Ми живі. І світло є.

Навіть після вибухів, серед ночі, коли небо нашпиговане залізом, лампочка не гасне.

Психологічно такі атаки соседії розраховані не стільки на руйнування інфраструктури, а перш за все, на руйнування внутрішнього стану. Ворог прагне посіяти втомлену безнадію, вивести нас у режим хронічної тривоги, де думка втрачає чіткість, а тіло – відчуття безпеки. Це класична стратегія дестабілізації – і вона працює лише тоді, коли нас вдається ізолювати.

Читайте також: Внаслідок російської атаки в Києві загинули мати і син

У нас натомість зростає рішучість і сила.

І ось чому: Ми не самі. ДСНС, медики, військові, волонтери, сусіди, рятівники тварин, звичайні люди з чаєм і ковдрами, підтримка Європи – це наша колективна імунна система. Саме тому, попри вибухи й жертви, Україна не втрачає сенс.

Магазини приберуть уламки. Кафе знову відкриваються. Люди їдуть на роботу. Бо є ті, хто стоїть між смертю з росії і людьми. І це – герої, які просто працюють. Спокійно, точно, щогодини. Під уламками, під загрозою повторних ударів, без гарантій, безпеки і без пафосу, бо на пафос немає часу.

ДСНС. Пожежники. Медики. Парамедики. Комунальники. Енергетики. Поліцейські. Військові. Волонтери. Ці люди – хребет країни, вони тримають. У Шевченківському, у Святошині, у Дніпровському, у Києві, у Харкові, в Одесі, Запоріжжі. Всюди.

Ви бачите, як круто працюють рятувальники. Там, де впав «Шахед» уже працює кран, сапер, електрик і жіночка з ближнього будинку мружиться від диму за кутом поряд з термосом гарячої кави.

Це не випадковість, що у багатьох районах Києва світло не зникло взагалі. Бо хтось – невидимий для новин – ще рік тому поліз у систему і прорахував як зробити, щоб все працювало навіть під ударами. Це тому, що наші партнери на заході постачають необхідне обладнання в достатній кількості, щоби наші цивільні в наших містах після обстрілу могли включити чайник і відчути, що ми не самі, що ми впораємося. І ми не маємо права це сприймати як належне. Це я вам кажу як людина яка три тижні була в блокадному Маріуполі. Психологічно – це точка стабільності.

У кризі головне – довіра. Не до абстрактних структур, а до людей у формі, у шоломах, у помаранчевих жилетах, одне до одного. Коли бачиш пожежника, що виносить дитину, то всередині щось тепліє, а потім збирається в кулак. Коли знаєш, що «швидка» приїде, що б не сталось, тіло самостійно вирівнює ритм серця. Коли світло не згасає, то всередині з’являється просте: «Ми не самі».

Тому якщо бачиш сьогодні рятувальника, скажи дякую. Якщо не бачиш – все одно скажи. Адже він або вона десь поруч, можливо, саме зараз – під обгорілою балкою, під небом, де ще не всі дрони долетіли, дістає твого друга з-під завалів.

І саме тому ми витримаємо. Живі. З електрикою в розетці, спокійним серцем і чітким поглядом. Бо наша броня – це люди.

Рекомендації для стабілізації:

Називайте речі своїми іменами. Це не «інцидент» і не «ситуація». Це атака росії на цивільне місто. Називати її правильно – це утверджувати себе як суб’єкт, а не об’єкт дій.

Дихайте. Повільно. Ритмічно. Це базовий інструмент зниження гіперзбудження нервової системи. Видих довший за вдих. Повторити 5-10 разів.

Сенсорна заземленість: Доторкніться до чогось фактурного – шерстяного пледа, дерев’яного столу. Проговоріть уголос: «Я тут. Це моє тіло. Я є».

Знайдіть хоча б один простий ритуал дня:

кава. Душ. Дочитайте главу з відкладеної книжки. Це – акт непокори хаосу. Ваш день – лише ваш.

Спілкуйтеся. Не закривайтесь у собі. Тиша – добриво для страху. Навіть коротка фраза типу «Ти як?» - це вже нитка, що тримає реальність.

Допомагайте, де можете. Донатьте.

Пишіть правду в соцмережах, бо інформаційна війна триває.

І головне – пам’ятайте: ми не самі. Ворог хотів, щоб ми боялись і тікали.

Ми тут: працюємо, лікуємо, гасимо вогонь, евакуйовуємо, закохуємося, живемо.

І саме тому ми переможемо.

Джерело

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.