Спецпроекти

Колись тут ночували львівські трамваї. Як старе депо стало одним із нових просторів міста

222

Час читання: 8 хв

Партнерська публікація

сьогодні о 20:13

Колись звідси на маршрути вирушали львівські трамваї, а сьогодні тут можна попрацювати з видом на місто, піти на виставку, концерт чи скуштувати кухні світу. Старе трамвайне депо, якому понад 130 років, перетворили на LEM Station – креативний хаб із фудмаркетом, коворкінгом та івент-холом на тисячу людей. На це витратили 7 мільйонів доларів, а реновація тривала майже десять років. "Твоє місто" розповідає, як промислова пам’ятка отримала нове життя і що приховують її стіни.

Сьогодні на території LEM Station працюють перший і найбільший у Львові Food Market, івент-хол на 1000 людей, преміальний коворкінг 24/7 та відкритий громадський простір, де відбуваються джазові концерти й ярмарки.

У велетенському ангарі колишнього трамвайного депо розмістили десятки ресторанів, кафе та барів зі спільною зоною для гостей. У сусідньому проводять масштабні IT-конференції, концерти, виставки й фестивалі. А в історичній будівлі першої міської електровні облаштували сучасний коворкінг із робочими місцями навіть на даху, звідки відкривається панорамний краєвид на Львів.

Усе це поєднує атмосфера промислового лофту, де сучасний дизайн гармонійно співіснує з автентичною архітектурою.

Масштабна реновація історичного трамвайного депо на перехресті вулиць Сахарова, Вітовського та Героїв Майдану тривала майже десять років. За цей час занедбаний комплекс перетворився на креативний хаб, що об'єднав гастрономію, бізнес, мистецтво та міські спільноти.

Як сьогодні працює LEM Station, у чому його унікальність і яку роль він відіграє в розвитку сучасного Львова?

Індустріальний вайб та різні кухні світу під одним дахом

LEM Food Market – перший у місті ринок їжі, розташований у найвищому з ангарів трамвайного депо. Попри те, що це закритий простір зі стінами, дверима й стелею, усередині він нагадує затишну львівську вуличку, яка простягається на кілька десятків метрів. Уздовж неї розмістилися численні кафе, ресторани та бар. Під ногами – справжня львівська бруківка та трамвайні колії, уздовж яких стоять столики з віденськими стільцями. Відчуття вуличного простору ще більше посилює денне світло, що проникає крізь суцільні вікна під височенною стелею. Уздовж "вулиці" ростуть пальми, а просто на бруківці стоїть "вуличне" фортепіано, на якому можуть пограти охочі.

Колись цей ангар слугував домівкою для львівських трамваїв, а зараз тут розмістилися 13 ресторанів і кафе.

"Тут є заклади на різний смак і бюджет, – розповідає Олена Шпонтак, В2В івент-менеджерка креативного хабу LEM Station. – Українська, італійська, грузинська, паназійська та мексиканська кухні, а також бургери, гриль, десерти й крафтове морозиво. У жовтні в нас відкрився новий заклад – міське кафе швидкого харчування "КУРЧА МАТ". Основна концепція закладу — "все в одній тарілці". Тобто, ми говоримо про збалансоване поєднання курячого гарніру, пасти/макаронів та свіжого салату в одній порції".

У листопаді на LEM Food Market відбудеться ще одна гастрономічна прем’єра – відкриється рибний ресторан "МОРЕРИБИ".

"Він відомий преміальною якістю продуктів, – наголошує менеджерка. – Ресторан спеціалізується на морепродуктах та азійській гастрономії, тому пропонує авторські й класичні суші та роли".

Інтер’єр Food Market вирізняється особливим індустріальним вайбом: високими стелями в стилі лофт, відкритою цегляною кладкою, металевими конструкціями та автентичною архітектурою. Уздовж стін ангару збереглися колони й ліпнина над вікнами. Водночас промислова автентика органічно поєднується із сучасним дизайном і дизайнерськими меблями.

"Спочатку в інвесторів була ідея, щоб їжу у Food Market розвозив мініатюрний трамвайчик – як відсилання до історичного минулого LEM Station, колишнього трамвайного депо, – розповідає Олена Шпонтак. – Але реалізувати її виявилося надто складно, насамперед через логістику. Такий підхід працює, коли один ресторан має одну кухню. А в LEM Food Market багато закладів. Тому після детальних розрахунків від цієї ідеї довелося відмовитися".

LEM Food Market відкрився в червні 2026 року і став найбільшим повноцінним міським фудмаркетом у Львові. До його появи у місті працювали ресторанні мережі, концептуальні кнайпи та фудкорти в торговельно-розважальних центрах. Натомість LEM Food Market об’єднав численні заклади з різними гастрономічними концепціями під одним дахом, створивши перший у місті масштабний гастрономічний хаб такого формату.

Від Крайової виставки 1894 року до LEM Station

Перший електричний трамвай з’явився у Львові завдяки Галицькій крайовій виставці 1894 року. Це була одна з наймасштабніших подій в історії Галичини австро-угорського періоду, яка за значенням і розмахом не поступалася знаменитим Всесвітнім виставкам у Парижі та Чикаго. Саме вона стала поштовхом до будівництва першого трамвайного депо у Львові.

Річ у тім, що відстань від головного вокзалу, куди мали прибувати поважні гості, до Стрийського парку, де проходила виставка, була значною. До того ж кінний трамвай не міг долати круті підйоми в напрямку парку – коні просто не витримували такого навантаження.

Тоді й виникла ідея запустити електричний трамвай, який мав розв’язати цю проблему. Наприкінці літа 1893 року на розі сучасних вулиць Сахарова та Вітовського почали будувати перше депо електричного трамвая. Перший ангар завершили навесні 1894 року.

31 травня 1894 року львівський електричний трамвай вирушив у перший регулярний рейс. А вже 5 червня розпочалася Галицька крайова виставка, яка тривала до 10 жовтня. За 139 днів її відвідали понад 1,14 мільйона людей, хоча населення самого Львова тоді становило лише близько 150 тисяч. Більшість відвідувачів виставки перевозив саме електричний трамвай.

На той час це був грандіозний технологічний прорив: Львів запустив електричний трамвай раніше за Краків і Відень.

Першу львівську електровню на території трамвайного депо збудувала компанія Siemens & Halske, яка стояла біля витоків сучасного Siemens. Будівлю звели за проєктом відомого львівського архітектора Альфреда Каменобродського, який спроєктував у місті чимало промислових споруд.

Згодом поруч із першим ангаром, уздовж сучасної вулиці Героїв Майдану, збудували другий – з боку сучасної вулиці Сахарова. Цього разу використали металеві конструкції. А у 1926 році Адольф Каменобродський, син Альфреда, облаштував посередині третій ангар. Точніше, він фактично накрив дахом вулицю, з’єднавши два вже наявні ангари й утворивши своєрідний пасаж. У результаті фасадні стіни старих ангарів стали внутрішніми стінами нової споруди.

У першому ангарі донедавна працював «Ретро гараж», у другому нині розташований Zepo Event Hall, де проводять масштабні конференції, форуми, фестивалі й концерти. А в третьому, найвищому ангарі, що розмістився посередині між двома іншими, облаштували LEM Food Market.

У ренновацію депо інвестували 7 млн доларів

Трансформація колишнього трамвайного депо, збудованого наприкінці XIX століття, на креативний хаб LEM Station тривала майже десять років. У 2017 році Львівська міська рада оголосила інвестиційний конкурс на ревіталізацію території, яка роками занепадала. Переможцем стала компанія ТзОВ "Лем Стейшн".

Серед засновників компанії – Тарас Кицмей та Ярослав Любінець, співзасновники однієї з найбільших українських IT-компаній SoftServe. Також серед засновників – Дмитро Косарєв, співзасновник IT-компанії N-iX; Марк Зархін, відомий львівський ресторатор і співвласник ресторанної групи Kumpel Group; Олег Мацех, громадський діяч, підприємець та колишній директор ЛКП "Лев"; Тарас Добрянський, львівський підприємець і власник готелю "Леополіс"; а також Олег Дрінь, представник фінської інвестиційної компанії K.Hartwall.

Трамвайне депо передали ТзОВ "Лем Стейшн" у концесію на 50 років. Компанія мала перетворити занедбану територію на інноваційний хаб, зберегти автентичну архітектуру комплексу та створити соціально-культурний простір для львів'ян.

Назву LEM Station дали на честь Станіслава Лема – всесвітньо відомого письменника-фантаста, філософа й футуролога, який народився та виріс у Львові. Його футуристичне бачення світу стало символічним орієнтиром для концепції простору.

"Реконструкція спочатку затрималася через коронавірус, – розповідає івент-менеджерка LEM Station Олена Шпонтак. – Потім почалося повномасштабне вторгнення. Чотири роки пішло на те, щоб укласти договір із міською радою. Усе це дуже затримувало старт проєкту".

Масштабна ревіталізація старого депо фактично розпочалася восени 2020 року з реконструкції триповерхової будівлі електровні, де нині розташований коворкінг. Паралельно в межах першої черги відновлювали компресорну станцію, де зараз працює мистецька зала "Компресорна".

Через повномасштабне російське вторгнення у 2022 році інвестори були змушені приблизно на рік призупинити активні будівельні роботи. Реставрацію завершили в грудні 2025 року.

У межах другого етапу в травні 2026 року відкрили велику івент-платформу LEM Depo Event Hall, а в червні – LEM Food Market. Його відкриття стало фінальним етапом запуску повноцінної екосистеми хабу в історичному ангарі депо.

Сьогодні LEM Station об’єднує 11 різноформатних майданчиків. Серед них – LEM Food Market, Food Market Lounge для приватних подій, презентацій і лекцій, коворкінг з офісами, LEM Depo Event Hall місткістю до 1000 людей для конференцій, форумів і концертів, артпростір LEM Pantograph, де проводять персональні та колекційні виставки художників, скульпторів і фотографів, мистецька зала "Компресорна", а також цілодобовий паркінг на 100 місць.

Станом на 2026 рік загальний обсяг інвестицій у відновлення занедбаного депо, історія якого налічує понад 130 років, становив 7 мільйонів доларів.

Чи стане площа Лема "площею Ринок" для Франківського району?

Площа Станіслава Лема – офіційна назва громадського простору на перехресті вулиць Сахарова, Вітовського та Коперника, інтегрованого в територію креативного хабу LEM Station. На мапі Львова вона з’явилася відносно недавно: рішення про найменування раніше безіменної ділянки на території колишнього депо Львівська міська рада ухвалила в серпні 2022 року. Офіційно площу відкрили 3 липня 2026 року.

Вона займає 2000 квадратних метрів. Під час оновлення території її перетворили на відкритий громадський простір без парканів, демонтувавши стару огорожу навколо депо. Тепер сюди можна вільно потрапити з різних боків, а сам простір використовують для фестивалів, ярмарків і концертів просто неба.

"У нас майже скрізь відкритий простір без парканів і всюди відчинені двері, – звертає нашу увагу Олена Шпонтак. – Двері відчинені у Food Market, удень – у коворкінгу, в мистецькому просторі LEM Pantograph і в "Компресорній". У цьому філософія нашого проєкту. Відкритість – це не просто архітектурне рішення, а стратегічна місія. Відкрита екосистема, де можна одночасно працювати, подивитися виставку, смачно поїсти на фудмаркеті чи просто відпочити на площі, створює нову якість життя для львів’ян".

На площу Лема й досі заїжджають трамваї під час проведення форумів і конференцій.

"Це не просто інтерактивна атракція, – пояснює Олена Шпонтак. – Це живий візуальний міст між минулим і майбутнім".

Простір LEM Station також облаштували з урахуванням принципів інклюзивності: тут немає порогів, а для маломобільних людей передбачили ліфти й пандуси.

Чи стане площа Лема "площею Ринок" Франківського району?

"Ми дуже про це мріємо, – ділиться Олена Шпонтак. – Упродовж літа ми влаштовували на площі безкоштовні джазові концерти, які збирали людей з усього міста. Запрошували й вуличних музикантів, які виступали просто неба та в залі Food Market. Нещодавно ми підписали меморандум з Органним залом і плануємо спільні заходи. Хочемо, щоб кожен, хто завітає до нас, міг знайти цікаву для себе подію".

Коворкінг на даху

У старовинній будівлі першої муніципальної електровні багато років працювала відомча поліклініка для працівників "Львівелектротрансу". Після закриття трамвайного депо через занепад приміщення втратило своє призначення, але згодом отримало нове життя.

Після ревіталізації будівля 1894 року перетворилася на преміальний коворкінг LEM Station. Тут облаштували 140 робочих місць, зони відпочинку й переговорні кімнати, названі на честь творів Станіслава Лема – Solaris, Cyberiad та Eden. На першому поверсі працюють кондитерська Cheese Bakery та кілька крамниць, а на даху облаштували робочі місця з панорамним краєвидом на Львів.

"Під час ревіталізації добудували мансардний поверх, – розповідає Олена Шпонтак. – Також повністю відреставрували 30-метровий історичний димар із червоної цегли. Він досі функціонує, і вечорами часом можна побачити, як із нього йде дим".

Під час відновлення будівлі зберегли автентичні цегляні стіни, перекриття, конструкції та старовинні дерев'яні сходи. Індустріальну атмосферу доповнюють світильники, зібрані в різних куточках України.

"Ці ліхтарі ми збирали по всій Україні. Вони унікальні тим, що здебільшого використовувалися в шахтах і виготовлені з антивибухового скла, – пояснює Олена Шпонтак. – До того ж добре вписуються в інтер'єр у стилі лофт".

Коворкінг працює цілодобово й став робочим простором для стартаперів, дизайнерів і програмістів. Особливо вирізняється мансарда зі скляним світловим ліхтарем, великою кількістю зелені та природного світла.

Старовинні шафки, трамвайні шпали та загадковий рояль

Під час реставрації колишнього депо вдалося зберегти чимало автентичних деталей.

"Ми знайшли шафки, де зберігали медикаменти. Вони чудово вписалися в наш простір, і зараз резиденти зберігають у них особисті речі. Також в одному з ангарів знайшли старовинний стіл та ізолятори, які теж інтегрували в інтер'єр", – розповідає Олена Шпонтак.

На стіні зберегли й дерев'яні трамвайні шпали, які нагадують про те, як колись прокладали рейки. Згодом дерев'яні шпали замінили залізобетонними, а сьогодні використовують і безшпальні технології, коли рейки монтують у суцільну бетонну плиту.

Одна з найцікавіших знахідок – старовинний рояль із дерев'яним пюпітром, прикрашеним наскрізним різьбленням.

"Цьому роялю 140 років і він має цікаву історію. Коли почалася реновація, до нас звернувся відомий антиквар, який хотів подарувати інструмент. Ми радо погодилися, а наші майстри відреставрували його. Рояль досі працює, хоча через поважний вік час від часу доводиться запрошувати майстра для налаштування. Попри цей клопіт, він став родзинкою нашого простору", – розповідає Олена.

На кришці рояля є напис "Franz Wirth Schüler v. Bösendorfer". Він вказує на походження інструмента: його виготовила віденська фабрика Franz Wirth, яка працювала з 1879 до 1929 року. Її інструменти славилися якістю та м'яким віденським звучанням.

Згадка про Bösendorfer теж невипадкова. Франц Вірт був учнем Людвіга Бьозендорфера, засновника однойменної віденської фортепіанної фабрики, яка й досі виготовляє престижні роялі. Вірт мав дозвіл зазначати на своїх інструментах, що навчався у Бьозендорфера, підтверджуючи зв'язок із його фортепіанною школою.

Чи можуть у LEM Station з'явитися офіси Apple та Microsoft

На початку розробки концепції LEM Station розглядали різні варіанти використання простору – від лабораторій і наукових хабів до офісів глобальних технологічних компаній, зокрема Apple та Microsoft. Зрештою проєкт зосередився на підтримці локального бізнесу.

"Такі думки справді були, але зрештою LEM Station позиціонував себе як креативний хаб для локального бізнесу, – пояснює Олена Шпонтак. – Зараз наші офісні приміщення орендують міжнародні IT-компанії, зокрема американська DataRobot, яка розробляє платформи для автоматизації машинного навчання та штучного інтелекту, і українська Geniusee, що реалізовує проєкти для ринків США, Великої Британії та ЄС".

За словами Олени, попит на офісні приміщення залишається значним, зокрема через переїзд компаній із Києва на тлі російських атак. Вона не виключає, що в перспективі до простору можуть долучитися й такі корпорації, як Apple або Microsoft.

Від ідеї створення окремих наукових хабів також відмовилися. Натомість LEM Station став майданчиком, де місцеві стартапи можуть тестувати свої ідеї, а в LEM Depo Event Hall проводять масштабні технологічні події та міжнародні бізнес-форуми.

Особливість LEM Station у тому, що львівські підприємці спрямували мільйонні інвестиції не на будівництво чергового торговельного центру чи житлового кварталу, а на відновлення занедбаної пам'ятки промислової архітектури.

Колишнє трамвайне депо перетворилося на простір, де поєдналися коворкінг, мистецькі майданчики, івент-холи та фудмаркет. Так вдалося не лише зберегти історичну спадщину, а й створити новий осередок для розвитку бізнесу, культури та громадського життя Львова.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.