Сьогодні Верховна Рада України ухвалила закони, які дозволяють започаткувати медичну реформу. Що вилучили з проекту закону народні депутати і що це змінить у плані втілення реформи, пояснює експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка.

Народні депутати внесли кілька правок в проект закону про медичну реформу перед тим, як він був ухвалений.

Перша правка стосується співоплат. Вона не критична: ухвалений закон говорить, що держава переходить від пустих обіцянок до конкретики, до державних фінансових гарантій. Держава визначатиме гарантований пакет медичних послуг: Кабмін розраховуватиме цей гарантований пакет і подаватиме його на затвердження Верховної Ради. Тоді Рада вже вирішує, чи ухвалювати цей пакет. А якщо вона хоче збільшити пакет, то збільшує й обсяги фінансування. Тобто буде два списки послуг – перший повністю оплачує держава, другий повністю оплачують громадяни.

Якби були співоплати, то пакет, який оплачувала би держава, був би більший. Забравши співоплати, фактично депутати зменшили цей об’єм гарантованого пакету.

Для прикладу, у нас є тисяча послуг, які коштують два мільйони гривень. У нас є півтора мільйона гривень. Що тоді що відбувається? Є лише два варіанти виходу з цієї ситуації. Перший: держава купує ті послуги, які коштують півтора мільйона, а решту послуг громадяни купують самі.

Читайте також: Забагато лікарень. Медична реформа буде, навіть якщо на неї не дадуть грошей

Але є другий варіант, коли держава каже, що ми ці півтора мільйона розставляємо таким чином: купуємо 500 послуг повністю, ще 400 послуг частково – 85% платить держава, а 15% платить сам громадянин. І ще 100 послуг залишаються повністю на плечах громадянина. Депутати вибрали перший варіант, забравши співоплату.

Друга правка: народні депутати не підтримали використання міжнародних протоколів. Це також не проблема, бо є постанова уряду, яка дозволяє користуватися протоколами, базованими на доказовій медицині.

І третя правка, яка стосується фінансування закладів шляхом субвенції. Законодавство передбачало, що з 2018 року на первинному рівні відбудеться перехід на принцип закупівлі медичних послуг у надавачів цих послуг.

Читайте також: Уляна Супрун у Львові: усі громадяни матимуть доступ до усіх лікарень

Раніше це працювало так: держава переводила гроші субвенцією на місцеві бюджети, а вони вже фінансували відповідні заклади охорони здоров’я. Тепер держава купуватиме послуги безпосередньо в закладів, а не утримуватиме їх за допомогою субвенцій. Вона укладтиме контракт з надавачем медпослуг, щоб він отримував кошти безпосередньо з державного бюджету.

Та депутати, очевидно, побоялись, що з 2018 року одразу перевести всю первинку на контрактні відносини буде технічно складно, тому запровадили перехідні положення. У них закладено норму, що дає можливість фінансувати медичні заклади у перехідний період так, як їх фінансували до того, тобто за допомогою субвенцій. Яким буде порядок, які заклади і як фінансуватиме держава, все це визначатиме Кабмін. Так написано у перехідних положеннях.

Але головне, що можу сказати про правки: вони дають можливість розпочати реформу з 2018 року.