Як ви думаєте, чи оголосить путін переформатування так званої спеціальної військової операції у повномасштабну війну 9 травня і які це матиме наслідки для України та для росії?

Виходячи з того, як розвивається ситуація на фронтах, у самого путіна, в його оточення є дедалі більше усвідомлення того, що щось пішло не так. Думаю, воно ще раніше з’явилося і виражалося в зміні цілей цієї спецоперації упродовж її перебігу. А особливо яскраво проявилося під час так званого жесту доброї волі, коли росія була змушена перекинути війська з північного напрямку на схід. Крім того, підтягування всіх можливих резервів з віддалених регіонів самої росії не дало результатів, тому очевидно, що зараз доведеться ухвалювати якісь рішення, які можуть привести до зміни завдань цієї війни.

Але це виглядає малоймовірно, позаяк із самого початку агресія росії проти України не переслідувала якихось політичних цілей, які можуть трактуватися в контексті національних інтересів самої росії. Це радше емоційний крок самого путіна.

Один із можливих сценаріїв – оголошення війни і проведення мобілізаційних заходів, щоби суттєво посилити натиск на східному напрямку.

Скільки людей росія може мобілізувати і відправити на фронт?

Є такий термін, як мобілізаційний потенціал. Його оцінюють в приблизно два мільйони людей. Це чоловіки призовного віку, яких можна поставити у стрій.

Якщо брати до уваги оцінки військових аналітиків, то можна говорити про реальні цифри – 100-200 тисяч людей. Це, звичайно, серйозна сила, враховуючи те, що на першому етапі війни загальний контингент, який був задіяний в Україні, становив 120 тисяч. Мобілізовані військові можуть збільшити його вдвічі.

Але знову ж таки є дуже багато нюансів, бо це суто арифметичні розрахунки. Технічно буде дуже важко мобілізувати таку кількість людей. Адже їх, перш ніж кидати в бій, треба одягнути, забезпечити зброєю, провести курси військової підготовки, тричі на день годувати. Тож навіть якщо росія зможе їх усіх призвати, велике питання, чи має вона достатньо ресурсів для того, аби цю кількість забезпечити.

Чи вплине це принципово на ситуацію на фронті, яку маємо тепер?

Звичайно, це змінить позиції сторін. З огляду на позиції росії, якщо ми оцінюємо бойовий потенціал, то він буде значно нижчий, ніж у тих підрозділів, які зараз є там. Але це будуть десятки тисяч озброєних людей, які стрілятимуть у наш бік, що потребуватиме більших сил і від України.

Однак якщо оцінювати те, що відбувається по наш бік фронту, то Україна підходить до того моменту, коли буде поступово накопичений наступальний потенціал: мобілізовані та підготовлені людські ресурси, озброєння, яке вже надійшло в Україну і ще надходить. Насамперед високотехнологічне, яке тепер постачають США та інші країни-члени НАТО. Це перевага, яка може в комплексі з іншим змінити баланс сил на користь України.

Чи зміниться позиція Заходу, якщо юридично зміниться позиція Кремля?

Почнімо з того, що це не факт, що путін піде саме на такий крок, тому що є багато оцінок з приводу того, що він може серйозно обдумувати репутаційні ризики, які можуть бути спровоковані таким рішенням.

Потрібно якимось чином пояснити російським, скажімо так, телеглядачам, чому ця спецоперація, задекларована як швидка і переможна, дедалі більше набуває того вигляду, який свого часу було заборонено артикулювати в росії, тобто війни.

Російська пропаганда може частково з цим справитися. Зараз усе частіше лунають заяви, що це війна не так із Україною, як із «колективним нацизмом». Тобто всіх учасників антипутінської та антирашистської коаліції тепер називають прибічниками нацизму.

Проте навряд чи на Заході, хіба що дуже наївні політики, розглядали цю війну як спецоперацію. Так само не вірили в обґрунтування війни, яке висувала росія.

Із самого початку Захід оцінював хід бойових дій в Україні для того, щоб вирішити, чи варто давати нам зброю тільки для спротиву чи й зброю наступальної дії. Тож якщо зараз путін оголосить стан війни, мобілізацію і перекине на схід ще більше сил, то це тільки стимулюватиме Захід до того, щоби посилити підтримку України.

Причому в підтримці Заходу ключовим є не рішення путіна, а те, що Захід побачив, що Україна має волю, має сили для боротьби за власний суверенітет, за власну свободу.

Які нові виклики постануть із цим гіпотетичним оголошенням війни? Для прикладу, чи зможе путін застосувати ядерну зброю?

Питання застосування ядерної зброї також розглядається. Мовиться передусім про тактичну ядерну зброю, яка має менший руйнівний ефект, аніж стратегічна ядерна зброя, але дає певні гарантії, що цей конфлікт не перетвориться на світову ядерну війну.

У будь-якому разі це буде абсолютно новий поворот у цій війні, позаяк це зброя масового знищення. Що Захід може зробити у відповідь, важко сказати, тому що, в принципі, машина підтримки України і протидії російській агресії була запущена серйозна. Можливо, це рішення знищить останні сумніви, які були на Заході, щодо того, ким є росія і путін.

Із точки зору доцільності тактичний ядерний удар міг би бути ефективним по великих скупченнях військових угруповань. Але в Україні таких немає, бо війська розподілені уздовж лінії фронту. Проте це може бути використане для залякування українського суспільства, щоби зламати внутрішній спротив. Як бачимо, всі намагання зробити це зазнавали невдач, тож варто очікувати, що тактичні ядерні удари тільки посилять спротив.

Чи варто сподіватися ядерних бомбардувань Львова, Києва, Харкова?

Про це навіть не хочеться говорити. Це найгірший можливий сценарій. Але в контексті усіх тих злочинів, які вчинили путін і російська армія, у яких нема жодних моральних принципів, можна сподіватися всього.

Чи можна очікувати до 9 травня активізації бойових дій з так званого Придністров’я?

Якою буде ця ескалація, залежатиме від того, наскільки росія володіє цими ресурсами, як у верховному командуванні бачать можливості досягнення певних цілей. Але навряд чи це вплине на реальну картину.

Чи справді російське керівництво планує проводити паради «пабєди» в наших окупованих містах?

Видається, що масштабних парадів точно не буде. У самій москві парад, найімовірніше, буде в обмеженому форматі, порівняно з минулорічним. Є повідомлення, що скасовані заходи в прикордонних містах росії, повідомлення про скасування параду в Донецьку. Як мені відомо, паради, які готували в українських містах, теж не відбудуться.

Чи є в росії партнери, які постачають їй зброю так, як нам Захід?

Наразі не було підтверджених повідомлень. Існували певні підозри і застереження про можливі поставки з небагатьох дружніх до росії країн. Проте буквально вчора від ЦРУ з’явилося повідомлення, що ці чутки не підтверджені. Хіба що росія могла забрати своє озброєння, яке раніше передала Вірменії.

Що можете сказати про загрозу від Угорщини?

Це буде кінець для самої Угорщини (можлива анексія Закарпаття - ред.), позаяк вона у Євросоюзі і в НАТО. Вважаю, ця загроза абсолютно надумана. А те, що путін попереджав Орбана про початок військової операції в Україні, то про це попереджало ЄС, американці і багато інших наших партнерів. Не думаю, що Орбан щось приховує у власних інтересах.

Стриману підтримку України варто розглядати як те, що він хотів убезпечити Угорщину від збитків через кризи. Але нехтування колективною безпекою ЄС обернеться проти самого Орбана. Не певен, що економічними збитками, але політичними і репутаційними точно.

Роман Тищенко-Ламанський

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.