Всі ми сьогодні трохи Базилевичі. І таки так, бо кожен з нас вчора, переглядаючи світлини і відео з похорону, відчували такий біль, що словами не передати... Але, давайте таки на ділі, хоч трохи станемо тими Базилевичами, яким так співчуваємо і за якими так сумуємо!

Замість того, аби шерити на своїх сторінках світлини і відео, які, без перебільшення розривають серце і душу - давайте навколо себе створювати атмосферу, яка панувала в їх родині.

Давайте як Ярина – ставити собі високі цілі і наполегливо йти до них маленькими кроками, як Ярина вчила Дарку кермувати автівкою – старші сестри і брати вчитимуть молодших тим вмінням, в яких кохаються і допомагатимуть їм у їх починаннях!

Давайте як Дарка – будьмо лідерами з нестандартним мисленням і запалюймо своїми ідеями всіх навколо, як Дарка - бачитимемо в людях найперше добре, бо жодного разу від неї ні я, ні моя Соля не почули поганого про когось слова.

Давайте як Міля – твердо знатимемо чого хочемо, а чого ні і вміймо про це сказати.

І давайте будьмо такими батьками, якими були Ярко з Жекою. Коли Жека своїм теплом робить такий родинний затишок, в який хочеться повертатися, а Ярко любить Жеку так, що на її місці хоче опинитись кожна, хто в стосунках, чи без них..

Це була без перебільшення родина, яку б і я собі хотіла – радісні, відкриті, розумні, світлі, добрі. Так, вони загинули, і це непоправна втрата, але нехай кожна з них і їх ціле воскресне у нас самих.

Читайте також: У місті поховали родину Базилевичів

Мислю, то буде найліпша про них пам'ять.

Джерело

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.