Спецпроекти

Яким буде світ після карантину та що буде з економікою України. Висновки тижня, що минув

4145
Час читання: 1 хв
Фото: Радіо Трек
Фото: Радіо Трек

17 травня 2020, 21:00

Те, що загубилося в потоці подій і заяв.

Covid-19, який спричинив стільки болю на планеті, потрохи вщухає. Минулого тижня одразу кілька країн заявили про скорочення обмежень. Серед них – Італія, Іспанія, Франція, Велика Брианія, які найбільше в Європі постраждали від пандемії. Однак тепер постає інше питання: Що далі? Якою буде нова реальність світу після коронавірусної кризи?

За даними МВФ, світова економіка у цьому році переживе найсильніший спад з часів Великої депресії, і він точно буде масштабнішим, аніж той, що був під час фінансової кризи десять років тому. Замість очікуваного зростання глобального ВВП – на 3,3%, тепер у 2020 прогнозується скорочення на 3%.

Але навряд чи посткарантинний світ буде кращим, більш справедливим за існуючий. Країни з нетерпінням чекають сигналу, щоб знову бурити, спалювати, вирубувати, плавити, доганяти-переганяти. Один в один повторити шлях, який уже один раз привів до світової кризи.

Читайте також: «Не маємо права захворіти», – медик швидкої допомоги розповіла про виїзди на Covid-19

Економіст Туроу Лестер у книзі «Майбутнє капіталізму» зазначає, що головною загрозою для людства є екологічна криза, яка буде все більше наростати. Ймовірно, що вона може спричинити конфлікти за воду і продукти і призведе до масових міграцій біженців. Пандемія коронавірусу є ще одним наслідком проблем з екологією.

Американський фінансист Рей Даліо пише, що світ опинився перед вибором між економічним зростанням, за який доведеться заплатити великою кількістю випадків зараження і смертей, або ж падінням економік світу.

Вважаючи людське життя найвищою цінністю, Даліо переконаний, що у світу є достатньо ресурсів, щоб зберегти і одне, і друге. Але для цього потрібно перерозподілити ресурси, відмовитися від надмірностей, що на його думку, не так вже і важко зробити. Гроші мають йти зараз на найбільш необхідні зараз речі.

«В іншому випадку бідні продовжать страждати від того, що їхні базові потреби так і не будуть забезпечені, в той час як будуть накопичуватися борги, які дістануться наступним поколінням», – пише він.

Читайте також: Дерева твого міста. Як між гамірних вулиць Львова тихо живе 450-літній дуб

Висновки тижня, що минув:

1. Ситуація з коронавірусом в Україні все ще далека від оптимізму. З одного боку, маємо плато – кількість хворих уже другий тиждень коливається між 300 і 500 хворих. З іншого, кількість нових випадків Covid-19 все ще переважає число тих, хто вилікувався (один день було навпаки).

За прогнозами, проєкту «Форсайт Covid-19» Світового центру даних «Геоінформатика і сталий розвиток» при КПІ ім. Ігоря Сікорського початок спаду пандемії коронавірусу в Україні можливий тільки на третю декаду травня.

2. Україна часто знімає обмеження спричинені коронавірусом не тому, що так вимагає поточна ситуація, а через те, що рішення, які приймалися раніше були або ж несвоєчасними, або несправедливими до тих чи інших груп підприємців. Українці в якийсь момент припинили вірити поясненням влади і тепер вона намагається хоч якось «очолити» процес виходу з карантину.

3. Цей процес йде більш швидкими темпами, ніж очікувалося. Ситуацію в інших країнах треба аналізувати окремо, щодо України, то тут часто в один той самий день можна почути різні позицї щодо зняття обмежень з тої чи іншої сфери. Для прикладу, про початок роботи дитсадків в Україні, чи запуск громадського транспорту. Виникла дивна ситуація, коли людям дозволили вийти на роботу, а чим добиратися і де залишити дітей, не подумали.

Читайте також: Як у Львові роблять тести на Covid-19 та чому послаблювати карантин зарано

4. Звідси виникає враження некерованості ситуацією в Україні. Як приклад, питання доплат 300% до зарплати медикам, які в Україні борються з коронавірусом, «мучать» два тижні. Від «ура-заяв», що всі отримають і гроші вже є на місцях дійшло до того, що немає підписаних угод. Тепер також є інформація, що в деяких регіонах грошей досі немає.

Найбільш популярна зараз серед українців інформація не про те, що буде зроблено, щоб подолати кризу в Україні, а коли нарешті відкриють візові центри, щоб виїхати на роботу за кордон.

5. Як будуть піднімати економіку України? Поки що ні в президента Зеленського, ні в уряду Шмигаля на це відповіді немає. В черговий раз продовжили не застосуванння штрафних санкцій, мораторій на проведенння податкових перевірок. До 31 травня ФОПів звільнили від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Чи є якісь урядові програми підтримки тих чи інших секторів економіки? Наразі про них не чути.

Найбільше, на що спромоглася влада – це проголосувати необхідні закони, які дозволять отримати кредити МВФ. Якщо все буде гаразд, то за ними прийдуть також гроші від Світового банку та Європейського союзу.

Читайте також: Життя після карантину. Ми можемо стати творцями надії один для одного

Бізнесмен Білл Гейтс пише, що карантин спричинив багато болю у світі – через втрату робочих місць, ізоляцію та нерівність, що посилилася. За його словами, Друга Світова війна була визначальним моментом для покоління його батьків. Схожим чином пандемія коронавірусу – перша в цьому столітті – буде знаковою для цієї епохи. Але між війною і пандемією є одна велика відмінність. І ця відмінність у тому, що людство має можливість разом працювати над тим, щоб вирішити цю проблему.

За його словами, володіючи правильними інструментами (серед таких: тестування, відстеження контактів, створення ліків та вакцини) і правильно їх застосовуючи, зможемо одного дня оголосити про кінець цієї пандемії.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
«Україна робить реформи, лише коли не має грошей». Павло Шеремета про страхи Заходу, продуктивність у війську та ціну виживання
Ворог переважає нас учетверо, європейці бояться радикальних кроків, а грошей у держбюджеті критично бракує. Звучить як глухий кут? Тільки не для економіста. Колишній міністр, професор з практики Київської школи економіки та старший офіцер штабу ІІ корпусу НГУ «Хартія» Павло Шеремета знає, як перетворити ці виклики на нашу перевагу. Чому російська армія насправді змушує нас ставати кращими, навіщо військовим вивчати стратегії Наполеона, як змусити світ інвестувати в українську перемогу і стати по-справжньому ефективними? Читайте у розмові з офлайн-зустрічі "Клубу експертів" Твого міста, яка відбулася 1 жовтня.
Павло Шеремета на зустрічі "Клубу експертів" / Фото: Твоє місто

07 жовтня, 17:03

Продуктивність замість міфів. Як перемогти, коли ворог учетверо більший Павле, як Вас представити – пане професор, економіст, міністр, офіцер? Усе згадане. До речі, щойно на зустрічі у Львівській політехніці ми дізнались про присвоєння нашому командиру Ігорю Оболєнському звання бригадного генерала – це велика честь...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"