У 2023 році «Твоє місто» вже досліджувало тему укриттів у Львові у своєму репортажі, де детально перевіряло їхній стан та доступність для мешканців міста. Тоді ми запитували читачів про облаштованість львівських сховищ. Відповіді були різні: одні скаржилися, що укриття просто замкнені або їх взагалі немає в районі; інші зазначали, що старі підвали небезпечніші за квартири; треті розповідали, як самі облаштовували собі сховище.

Два роки потому, під час нещодавньої атаки дронів на Львів, користувачі соцмереж знову публікували фото зачинених і занедбаних укриттів у підвалах своїх будинків.

Попри те, що у Львові створили карту укриттів , питання, де ховатися під час тривоги досі актуальне. Водночас, тепер львів'яни шукають не просто найближче сховище, а й активно обмінюються інформацією про адреси, де умови перебування є більш-менш комфортними.

(Коментарі під дописом про зачинені укриття. 03.09.2025)

У зв'язку з цим, ми вирішили повернулися до теми укриттів у Львові і з'ясувати, які зміни справді відбулися за цей час та що ще потрібно зробити.

Отже, ще від початку повномасштабного вторгнення у Львові діє міська програма ремонту та облаштування захисних споруд. У її межах місто відновлює великі укриття, які десятиліттями залишалися у занедбаному стані. Тут повністю замінюють комунікації, встановлюють систему автоматичного відкриття дверей, а також облаштовують зони, де люди можуть перебувати у більш комфортних умовах.

122 млн грн на ремонт укриттів

До слова, ще у 2022 році в міській раді наголошували: у власності Львівської МТГ є 21 захисна споруда цивільного захисту. Із них 17 – це сховища, а ще 4 – протирадіаційні укриття. Водночас їхній технічний стан був різним – від частково придатних до повністю непридатних. Тому місто ухвалило рішення поетапно модернізувати їх і привести до готовності для використання.

Станом на серпень 2025 року у Львові за 17 млн грн відремонтували п’ять великих укриттів, розрахованих загалом більш ніж на 1,5 тисячі осіб. Про це «Твоєму місту» розповів керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко, у підпорядкуванні якого перебуває Управління з питань цивільного захисту та територіальної оборони.

Перше таке укриття відремонтували торік на вулиці Городоцькій, що поблизу цирку, яке може помістити 300 людей: воно не діяло понад 60 років. Пізніше відновили укриття на вулиці Похилій, і воно розраховане на 200 людей. Опісля відновили укриття на вулиці Теліги, якому понад 70 років і воно може помістити 110 людей. Також укриття на вулиці Каліча Гора (вхід з вул. Поповича), якому теж понад 70 років і там може перебувати понад 350 людей. Останнє з відремонтованих наразі укриттів завершили цьогоріч у червні на вулиці Харківській, воно розраховане на 300 осіб і має площу 208 м².

(Карта відремонтованих укриттів)

Станом на зараз ремонтують сховище на вул. Шевченка, 66 (165 м², на 150 людей), а наступний ремонт цьогоріч заплановано на вул. Солодова, 7 (на 300 людей).

За словами Євгена Бойка, від 2022 року Львівська міська рада виділила із бюджету громади на ремонт і облаштування укриттів 122 млн грн.

«17 млн грн – це витрати Львівської міської ради тільки на сховища комунальної власності, які включені в Програму ремонту (вул. Каліча Гора, 5, вул. Теліги, 4, вул. Харківська, 7, вул. Похила, 4, вул. Городоцька, 83).

Решта коштів (105 мільйонів) – це витрати на модернізацію найпростіших укриттів закладів освіти, медицини та іншої соціальної інфраструктури», – зазначив він.

Читайте також: Де у Львові є відновлені укриття. Перелік місць

У міськраді стверджують, що всі великі укриття були облаштовані за сучасними стандартами. Залежно від їхнього стану там провели каналізацію і водопостачання, зробили освітлення та нову вентиляцію, відновили стіни, збудували нові входи та відремонтували існуючі, облаштували поручні, залили промислову підлогу, встановили електричні батареї та провели інтернет. Також усюди встановили нові двері, обладнані спеціальними замками і датчиками, завдяки яким під час тривоги вони відчиняються і зачиняються автоматично.

Згідно з Програмою відновлення укриттів цивільного захисту, ухваленою 6 грудня 2022 року місто також планує відновити ще 7 об'єктів за адресами:

• вул. Солодова, 7 (біля Винниківського ринку);
• вул. Шевченка, 66 (за цією адресою розташований храм святого Андрія Первозваного ПЦУ);
• вул. Півколо, 14 (також неподалік від парку Погулянка);
• вул. Липинського, 54 (промзона між вулицями Липинського і Городницькою);
• вул. Навроцького, 4 (неподалік від лікарні святого Луки);
• вул. Зелена, 301 (Сихівський район біля вул. Сихівської);
• вул. Зелена, 186 (неподалік від супермаркету «Арсен»).

У місті зазначили, що більшість захисних споруд цивільного захисту були збудовані ще у радянський період на території промислових підприємств і призначалися лише для їхніх працівників, а не для загального користування мешканцями.

Водночас, станом на серпень 2025 року у Львові на обліку налічується 5 267 укриттів різного типу: 174 – це спеціалізовані захисні споруди (21 з них перебуває у власності Львівської громади), 3 споруди подвійного призначення та 5 090 найпростіших укриттів. Про це повідомив «Твоєму місту» речник ГУ ДСНС України у Львівській області Віталій Туровцев.

(Карта усіх укриттів Львова: zaxid.net)

За його словами, із 174 спеціалізованих сховищ наразі 124 потребують ремонту або обладнання і не готові прийняти людей у разі небезпеки.

Адреси усіх укриттів Львова можна знайти за посиланням.

Укриття у підвалах будинків: які вони та хто за це відповідає

Основними ж спорудами для укриття львів’ян залишаються найпростіші укриття – цокольні або підвальні приміщення, льохи та інші підземні чи заглиблені споруди, які можуть забезпечити захист людей від уламків, вибухових хвиль та інших небезпек під час надзвичайних ситуацій.

Такі укриття мають відповідати мінімальним вимогам для тимчасового перебування, проте здебільшого вони залишаються зовсім необлаштованими, про що львів’яни протягом років повідомляють на міську «Гарячу лінію».

«Прошу перевірити стан укриття в 4 лікарні на вул.Свєнціцького, 3. В доступі для людей - малесенький коридорчик з 5 стільцями. Можливо, є і інші приміщення для тих, хто безпосередньо там лікується, але, тим хто з вулиці, в доступі ось це і ось в такому стані. Там, де передбачений аварійний вихід, під час тривоги другі двері для виходу закриті на замок. Коли під час тривоги йдеш в це укриття, щоразу чуєш питання: «а куди ви йдете» і ще більше бачиш здивований погляд отримавши відповідь, що в укриття», – написала Наталія Євдокімова.

Під час нещодавньої масованої атаки дронами-камікадзе ,у ніч на 3 вересня, в одному із Телеграм-каналів мешканці міста також ділилися адресами, де вони ховаються під час тривоги. Відповіді різняться: хтось «не має води і чим дихати», у когось є зв'язок і кава, а дехто не має поблизу дому укриття взагалі.

Читайте також: Кримінальна відповідальність за відсутність доступу до укриттів. Верховна Рада прийняла новий закон

На питання, хто має нести відповідальність за неналежний стан найпростіших укриттів, Євген Бойко відповів, що саме мешканці через ОСББ або управляючі компанії відповідають за умови і доступність сховищ у своїх будинках.

«Найбільша кількість укриттів у Львові – це підвали в житлових будинках. І вони є частиною спільної власності мешканців. Тобто, саме люди, через ОСББ або управляючі компанії, мають дбати про їхній стан. Місто готове підказати, підтримати, допомогти з організацією, але відповідальність – спільна», – наголошує він.

У міськраді також зазначили, що певну частину раніше непридатних приміщень за час повномасштабної війни відремонтували силами балансоутримувачів, небайдужих мешканців та волонтерів, і забезпечили доступ до них мешканців сусідніх будинків.

До прикладу, у 2022 році «Твоє місто» показувало, як одне із ОСББ Львова, а саме «Нове Знесіння», власними силами облаштувало комфортне укриття в підвалі свого будинку.

Мешканці обладнали приміщення лавками, аварійним освітленням на акумуляторах, санвузлом, місцем для дітей та навіть саморобною «буржуйкою». Укриття розраховане приблизно на 60–70 людей із 155 квартир.

Для автономності тут навіть встановили дизельний генератор, облаштували запас дров, а також передбачили аварійну систему опалення. Також провели до укриття Інтернет.

Так чи інакше, а значна частина найпростіших укриттів досі не має належних умов, тож місто радить у разі потреби додаткового облаштування укриттів звертатися колективно, залучати управляючі компанії та приймати відповідні рішення на зборах громадських об’єднань.

Паркінги як укриття під час і після війни

Влітку 2023 року в Україні були прийняті нові державні будівельні норми (ДБН) щодо захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення, які є обов’язковими для всіх об’єктів і суттєво підвищують вимоги до укриттів.

«Захисні споруди цивільного захисту та споруди подвійного призначення проєктуються та будуються таким чином, щоб протягом певного часу (до 48 годин) створити належні умови для перебування людей, що підлягають укриттю, та забезпечити відповідний ступінь їх захисту», – йдеться у нормативних документах.

Львівський архітектор Юрій Столяров розповів «Твоєму місту», що сучасні укриття у спорудах подвійного призначення, зокрема в паркінгах, мають бути окремими ізольованими приміщеннями для людей. Вони повинні мати міцні перекриття, стіни та арматуру, аварійний вихід, автономну вентиляцію, водопостачання та каналізацію.

«Це має бути окрема ізольована від машин зона, де перекриття міцніші, ніж звичайні перекриття над паркінгами. Підвищені також вимоги до стін, бетону та арматури, що забезпечує надійність конструкції.

Має бути аварійний вихід – на випадок обвалу, щоб люди могли вибратись або рятувальники могли зайти. Обов’язкова автономна вентиляція: навіть якщо немає електрики і не працює генератор, люди можуть вручну крутити ручку і таким чином подавати повітря. Також має бути підведена вода, каналізація, туалет. Дехто облаштовує душову або зону для підігріву їжі», – пояснює він.

Читайте також: Львів зобов'язує забудовників будувати паркінги, які можуть бути укриттями

За його словами, забудовники будують укриття відповідно до державних норм. Іноді дозволяється не будувати нове, якщо поруч уже є наявне, що відповідає вимогам і розраховане на відповідну кількість людей, але лише за дозволом органів надзвичайних ситуацій та з документальним підтвердженням.

На думку Юрія Столярова, ситуація з укриттями у Львові суттєво покращилася. Проте, після закінчення війни доведеться вирішувати, як використовувати ці приміщення, адже їх потрібно опалювати, освітлювати та обслуговувати.

«Можливо, їх можна буде застосовувати для потреб ОСББ або як простір для самообслуговування, – водночас вони мають залишатися готовими до швидкого перетворення на укриття протягом 24 годин у разі загрози», – коментує експерт.

Варто зазначити, що до споруд подвійного призначення належать і підземні переходи. Нещодавно Юрій Тер-Арутюнян, голова ГО «Зручне місто», запропонував ідею переоблаштувати їх під укриття. На його думку, підземні переходи не мають залишатися в сучасному Львові у звичному вигляді: їх слід замінювати на наземні переходи та, наприклад, пристосовувати під укриття, враховуючи питання безпеки та необхідність контролю за перебуванням людей у приміщенні.

Читайте також: Зробити укриття чи залити бетоном, або Чому у Львові не місце підземним переходам

Слід також наголосити, що сучасні укриття, будь то паркінги чи підземні переходи, не витримають прямого ракетного удару, проте забезпечать базовий протирадіаційний захист. Бомбосховища, здатні таке витримати, за словами Юрія Столярова, в Україні залишаються одиничними.

У Львові таке є одне - частина підземного переходу Львівської політехніки справді відповідає необхідним вимогам. Про це раніше «Твоєму місту» повідомляв завідувач кафедри архітектурного проєктування та інженерії професор Ігор Гнесь.

«Початок переходу, який робили вздовж 4-го навчального корпусу, є справжнім бомбосховищем, яке може витримати навіть пряме потрапляння бомби. Там монолітне перекриття на 400 міліметрів, над ним півметровий шар піску, відтак ще одна демпферна бетонна плита, яка має прийняти на себе удар, потім ґрунт».

Читайте також:

Також у пресслужбі Львівської політехніки нам додали, що їхні укриття належно облаштовані і від початку повномасштабного вторгнення залишаються відкритими для мешканців сусідніх вулиць.

Досвід інших міст та країн

За словами Євгена Бойка, Львів має стратегію щодо укриттів і переймає міжнародний досвід, зокрема Польщі, Данії, Швеції, Литви, Латвії та Естонії. Місто також досліджувало ізраїльський досвід організації цивільного захисту під час зустрічей з делегаціями, проте основними партнерами вважають ті країни, які надали реальну практичну підтримку та з якими встановлено найтіснішу робочу співпрацю.

«У 2022–2025 роках у Львові відбулися зустрічі з делегаціями, під час яких обговорювали організацію та утримання укриттів, підходи до евакуації населення й системи оповіщення. Особливо продуктивною виявилася співпраця з Естонією і Швецією, які надали конкретну практичну допомогу», – зазначає Бойко.

(Приклад укриття в Польщі)

Читайте також: У Києві можуть з’явитись модульні укриття

За його словами, завдяки цьому місто входить до трійки лідерів України за станом і кількістю найпростіших укриттів і регулярно ділиться своїми напрацюваннями.

Заходи із покращення системи цивільного захисту реалізовують і в інших містах країни, зокрема в Києві. У столиці є понад 4,3 тисячі споруд цивільного захисту та понад 460 підземних паркінгів. Більшість із них уже перевірені й нанесені на мапу укриттів, а власники чи балансоутримувачі подали заявки на включення таких об’єктів до фонду захисних споруд. Районні держадміністрації визначають об’єкти, відповідають за їх ремонт та облаштування.

За даними КМДА, лише цього року на капітальний ремонт 376 укриттів у закладах соціально-культурної сфери та житлово-комунального господарства виділили понад 1,1 млрд грн.

В Одесі ситуація з укриттями також поступово покращується. У місті з’являються мобільні сховища, які облаштовують за підтримки донорів та громадських організацій. Водночас, як пише Суспільне, критичною проблемою залишаються пляжі – там укриттів майже немає. Сховища розташовані надто далеко від берегової лінії та можуть вмістити лише кілька десятків людей, що недостатньо для зон масового відпочинку.

Станом на 2024 рік в Одеській області є 2 438 захисних споруд, серед яких 321 сховище та 602 протирадіаційні укриття. Використати за призначенням можна лише 1 997 об’єктів, здатних вмістити близько 755 тисяч людей. Це значно менше від потреб, адже населення області перевищує 2,48 мільйона осіб. Робота над збільшенням кількості укриттів у місті триває.

Армовані кімнати у квартирах : гардероб чи укриття

Ще у травні 2022 року міська рада Львова, у зв’язку із вимогами воєнного часу, радила забудовникам враховувати досвід Ізраїлю та будувати у квартирах багатоповерхівок спеціальні армовані кімнати безпеки.

«У кожній квартирі рекомендуємо передбачати таку захисну кімнату мінімальною площею 9 кв. метрів. Це не додаткова кімната, а одна з житлових. Її стіни і перекриття мають бути з армованого бетону. Товщина зовнішніх стін – 25 сантиметрів, а внутрішніх 20. Усі кімнати складаються в єдиний стояк. 70% стін такої кімнати знаходяться на фундаментах. Також є вимоги до вікон і дверей. Мають бути спеціальні сталеві віконниці, якими можна буде затулити його. Така кімната витримає ударну хвилю під час атаки», – зазначав головний архітектор міста Антон Коломєйцев.

Читайте також: У багатоповерхівках Львова пропонують будувати кімнати, які витримують ударні хвилі

Також у міській раді стверджували, що не мають можливості впливати на забудовників щодо дотримання цих рекомендацій, утім сподіваються на їхню соціальну відповідальність.

«Це є стандарт, який ми пропонуємо забудовникам брати до уваги. Чи це є юридичний обов’язок? Це є рішення виконавчого комітету, яке не має бути проігнороване. З іншого боку наше законодавство максимально ліберальне до забудовника», – казав заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

Читайте також: Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту

Перший такий тип укриття у Львові наразі облаштовують, проте не в житловому будинку, а в будівлі громадського призначення, на перехресті Стрийської – Наукової. У трьох будівлях для працівників передбачили безпечні кімнати за ізраїльським зразком: по 0,6 кв. м на людину, з посиленими залізобетонними конструкціями та центральним розташуванням на поверхах. Кожен поверх сполучений безпечною сходовою кліткою, а для евакуації передбачено вихід на вулицю. Дві будівлі матимуть підземні паркінги, які теж виконуватимуть функцію укриттів.

Читайте також: У Львові облаштують укриття за типом ізраїльських безпечних кімнат

Щодо житлових будинків із кімнатами-укриттями, «Твоє місто» звернулося до кількох львівських забудовників із запитом, чи впроваджують вони рекомендації міської ради. Серед опитаних — Avalon, LEV Development, Riel та VD group. З них лише останній реалізує квартири з такими приміщеннями, інші або підтвердили, що поки не впроваджують подібні кімнати-укриття, або не надали відповіді на запит.

Зокрема, як зазначає забудовник, у комплексі Lviv City кожна квартира матиме «сейфті-рум» – внутрішнє приміщення без вікон із армованими залізобетонними стінами, протиударними дверима та автономною вентиляцією. Здебільшого це кімната-гардероб, яку мешканці використовують у повсякденному житті, а у разі небезпеки вона стає укриттям.

«Технічно це забезпечується збільшеною міцністю конструкцій та окремими інженерними системами. У нас передбачено армовані залізобетонні стіни товщиною понад 30 см, з потрійним армуванням та захисні роззсувні двері здатні витримати великі навантаження значно більше 20 кПа та витримують ударну хвилю. Вентиляція захищеного простору забезпечується за рахунок влаштування в середині бетонних стін спеціальних вибухозахищених решіток.

Крім того, передбачена можливість під'єднання до загальних мереж домофонного зв'язку. Це дозволить бути на зв'язку з загальною диспечерською під час аварійної ситуації»,– пояснили в компанії.

За словами забудовника, наразі в Україні немає жодного житлового комплексу з індивідуальними укриттями в кожній квартирі, і вони стануть першим таким проєктом. Водночас у будинках також передбачено класичні укриття в підземному паркінгу. Зауважмо, що індивідуальні укриття в квартирах підвищують собівартість будівництва через додаткові матеріали, броньовані двері та спеціальні інженерні системи.

Безпека населення в умовах воєнного стану залежить не лише від ППО, але й від якості цивільної інфраструктури. Облаштовані укриття є критично важливими для виживання та збереження фізичного і психічного здоров'я українців. Вони забезпечують не лише захист від безпосередньої загрози, але й дозволяють як-не-як відпочити навіть під час тривоги уночі, не замерзнути у вологому і холодному підвалі та підтримувати зв’язок із рідними перебуваючи під землею. Тому кожен повинен активніше дбати про себе й близьких, бо не відомо, скільки ще триватиме ця війна, а ворог не перестає атакувати і вдосконалювати зброю.

Анастасія Лаврук

Фото: Твоє місто, ЛМР, Getty Images, Олексій Самсонов

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.