11 липня 2024 року у Львові температура сягнула 33,4°C тепла. Також у липні зафіксували десять нових температурних рекордів у столиці України. Наприклад, 12 липня показники термометрів сягнули позначки 35,4°C, що перевищило рекорд 1936 року.

Ці та інші дані вказують на те, що ми переживаємо наслідки зміни клімату, а не просто епізодичні аномальні погодні явища. Вони можуть бути серйозними: частіші та інтенсивніші хвилі тепла* влітку, посухи і пожежі, сильні зливи та повені, що врешті вестиме до втрат у рослинному і тваринному світі, а також відбиватиметься на здоров’ї і добробуті людей.

Причини зміни клімату

Основною причиною поточних кліматичних змін є діяльність людини, зокрема використання викопних палив (вугілля, нафти, газу) і агропромисловість, що призводять до значних викидів парникових газів.

Ба більше, викопні палива не тільки руйнують кліматичну систему, вони безпосередньо причетні до війни, яку росія веде проти України. Саме прибутки від нафти й газу фінансують воєнну машину росії. Крім того, власне воєнні дії, а також майбутня повоєнна відбудова є додатковими джерелами викидів (близько 175 млн тонн двоокису вуглецю за 2 роки повномасштабного вторгнення), яких інакше не було б, якби не російська збройна агресія.

Водночас є шанс зупинити зміну клімату та уникнути ще більш руйнівних наслідків від неї. Для цього потрібні амбітні, масштабні та швидкі заходи з відмови від використання викопних палив, що, відповідно, означатиме скорочення викидів парникових газів. Без нових викидів середня глобальна температура Землі не буде зростати.

Які наслідки нас очікують, якщо ситуація залишиться без змін?

1. Підвищення рівня моря. Деякі населені пункти України можуть опинитися під загрозою затоплення. Вилкове та Щолкіне ризикують бути повністю затопленими, а Одеса, Херсон, Маріуполь і Бердянськ – частково.

2. Вплив на природні ареали. Кліматичні зміни можуть змусити деякі види рослин і тварин переміщатися на північ або взагалі зникнути. Зміни температури також впливають на розвиток рослин, включаючи раннє цвітіння і дозрівання, що створить нові виклики для аграріїв в Україні.

3. Випаровування води. Зростання температур може призвести до зменшення рівня води в річках, озерах і водосховищах або навіть до їх висихання.

4. Вплив на здоров'я. Високі температури можуть спричинити виснаження організму і тепловий удар, загострити наявні серцево-судинні, респіраторні та ниркові захворювання тощо. Особливо загрозливою надмірна спека є для літніх людей, немовлят і людей із хронічними захворюваннями, а також для тих, хто працює на вулиці.

Що можна зробити у громаді для покращення ситуації?

Природоорієнтовані рішення

Легше та з меншими збитками переживати хвилі тепла, сильні зливи, буревії громадам допоможе адаптація до зміни клімату. Зокрема адаптуватися можна, втілюючи природоорієнтовані рішення.

На сьогодні існує низка таких рішень і деякі з них не вимагають суттєвих фінансових інвестицій чи складних технологій у реалізації. У їх основі – дружнє ставлення до природи, «запрошення» її в урбанізований, забудований простір та використання можливостей природи, зокрема рослин, для поглинання вуглекислого газу чи охолодження температури повітря.

Є навіть заходи, що допоможуть заощадити. Наприклад, газони із різнотрав’ям. У Львові є експериментальні ділянки з різнотрав’ям, які створили цьогоріч.

Такі газони є значно вищими за звичайні, тому ефективно поглинають пил і шкідливі речовини, а також зменшують температуру повітря. При цьому, у порівнянні з класичним газоном, ділянка з різнотрав’ям потребує лише 1-2 скошування за весь період цвітіння, а завдяки більш розвиненій кореневій системі такі рослини запасають удвічі більше води, тому не вимагають частого поливу.

Серед інших природоорієнтованих рішень: дощові садки, кишенькові парки, вертикальне озеленення, водопроникні поверхні (наприклад, для паркінгів, дитячих майданчиків тощо), зелені меблі. Більше природоорієнованих рішень для громад можна знайти у каталозі, який підготували громадські організації з Української кліматичної мережі.

У Львові є приклади правильно втіленої адаптації до зміни клімату. Їх можна і варто поширювати як у самому місті, так і на всю Україну. Приміром, перший громадський дощовий садок у Львові висадили у 2020 році на перетині вулиць Бандери та Чупринки. За кілька місяців це рішення використали і поруч із парком 700-річчя Львова. Дощові садки допомагають зокрема затримувати опади і рятують від локальних підтоплень у місті.

Як своїми руками мешканцям міста створити дощовий садок, доступно розповідає у відео команда ГО Плато, яка й ініціювали згадані проєкти дощових садків у Львові: Ще одна історія успіху зі Львова – простір міського садівництва та городництва «Розсадник» у парку «Залізна вода» (Львів, вул. Мушака, 58). До того ж цей проєкт не тільки про рослини, але й про публічний простір, який дозволяє мешканцям Львова розвиватися як спільноті, взаємодіяти, обмінюватися знаннями.

Протягом 2021-2023 років у просторі відбулося понад 170 публічних подій, зокрема толок, садівничих воркшопів, гарденотерапевтичних занять, навколоекологічних обговорень, літературних зустрічей і музичних вечорів, до яких долучилося понад 3200 учасників.

Захищати і турбуватися про ті природні екосистеми, що є на території громади – вкрай важливе завдання (хоч і часто надскладне через інтереси забудовників чи інших байдужих до довкілля інвесторів). Але роль водно-болотних угідь чи лісів природного походження для захисту клімату є неоціненною, тож варто спільно шукати шляхи, як вберегти такі території від знищення.

Читайте також: У Львові відновлять «Торфовище Білогорща»

Що стосується дерев безпосередньо в громаді – на вулицях чи скверах, то якраз Львів започаткував добру практику – висаджування «кліматичних» дерев. Так у місті у квітні 2023 почали висаджувати стійкіші до посух, морозів, екстремальних погодних і урбанізованих умов дерева. Хочеться сподіватися, що така практика стане загальноприйнятою для українських громад.

Включення питань зміни клімату в стратегічне планування громади.

Зелений Громадський бюджет

Хоча в умовах постійної загрози від росії складно щось планувати, та попри це українські громади сьогодні готують програми комплексного відновлення чи інші документи, які стосуються відновлення громади або її подальшого розвитку. Важливо, щоб ці документи базувалися на принципах Зеленого відновлення, враховували питання зміни клімату й довкілля, на реальному, практичному рівні та передбачали виділення ресурсів на потрібні зелені та кліматичні кроки.

До речі, місто Рівне першим в Україні затвердило Громадський бюджет озеленення у 2021 році. Однак втілення проєктів, які були обрані першим таким бюджетом, було призупинено через повномасштабне вторгення росії.

Уже згадана організація «Плато» нещодавно доступно пояснила, що таке Зелений громадський бюджет і навіщо він потрібний Львову. Однак він точно буде актуальним і для інших громад.

Запуск окремого, зеленого напрямку в громадському бюджеті дозволить впевнитися в тому, що частина цього бюджету піде на ті заходи, завдяки яким громада буде більш адаптована до зміни клімату, з чистішим повітрям і водоймами, правильними зеленими зонами тощо.

—

* Хвиля тепла, або хвиля спеки – це період, протягом якого добова максимальна температура перевищує максимальну температурну норму протягом більш ніж п’яти днів поспіль на 5°С, (статистичною) нормою вважається тридцятирічний період спостережень, яку офіційно визначає Всесвітня метеорологічна організація.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.