Про благодійний вечір

Цьогоріч на Всесвітній день бездомності 10 жовтня на благодійному бенкеті для бездомних єпископ УГКЦ, правлячий архієрей єпархії Святого Миколая у Чикаго, владика Венедикт (Алексійчук) зібрав 374 тисячі гривень. Цю подію з ініціативи владики організували «Фундація Духовного Відродження», Спільнота Святого Егідія та Cпільнота взаємодопомоги «Емаус-Оселя». Бенкет проходив у Львівській копальні кави. Владика Венедикт Алексійчук називає подію величезним успіхом.

Фото: Анна Чистякова

«Це величезний успіх – минулого року ми зібрали 290 тисяч гривень. Кошти давали не лише олігархи – одна завучка школи позбирала гроші зі своїх учителів, знайомих і друзів. Сума дійсно велика, проте не менш важливою є синергія людей, які хочуть допомогти і з тими, які потребують допомоги. Крім того я також хочу подякувати холдингу емоцій «!FEST», який покрив нам вартість обіду на 80 людей – це теж певна жертва. Коли людям показуєш як творити добро – вони самі починають робити його», – каже владика Венедикт.

Читайте також: На благодійній акції у Львові зібрали близько 240 тис. грн для бездомних

Ідея об’єднати благодійні ініціативи виникла минулого року, коли владика святкував десятиліття хіротонії.

«Я отримав освіту у LvBS і люблю з усього робити бізнес. У мене вийшло зробити бізнес, щоби допомогти бездомним. Я не знав, що робити з подарунками, і подумав, що було б добре, якщо б ці гостинці принесли тим, кому вони більше потрібні. І я тоді зініціював збірку на потребу бездомних людей», – розповідає про благодійний вечір владика Венедикт.

За словами владики – він любить все об’єднувати. Щоби допомогти бідним, він об’єднав три спільноти – «Фундацію Духовного Відродження», Спільноту Святого Егідія та Cпільноту взаємодопомоги «Емаус-Оселя». Інвестиції у бідних він називає гарною думкою, бо Ісус Христос сам був бездомним.

«Я люблю все єднати, бо я певен, що Україна терпить через роз’єднання і протистояння. Для мене було важливо, щоби ініціативи різних спільнот з’єдналися разом, щоби поділилися досвідом. Ще митрополит Андрей Шептицький казав, жертва бідному залишиться у вічності. Тому я казав всім жертводавцям, що інвестиції у потребуючих – дуже добрі, бо в їх особі приходить сам Господь. Сам Господь був бездомним, коли тікав до Єгипту», – каже владика. Венедикт.

Як можна долучитися

Допомагати бездомним може кожен – стверджує Наталя Саноцька, координаторка Cпільноти взаємодопомоги «Емаус-Оселя». Спільнота почала діяти у Львові з 2003 року і, за її словами, «Оселя» існує завдячуючи не олігархам, а середньому класу.

«У 2003 році, коли ми постали, то звернулися до львів'ян із проханням віддати те, що їм непотрібне. Ми збираємо речі у контейнери, сортуємо їх та роздаємо безпритульним. Частину реалізуємо у наших благодійних крамницях. У нашій спільноті проживають 30 колишніх бездомних. «Оселя» виживає, завдячуючи середньому класу. В Україні існує стереотип – допомагають багаті люди, але досвід «Оселі» показує, що допомагати може кожен», – каже Наталя Саноцька.

Допомога бідним починається зі знайомства та питання «як вас звати?», каже Лариса Шидловська, координаторка Спільноти Святого Егідія у Львові.

«У Львові наша спільнота існує з 2001 року. Допомогти можна із простого знайомства. Все починається з питання «як вас звати?», розмови і дружби. Вирішення кожної проблеми є дуже індивідуальним. Часто це – купити чоботи, куртку, ліки, завести когось до лікаря. Насправді бездомними є лише частина з тих людей, кому ми роздаємо їжу. Дуже багато має житло. Подекуди вони у дуже поганому стані і у них немає засобів до існування, – говорить Шедловська. – Ми просто запрошуємо допомагати разом із нами. Кожна людина може щось зробити власними руками: запакувати їжу, роздати бідним, познайомитися із ними особисто. Також ми просимо теплий одяг і взуття, продукти та кошти. Буває, що людям потрібен найпростіший продуктовий пакет: каша, макарони, олія».

Інформація – подекуди важливіша і цінніша допомога, аніж гроші. Так говорить Олена Карнаух із «Фундації Духовного Відродження». За її словами, потрібно більше розказувати про благодійні спільноти, бо вони самі не завжди досягають до бездомних, а швидка допомога може не надавати безхатькам допомогу.

«Можна допомагати коштами, можна просто інформацією, куди варто звертатися, якщо на вулиці, чи у під'їзді є бездомна людина. Швидка не завжди хоче їх брати і тому варто більше розповідати про благодійні спільноти. Подекуди долучитися – це проявити увагу, не проявити агресії, відрази, а перепитатися, скерувати кудись. Це часом потребує більшого зусилля, ніж дати ресурс. Інколи цінніше приділити час і увагу, ніж просто долучитися ресурсом», – говорить Олена Карнаух.

Чому варто допомагати іншим і як це може змінити Львів

Не варто боятися того, як безхатьки використовують милостиню, каже владика Венедикт. За його словами, Бог не боїться давати життя і не переживає про те, як воно буде прожите.

«У християнському розумінні, коли щось тримаєш у руці, то вже нічого не можеш взяти, бо долоня стиснута. А якщо ж віддаєш – Бог знову може дати щось у вільну руку. Один бізнесмен казав, що я хочу давати Богу десятину, бо я хочу мати доброго спільника, – каже єпископ. – Інше питання – часто можуть скептично ставитися до того, як будуть використовувати гроші. Проте Бог дає нам все: життя, волю, гроші, а як ми то вживаємо – як хочемо. Бог не боїться давати. Тому не треба боятися давати і допомагати. Раз бездомні на одному з обідів мені казали, що серед них уже сформувалася традиція їхати на Різдво до Львова. Тут є набагато більше можливостей перезимувати».

Допомога іншим розширює горизонт світогляду і допомагає самореалізуватися, вважає Наталя Саноцька.

«Допомагаючи іншим, передусім допомагаємо собі розширити горизонт світогляду. Зустрічаючи іншого – розуміємо власну сутність та світ. Відповідно – можемо краще себе реалізувати у ньому», – говорить координаторка Cпільноти взаємодопомоги «Емаус-Оселя».

Ніхто не бідний настільки, щоби не мати змоги допомогти іншому, повторює слова Папи Івана XXIII Лариса Шидловська.

«Одне із гасел нашої спільноти – це слова Папи Івана XXIII. Він говорив, що ніхто не є настільки бідним, щоби не допомогти іншому. Кожен може допомогти. Це стосуються всіх: і працюючих, і студентів. Місто стане кращим, коли містяни будуть дивитися на бездомних, як на людей. Цим можна змінити суспільство на краще», – стверджує координаторка Спільноти Святого Егідія.

Координаторка «Фундації Духовного Відродження» згадує, що кожне нове знайомство із бездомними було для неї емоційним і для неї допомога іншим – це передусім шлях, щоби бути щасливою.

«Я потрапила в середовище бездомних дуже рано, завдяки Олесі Саноцькій – засновниці спільноти «Оселя». Ми були першими волонтерами на благодійних вечерях. Говорячи практично із кожним бездомним, я не могла стримати сльози – для мене це було дуже емоційно. Проте, дякуючи саме знайомству із бездомними, я не знаю, що таке депресія. Безхатьками стають, коли втрачають ціль. Кожна історія допомогти провадить мене до росту та щастя», – каже Олена Карнаух.

Роман Тищенко (Ламанський)

Фото Анни Чистякової

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.