Що таке «кімнати безпеки»?

У п’ятницю місто презентувало рекомендації із облаштування більш безпечного житла, яке б витримало ударні хвилі під час війни. Забудовникам рекомендують будувати армовані кімнати у квартирах багатоповерхівок, як це роблять в Ізраїлі. Після сьогоднішніх обстрілів Львівщини заступник міського голови з питань містобудування Любомир Зубач ще раз наголосив, як важливо було б у Львові будувати такі «кімнати безпеки».

Читайте також: У багатоповерхівках Львова пропонують будувати кімнати, які витримують ударні хвилі

«Сьогоднішня ніч – 2 тривоги тривалістю по 2 години. І стало очевидно: кімнати захисту, які ми минулого тижня внесли у Стандарти будівництва житла у Львові, – це хороша ідея. Не просто хороша, а конче потрібна, навіть життєво необхідна. Від прямого влучання ракети мало яке укриття врятує, але від її уламків чи уламків снарядів – такий захист дієвий. Та й самі знаєте: періодичні забіги вночі з малолітньою дитиною в підвал – ще той стрес, особливо для дитини», – заявив він сьогодні.

Чиновник наводить приклад кімнат, які облаштовують в Ізраїлі – там захищені приміщення називають «мамадами». Це звичайна житлова кімната, впереваж спальня, але з масивними, до 30 сантиметрів завтовшки, залізобетонними стінами, потовщеними перекриттями, металевими герметичними дверима, які витримують вибухову хвилю, навіть з фільтром повітря для хімзахисту.

На фото – один з прикладів сучасного будівництва в Тель-Авіві, Ізраїль. Це житловий будинок, в якому є мамад у кожній квартирі. Автори проекту (Студія Bar Orian Architect). Світлину опублікував Любомир Зубач

Чиновники Львівської міської ради пропонують забудовникам будувати такі кімнати мінімальною площею 9 квадратних метрів.

Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев під час презентації будівельних рекомендацій пояснив Тvoemisto.tv, що у нових будівлях, спроєктованих за такими рекомендаціями, будуть два можливі укриття – належно оснащені паркінги та армовані кімнати.

«Якщо є можливість спуститись в укриття – це треба робити. Якщо буде пряме попадання в будинок, то перебування в підземному укритті дасть можливість врятувати життя. Якщо йдеться про загрозу посеред ночі чи таку, про яку не було попередження, то сім’я може спати в такій кімнаті і бути у безпеці. Це значно безпечніше, ніж ховатися у ванній», – говорить архітектор.

За його словами, 70% стін такої кімнати мають знаходитися на фундаментах, також є вимоги до вікон і дверей. Зокрема, вікна мають мати спеціальні сталеві віконниці, якими можна буде затулити його. Стіни і перекриття мають бути із армованого бетону.

«Ми задаємо мінімальний стандарт безпеки. Можна використовувати різні рішення. Може бути не тільки армований бетон. Цей стандарт може бути забезпечений іншим способом архітектурного планування чи конструктивним рішенням. Що стосується вікон, вони мають бути з протипожежним захистом, двері також», – пояснив Антон Коломєйцев.

При цьому він уточнив, що ці стандарти мають лише рекомендаційний характер, однак у міській раді сподіваються, що забудовники дослухаються до цих рішень.

Що кажуть забудовники?

Назарій Бербека, який є співвласником кількох будівельних компаній, які ведуть активну забудову у Львові, висловлює сумнів, що такі «кімнати безпеки» вдасться будувати у Львові, оскільки навіть металеві ставні на вікнах – це досить дорогі конструкції, аналогів яких немає в Україні.

З будівельними матеріалами після коронавірусної пандемії, і з початком вторгнення росії, взагалі стало доволі складно, знайти їх важко, адже порушена логістика. Тому забудовники відчувають дефіцит матеріалів і, зокрема тих, які пропонують у рекомендаціях зі захисту вікон. Такі конструкції на вікнах теж можуть впливати суттєво на зовнішній вигляд будинків і архітектуру.

Навіть, якщо матеріали вдасться знайти, то це серйозно впливатиме на вартість метра квадратного такої квартири. Наскільки саме, він не береться оцінювати. Каже, що квадратний метр у будь-якому разі здорожчає через дефіцит товарів та проблеми з робочою силою.

«Такі речі призведуть до збільшення ціни, сповільнення темпів будівництва і у майбутньому, можливо, до дефіциту квартир», – каже Назарій Бербека.

При цьому забудовник звертає увагу, що «кімнати захисту» можуть бути лише в межах існуючої квартири, спальні. Це може бути запроектований простір, але не додаткове приміщення. Якби воно було додатковим чи поза межами квартири, то його реалізація була б на рівні нуля. Тому треба шукати кінцеву проекцію таких кімнат у межах квартири.

Кімнати-укриття в Ізраїлі

Водночас забудовник вважає, що у нинішніх умовах реальніше адаптувати паркінги під укриття, оскільки вони мають необхідні вимоги, два виходи, роззосереджені по сторонах, де можна запроектувати приміщення для зберігання продуктів харчування, підводити водопостачання тощо.

«Ми говорили раніше, і осінню, щоб у всіх будинках, які будуються, треба передбачати такі паркінги-укриття. Не бачу у цьому проблеми. Єдине – щоб всі проектували і втілювали це у життя», – сказав забудовник.

Про те, що положення, які прописують більш детальні умови до сховищ у новозведених будинках, можна реалізувати вже сьогодні, наголошує і голова Асоціації західноукраїнських забудовників Юрій Мартинюк. За його словами, облаштування паркінгів під укриття економічно не збільшує вартості зведення житла, і водночас передбачає доволі прості речі – заведення додаткового вузла води, каналізації, автономної системи обігріву.

Юрій Мартинюк вважає, що рекомендації від чиновників міської ради є радше піарним та брендовим кроком. Сама ідея покращення безпеки об’єктів у новобудовах є правильною, але речі, які прописані у документі, є не просто сирими, а подекуди і ставлять під загрозу продовження будівельних процесів у Львові, якщо забудовники візьмуться реалізувати ці рекомендації.

На думку депутата ЛМР, рішення щодо будівництва більш захищеного житла потрібно приймати у форматі консультацій і обговорення з фахівцями, експертами та учасниками будівельної галузі, однак міські чиновники так і не провели зустріч з будівельними компаніями, забудовниками, а ухвалили рішення одноосібно.

Юрій Мартинюк каже, що зони безпеки у квартирах мають бути обладнані спеціальними решітками, які витримують вибухову хвилю. «Але чи знаюють чиновники, в яких фізичних одиницях вимірюється ця вибухова хвиля, від якого виду озброєння вона має бути захистом? Якщо хтось думає, що можна зварити шматок арматури і поставити на вікна, то це не так, бо, наприклад, в Ізраїлі всі ці речі – це високотехнологічні продукти, які проходять безліч випробувань. Такі речі виготовляють спеціалізовані фірми і компанії, але таких в Україні немає. У нас сьогодні є проблеми з релокацією підприємств, а започаткувати новий вид бізнесу фактично нереально», – говорить забудовник.

Зрештою, це не питання решіток, каже Юрій Мартинюк, бо це не просто решітки, а складний елемент захисту зі складною сертифікацією.

«Речі, які мають справді високий коефіцієнт захисту і безпеки від бомбардування і вибухових хвиль, ніхто не виготовляє в Україні, ніхто не знає, як це робиться, скільки коштує, як виглядає, і коли це буде реально. Якщо навіть не говорити про виготолення в Україні, то закупівля будівельних матеріалів, зокрема в Ізраїля, зараз проблематична після того, як логістичні ланцюжки були зруйновані війною», – коментує Юрій Мартинюк.

Тому наразі ці рекомендації містять радше популістичні норми, каже забудовник, адже вони не можуть бути виконані.

«Навіть проста арматура на вкіна здорожчує процес, але чи це ефективно? Ні, це просто викинуті гроші на вітер. Як це вплине на галузь, ринок, споживачів і мешканців? Складно сказати, що таке рішення позитивне – воно більше трендове, аніж таке, що покращить безпеку житла, яке зводиться», – вважає Юрій Мартинюк.

Операційний директор Avalon Роман Давимука каже, що облаштування таких приміщень різко та суттєво збільшить вартість власне нового житла, відповідно створить суттєвий дисбаланс з вторинним ринком, тим самим додатково послабить ринок нерухомості, де через брак попиту та вартість матеріалів і так ситуація складається непроста.

Тож рішення має бути більш системним, врахувати ширші фактори: можливість облаштування спільного безпечного простору, чи справді пропоновані рішення безпечні, наявність необхідної експертизи на ринку, тощо.

«Можна спробувати покластись на ринковий ефект – за наявності реальної потреби таких рішень на ринку бізнес доволі швидко сам запропонує такий продукт, сам залучить необхідну експертизу, навіть з-за кордону. А хто не буде готовий платити більше, але користуватись, до прикладу, облаштованим безпечним місцем у паркінгу, то матиме таку можливість», – підсумував Роман Давимука.

Христина Гоголь

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.