Як Прага переживає час коронавірусу і як місто пристосувалося до нових умов у контексті мобільності?

Через коронавірус лише незначна кількість людей їздила на роботу, містяни старалися уникати громадського транспорту. Відповідно, трамваїв і вагонів у метро у місті стало менше, хоча кількість авто на дорогах при цьому не збільшилася, на відміну від Києва, наприклад. Тобто люди просто не виходили на роботу.

Натомість неймовірно зросла кількість велосипедів на вулицях. Були навіть такі випадки, коли у магазинах вже не було велосипедів, люди записувалися у чергу і чекали, коли привезуть нові.

В основному, найгіршим часом пандемії у Чехії був період від весни до червня 2020 року, а потім – з січня по травень цього року.

Через коронавірусну кризу чимало міст в Україні і за кордоном намагалися якось по-своєму підтримувати бізнес. Як це було у Празі?

Була основна державна програма, яка допомагала найбільш постраждалим галузям, зокрема і ресторанній. Але частково допомагала і сама Прага. У нас були власні фонди, звідки виплачували прямі компенсації бізнесу. Мерія також допомагала сплачувати оренду власниками малого та середнього бізнесу.

Цікава річ була з Airbnb – у Празі було понад 20 тисяч квартир, які в основному розташовані у центрі. Оскільки центр міста був практично безлюдний, то й вартість оренди житла дуже впала. Власники цих квартир чекали, поки ситуація покращиться, але коли нічого не змінилося, то вони почали виставляти квартири на довготривалу оренду, істотно знизивши ціни.

Мушу сказати, що попри це зросла кількість людей, які хотіли придбати нерухомість, хоча вартість купівлі житла стала більшою, а винайму – меншою. Якщо раніше потрібно було 10 років, щоб здачею в оренду «відбити» вартість за квартиру, то зараз – 45-50 років. І це проблема, бо якщо не повернуться туристи, то ціни на оренду будуть ще довго такі низькі. Також почали зростати відсоткові ставки іпотечних кредитів.

Як влада комунікувала з бізнесом?

Коли центральна влада сказала, що всі повинні закритися, то всі й закрилися. Були перевірки, ходили різні інспектори, виписували штрафи, тому бізнес не ризикував порушувати правила. Також у нас дуже розповсюдилось «стукацтво». Люди доносили навіть на своїх сусідів, наприклад, про те, що десь є скупчення осіб.

Розкажіть, як було з освітою у час карантину. Як пандемія впливала на школярів?

Усі гуртки для дітей, спортивні секції тощо були зачинені на пів року точно. Найдовше були закриті школи, також були заборонені різні дитячі тренування та інше. Це мало дуже сильний вплив на дітей, бо навіть стали частішими випадки дитячого ожиріння. Мій син ходив на футбол до пандемії, а тоді продовжив уже після жорсткого карантину, то сказав, що після коронавірусу на тренування повернулася лише половина дітей, а решта – набрала зайвої ваги.

Мушу сказати, що спершу навчання було трохи хаотичне, але поступово вчителі почали його вдосконалювати. Коли школи вже відкрили, то їх відвідування не було обов’язковим. Батьки самі могли вирішити, чи буде дитина вчитися офлайн. Багато дітей залишалися удома, що дало великий поштовх на забезпечення шкіл технікою. Тут ми зробили великий стрибок у напрямку діджиталізації. Чимало онлайн-практик, які запровадили ще у карантин, залишилися. Учні тепер не мають щоденника, усі оцінки записують онлайн. Комунікація між батьками, вчителями і дітьми навіть зараз залишилася у форматі онлайн.

Які зміни, пов’язані із Covid-викликами, найбільш помітні у Празі?

Помітив, що зараз дуже багато працедавців хочуть залишити змішану систему праці, і працювати не лише з офісу, а й з дому. Цей тренд досі залишається у місті. Крім того, неймовірно зріс сектор послуг з доставки їжі, а також набули популярності онлайн-супермаркети.

Також люди більше почали користуватися оплатою онлайн, коли йдеться про платіж за комунальні послуги, транзакції в магазинах. Мало хто вже платить готівкою. Однак це має вплив на ресторанний бізнес, бо люди не залишають чайових. Тут зараз велика нестача робочої сили, бо з початком пандемії працівники почали йти на роботу саме у сервіси з доставки їжі.

До речі, я був дуже здивований, коли побачив, що у Львові все відкрито, багато людей. У Празі ж – порожньо. Після 18.00 все закривають, центр стає майже безлюдним.

Також у Празі значно покращилася якість повітря. Згідно з мапами, на яких порівнюють якість повітря до коронавірусу та після нього, – повітря стало кращим.

Пандемія дала великий поштовх для обдумування питань, пов’язаних з екологією. Зокрема, зараз зростають ціни на електроенергію, через що почався бум на використання сонячних електростанцій. Влітку ми були практично незалежні від центральних постачань.

Зазначимо, що за даними РНБО про поширення коронавірусної інфекції у світі, у Чехії із населенням у понад 10 млн осіб з початку пандемії підтвердили 1 691 489 випадків коронавірусної хвороби (за останню добу виявили нових 731 випадок), померли внаслідок ускладнень 30 459 людей (четверо за останню добу). Водночас в Україні (населення - 44 млн громадян) за час пандемії коронавірус інфікував 2 423 379 українців (за останню добу нових випадків - 11 757), померли 56 274 осіб (за останню добу 194 хворих).

Вікторія Савіцька, Софія Шавранська

Фото: L’Officiel, Atlantic Council, EPA

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.