбуватиметься поруч із землями громади, включно з впровадженням швидкісного залізничного громадського транспорту.
Натомість для аеропорту рішення села є фактично катастрофічним. Саме тому ми вважаємо, що до справи мають бути залучені профільні міністерства та агентства.
Рішення Сокільницької ОТГ варто скасувати насамперед тому, що воно суперечить інтересам самої громади та є зловживанням повноваженнями на шкоду мешканцям. Це зафіксовано в офіційній Стратегії розвитку громади до 2027 року. У документі прямо описані проблеми, які фактично збігаються з позицією аеропорту і міста: розширення меж за рахунок земель у шумовій зоні, а також фактична інтеграція громади з Львовом як єдиним міським простором. Стратегію розробляли консультанти за кошти USAID і затверджував орган управління громади.
Водночас у ній зазначено, що генеральний план 2021 року є актуальним (станом на 2023 рік). Попри це, орган управління без пояснень замовляє і фінансує новий генплан – без чіткого обґрунтування, яка саме проблема цим вирішується і чому це стало терміновим.
Чи достатньо цього для судового рішення в користь аеропорту?
Як самостійний аргумент цього недостатньо. Водночас є й інші підстави, на які ми просимо суд звернути увагу.
Оскільки в громаді відсутні вільні комунальні землі, розширення відбувається за рахунок приватних ділянок. Тобто фактично це рішення ухвалене в інтересах приватних власників, а не громади.
Саме тому ми просимо суд витребувати узагальнену (без розкриття персональних даних) інформацію щодо земельних ділянок, включених до розширених меж населеного пункту: їх кількість, площі, цільове призначення, форма власності (комунальна чи приватна, резиденти чи нерезиденти села), а також дані про переходи прав – дату та вартість. Ця інформація є важливою для оцінки судом, чи було спірне рішення ухвалене в інтересах громади, чи в інтересах третіх осіб.
Чи є це аргументом для суду?
На мою думку – так. Рішення органів місцевого самоврядування мають ухвалюватися в інтересах громади та не порушувати інтересів держави чи сусідніх громад. Формально йдеться про повноваження органу місцевого самоврядування щодо затвердження містобудівної документації.
Однак зміст рішення свідчить про можливе використання цих повноважень не для розвитку територіальної громади, а для забезпечення інтересів третіх осіб – власників земельних ділянок.
При цьому таке рішення:
• створює загрозу функціонуванню об’єкта державної інфраструктури;
• погіршує умови життя мешканців;
• порушує інтереси суміжної громади (м. Львова);
• суперечить задекларованим цілям розвитку самої громади.
За таких обставин може йтися про зловживання повноваженнями та вихід за межі їх цільового призначення, що є підставою для визнання рішення незаконним.
У цій ситуації баланс інтересів фактично відсутній – є тільки приватний інтерес.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування зобов’язані вирішувати питання місцевого значення в інтересах територіальної громади.
Водночас, згідно зі статтею 19 Конституції України, вони зобов’язані діяти лише в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.
Тобто жодне рішення не може переслідувати приватний інтерес під виглядом інтересу громади або порушувати інтереси держави та суміжних територій.
Є й інші аргументи
Базовий аргумент, що випливає з попередніх, і з даних, проаналізованих у Стратегії розвитку 2023 року, – це перевищення повноважень. Адже за законом повноваження міських і сільських населених пунктів суттєво відрізняються.
Фактично два з трьох населених пунктів ОТГ мають ознаки не села, а міського населеного пункту. Водночас формально вони залишаються селами і користуються спрощеним обсягом повноважень, хоча для таких рішень уже потрібні погодження на державному рівні.
Якщо пояснювати через аналогію: відмова громадянина отримати паспорт після досягнення певного віку не скасовує прав та обов’язків, які виникають із самого факту досягнення цього віку.
Подібна логіка діє і в містобудуванні – існує розподіл за класами наслідків, і проєкти погоджуються за різними процедурами залежно від рівня відповідальності. Так само і в цьому випадку: профільний закон чітко розмежовує повноваження села, селища і міста, і саме це розмежування було проігноровано.
Користуючись тим, що через війну зріс попит на житло, а аеропорт не працює, будівництво і продаж житла в шумовій зоні я оцінюю як дії, що містять ознаки злочину. У воєнний час це може мати ознаки як мародерства, так і державної зради – через отримання прибутків на тлі війни та створення прямих перепон для функціонування і розвитку державної критичної інфраструктури.
Маю слабку надію, що орган місцевого самоврядування самостійно скасує своє рішення і звернеться у встановленому порядку до КМУ щодо приведення статусу населених пунктів у відповідність до реального стану. Втім, більше розраховую на те, що залучені до справи центральні органи державної влади використають свої повноваження, щоб надати суду належні аргументи. Це дозволить ухвалити рішення, яке відповідатиме інтересам громади, Львова, Львівського аеропорту та держави України.
Щодо спірних територій – важливо також виробити підхід на перспективу, щоб подібні ситуації не повторювалися.
Ми підготували та подали до суду клопотання про винесення окремої ухвали, якою зобов’язати Сокільницьку ОТГ та КМУ вжити заходів для приведення статусу сіл Сокільницької ОТГ у відповідність до фактичного стану. Розраховуємо, що суд підтримає цю вимогу, адже невідповідність є очевидною.
Якби я мав право рекомендувати рішення – ліквідувати населені пункти шляхом приєднання до Львова або створити два міста в околицях Львова – я б запропонував третій варіант:
– землі в шумовій зоні (від аеропорту до внутрішньої межі кільцевої, включно з Park Side) включити до меж Львова, поклавши на місто обов’язок опікуватися міськими поселеннями, які фактично сформувалися внаслідок рішень органів сільської громади. При цьому більшість земель (включно з житловою забудовою) віднести до земель промисловості та запустити довгострокову програму добровільного відселення – коли власники житла в шумовій зоні зможуть продати його місту в обмін на іншу нерухомість.
– історичну частину села за межами кільцевої дороги залишити як сільський населений пункт. Це відповідає нинішньому волевиявленню громади, яка прагне самостійного розвитку поруч із містом і фактично припинила використання земель за їх цільовим призначенням.
Також варто обмежити повноваження сільської ради щодо планування – зокрема встановити ліміт населення до 10 тис. осіб на кожен населений пункт і запровадити обмеження висотності забудови.
На всіх нас має бути одна мета – перемога на полі бою над реальним ворогом держави. Ця війна єдина для всіх. Будь-які “внутрішні перемоги” в тилу неприпустимі. Ми маємо доводити, що здатні жити як суспільство і поважати права одне одного.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція "Твого міста" не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
