Чому нам потрібний креативний клас?
Відомі психологи, наприклад Річард Флоріда, наголошують, що креативний клас є рушійною силою світової економіки. І на сьогоднішній день, у місце, в якому концентрується креативний клас, приходять великі інноваційні компанії. До того ж вони з’являються не з виробництвами, а з дослідницькими центрами, з тими підрозділами, які виробляють найбільш дорогий і сучасний продукт. Як приклад, ми можемо назвати десятки міст, зокрема Дублін чи Тель-Авів. І ми хочемо, щоб і Львів був у цьому списку. Чому? Тому що ми не маємо нічого: грошей, наша географічна, геополітична позиція є тупіковою, а не транзитною. Наступні 15-20 років з Росією у нас не буде нормальних стосунків. Відповідно, як логістичний центр Україна, й, зокрема Львів, під великим питанням. Єдине, що у нас залишається – це наша голова. Саме її ми й повинні капіталізувати. Відповідно, розвиток креативної економіки, креативного класу людей – це майбутнє Львова.
Тут варто зрозуміти дефініції. Креатив і креативна економіка це не тільки ІТ-індустрія, ґаджети чи мистецькі проекти. Креатив, на сьогоднішній день, це горизонтально інтегрована лінія поведінки людей, як у медицині, міських практиках, міліції, в освіті, так й у всіх сферах. У різних галузях життя розвивається креативна економіка, і є креативні люди. Тому ми усвідомили, – якщо створити умови для розвитку цих креативних класів, креативних людей, то через 10-15 років виросте нова еліта і вона керуватиме й містом й усіма галузями нашого життя. Зрозуміло, що це відбудеться поступово, але таким чином ми переможемо корупцію, позбудемося багатьох негативних явищ, свідками яких є нині.
Креативні люди – це ті, хто виходять за рамки нашого сірого уявлення про життя. Погодьтеся, що коли людина хоче бути чесною у нашому суспільстві і оплачувати усі податки, більше того, вона займає з цього приводу активну позицію, то переважно чує питання від оточуючих: тобі що, – більше усіх потрібно?
Коли людина демонструє свій розум, вона може почути саркастичне питання: ти що, – найрозумніший? І це наш недолік. Здавалося б, потрібно бути лідерами, але ми хочемо усіх зрівняти під один рівень. Коли такі люди з’являються у нашому оточенні, це дратує, вони викликають у нас негативні емоції.
Один відомий віденський архітектор Фріденсрайх Хундертвассер постійно ходив у різних шкарпетках. Одного разу його запитали, чому він одягає різні шкарпетки, на що архітектор відповів: «А чому ви ходите у однакових?».
Ця людина побудувала у центрі Відня будинок (мова йде про Гундертвассергаус. – Ред), проти якого виступали і мешканці міста, і влада. Сьогодні ж автобуси спеціально зустрічають і відвозять до будинку туристів з усього світу. Його можна порівняти з будинком, побудованим у центрі Львові. Це і є символ нашої сірості, усередненості. Це наглядний приклад того, якими ми можемо бути, і якими є.
Ми самі повинні створювати шанси
Освіта – це базова річ для економічного, культурного розвитку. І якщо говорити про освіту, то розпочинати потрібно не з університетів, а з середньої школи, оскільки вона є базовою. Середня школа, на сьогоднішній день, дає масу знань. Дві третини з цього дитині не потрібно, тому що знання сьогодні зберігаються у комп’ютерах. Чим сильний Гарвард? Він не дає знання, він дає вміння отримувати знання. Якщо наша школа змінюватиметься у цей бік, то вона стане креативним хабом. Сьогодні у Львові є заклад, котрий є креативним хабом, я думаю, що львів’яни його добре знають. Як не дивно, це Католицький університет. Взагалі церква це доволі консервативна інституція, натомість УКУ є ліберальним, прогресивним, креативним хабом для львів’ян. Такі хаби ще з’являться: Фабрика повидла, Креативний квартал, Фест репаблік. Ми говоримо про речі, які уже розвиваються у Львові. Це ще одна груша, яку потрібно зірвати, але ми повинні підтримати її інституційно, за допомогою міських органів влади, громадськості міста. Але це потрібно робити правильно, а не забивати голови дітей знаннями.
Знання сьогодні лежать у комп’ютері, а креативність – це використання знань, створення чогось нового, після чого це нове знову стає знаннями, і наступна креативність – це використання цих нових знань. Використання цих знань для створення продукту є інноваційністю. Саме такий шлях ми і повинні пройти, як діти, так і дорослі.
Із публічного виступу на Весняному діловому форумі у Львові
