У своєму «рідному» театрі заньківчанин Євген Федорченко пропрацював понад 40 років, але звільнився навесні 2021-го, коли у нього стався повторний інсульт. За словами доньки народного артиста Олени Федорченко, за останній рік батько мав множинні інсульти. Свої 75 років вже святкував на пенсії. Але це не завадило йому надалі мати чудове почуття гумору та спілкуватися з акторами і корифеями театру.

Як пригадує народний артист України, художній керівник, режисер-постановник театру ім. Марії Заньковецької, український режисер та актор Федір Стригун, його друг та товариш Євген Федорченко був не лише дуже хорошим і талановитим актором, а й просто доброю людиною, якого всі любили і шанували.

Читайте також: У Львові помер народний артист України Євген Федорченко

«Мускал» (1990)

Зналися актори більш ніж 40 років, але зустрілись вони не у стінах театру, а на одній із телепередач, де Федір Стригун разом з Таїсією Литвиненко були ведучими, а Євген Федорченко, будучи студентом музичного училища, прийшов начитувати гуморески.

Саме Таїсія Литвиненко помітила талант у чоловіка і порадила йому вступати у театральний інститут. Євген Федорченко не лише дослухався, а й згодом прийшов працювати до них у театр і навіть досить часто був на сцені саме з Таїсією Литвиненко.

«Найперше про Євгена промовляє відданість у роботі та його доброта. Він завжди вливався у колектив, ніколи не брехав, був самокритичним та поважав інших. А ще він любив складати і розповідати гуморески. Його гумор був хороший і «теплий». Тішило те, що нашого театру він ніколи не змінював. Працював лише тут. Працював багато і всі це цінували…», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.

«Карпатське золото» (1991)

Востаннє Федір Стригун та Євген Федорченко зідзвонювалися лише два дні тому.

«Дуже шкода, що він так швидко помер. Міг би ще працювати і працювати. Та хвороба його здолала. Для всіх нас це велика втрата – і для театру Заньковецької, і для Львова, і українського театру. Таких талановитих акторів, як він, одиниці», – зазначив співрозмовник.

«Шаріка»

Понад 45 років був знайомий із Євгеном Федорченком і народний артист України, актор театру ім. Марії Заньковецької Олександр Кузьменко. Каже, що товариських стосунків у них не було, лише колегували по роботі, проте гумор актора, його рухливість на сцені ніколи не забуде.

«Ми знайомі з Євгеном ще з 1973 року, та по цеху театру Заньковецької з 1994-го. Був хорошим чоловіком та актором. Нас об’єднувала лише робота, хоча інколи поза театром могли випити й чарку», – каже у коментарі Tvoemisto.tv Олександр Кузьменко.

«Ромео і Джульєта»

Актор пригадує, що Євген Федорченко дуже гарно співав, грав на інструментах і підробляв тамадою. Поміж тим писав гуморески та видавав книжки.

«Різдвяна ніч»

«У Євгена було кілька інсультів, останні ролі на сцені вже й не грав. Останні його ролі на сцені були у виставі «Різдвяна ніч», але він виходив на масовці, бо не мав вже сили. Через проблеми із здоров’ям звільнився… Прикро, що його не стало. Час від часу підтримували з ним телефонний зв'язок. Востаннє говорили з ним на Новий рік. Привітали один одного зі святами. У голосі чулася кволість», – зазначає Олександр Кузьменко.

Додамо, що прощатимуться з народним артистом України Євгеном Федорченком завтра, 14 січня, у фойє театру о 12.05 год. Поховання відбудеться о 14.00 год на Личаківському цвинтарі.

Ольга Шведа

Фото театру ім. М. Зааньковецької, kinoblog.tv

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.