Які причини зростання курсу долара?

На 50% український бюджет, тобто його видаткова частина, формується з надходжень від західних партнерів. Завдяки доларовому і євровому вливанню протягом періоду війни курс долара тримається на тому рівні, який ми бачимо, тобто, наприклад, якщо нам потрібно 10 мільярдів доларів, а нам дають 9 мільярдів, то це майже 10% зростання курсу. Але в такому разі ми маємо вже відповідні фінансові ресурси, що нам фінансують бюджет. Це дають на конкретні цілі, щоби уряд України покривав соціальні виплати, програми та проєкти, а з українського бюджету фінансується тільки армія. Тут принцип простий – надходить безготівкова валюта, Національний банк її конвертує і Уряд уже в гривнях здійснює з бюджету виплати. До слова, Україна в 2022–2024 роках не фінансує жодної соціальної програми. Це перший фактор, який суттєво впливає на курс долара. Я не кажу, що нам менше допомагають, але, наприклад, зі Штатів допомога стала більш натуралізованою, нам пропонують допомогу, яка більше стосується захисту й оборони. Допомога з Європи теж пригальмовується. Ми знаємо, що рішення ухвалили, а надходження валюти затримується. Тобто перша причина коливання долара наразі – це кількість грошей у валюті, які надходять з Америки та Європи. Без цієї допомоги в нас автоматично курс був би 100 гривень за долар.

Друга причина, яка проявляється цього року, це певні сигнали, що в нас, можливо, буде недоотриманий валютний виторг від реалізації сільськогосподарської продукції. Не хочу давати негативних прогнозів, але деякі агроскептики говорять про те, що може бути недобір окремих видів зернових і таке інше. Це означає, що вже десь хтось налаштовується на те, що валюти надходитиме менше, і тому той, хто займається на цьому ринку великими гуртовими партіями постачання й продажами, починає задумуватися над тим, щоб не поспішати прощатися з тою валютою. Тобто другий сигнал – стан економіки, зокрема агросектору. Якщо говорити про інші сектори, то більшість із них не забезпечують такого нарощування валютного виторгу. І от експорт продукції вже другий рік дає нам надзвичайно велике негативне сальдо.

Це пов’язане з імпортом та експортом?

Є такий парадокс, що ми імпортуємо набагато більше, аніж експортуємо. Тому виникає класична модель негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Тобто ми фактично більше витрачаємо валюти на придбання різної сировини, аніж отримуємо її від продажу нашої сільськогосподарської, хімічної, металургійної та іншої продукції. Отримуємо, на жаль, набагато менше, аніж хотіли б. Тому оце сальдо, яке виникає, висить над курсом гривні до долара як Дамоклів меч. І це загроза. У мирний час це назвали б катастрофою. А зараз на все заплющують очі.

Чи є інші причини зростання курсу долара?

Є декілька. Третя причина – той факт, що Національний банк дещо послаблює свою валютну політику. Він є регулятором і впливає на показник інфляції, тобто на курс долара. І якщо Національний банк через зменшення надходжень валютного виторгу бачить, що ситуація на ринку не зовсім сприятлива, то відпускає потрошки валюту і вона починає зростати в ціні. Це тому, що йому для покриття валютних резервів не вистачає коштів. Нацбанк, скажімо так, частково перекладає тягар інфляції та курсоутворення на наші плечі. Тому Кабмін і зайняв таку позицію, бо ж до цього часу, як бачите, мінімалка та пенсії зростали. А тепер говорять про те, що в нас фактично грошей-то нема. А ми щосили прагнемо якимось чином перекрити платежі і все-таки віддати людям те, що їм належиться. На жаль, зараз це вже стає робити важко. Проте не варто лякатися, що зменшуватиметься закордонна валютна допомога, бо збільшуватимуться інвестиції. Зараз вони вже бачать, що будуть вкладати в перероблення, в гірничо-видобувну промисловість, у військові об'єкти. Але це будуть не прямі гроші на проїдання, а інвестиції. Саме тому ми в кишенях їх відразу не відчуємо. Проте якщо ми говоримо про експорт і можливі надходження валюти, то багато хто з аналітиків каже, що все-таки протягом 2024 – 2026 років тенденція переважання імпорту над експортом, імовірно, зростатиме й триватиме після закінчення війни. Нам доведеться багато всього ввозити, тому вона може посилюватися. Що стосується Національного банку, то в 2025 році ця структура ще більше лібералізує валютний ринок, ще більше відпускатиме гривню, і ми будемо бачити трішечки більше зростання вартості іноземної валюти.

Але є ще один фактор, який називається «надходження валюти від заробітчан». У довоєнний період цей показник у нас становив 9 мільярдів, а за деякими неофіційними джерелами – 10 мільярдів доларів за рік. У нашій ситуації це надзвичайно великі кошти. Звісно, в часі війни ми їх недоотримуємо. Попри те що людей, які рятувалися від війни, виїхало більше, грошей більше не стало, вони їх не переказують в Україну, переказів з-за кордону стало менше. Проте Національний банк уперше визнав, що в нас ще є проблема з людьми, які мають українські рахунки, використовують їх за кордоном у повсякденному житті. Тому виникає ситуація, що заробітчани надсилають сюди менше валюти, а люди, які виїжджають, витрачають більше, бо їм треба якось жити за кордоном. Ситуація, я б сказав, не просто дисбалансова, а така, що проїдають гроші, які могли б залишитися тут. Це теж тисне на курс валют. Окрім того, є фактор літа – частина людей кудись їде, тому попит на валюту, зокрема готівкову, в цей період зростає.

І от якби хоч один чинник із тих, що я назвав, зник або ситуація з ними покращилася, ми це відчули б. Але наразі всі сигнали або нейтральні, або негативні. Тому сподіватися, що курс повернеться до рівня 2022 року, немає сенсу. Він буде лише потроху зростати, що позначиться і на вартості пального, і на комплектуючих, і на харчах, які ввозять. Але не варто лякатися. Під час війни це ще абсолютно безболісне зростання курсу. От якби нам припинили допомагати з-за кордону з бюджетними виплатами…

Чого можна очікувати?

Спробую вас заспокоїти. Припустимо, що в 2025 році в нас закінчиться війна. До слова, якщо всі думають, що війна закінчиться і що в нас курс долара раптом почне падати, то це абсолютно хибне сприйняття. Він, навпаки, зростатиме. Навіть можу сказати, що повоєнний курс, можливо, становитиме 50 гривень за долар. Але це не страшно, адже після закінчення війни в нас будуть збільшуватися зарплати. Тож загалом можна не турбуватися. Трохи складно буде пенсіонерам. Також переживатимуть і ті, що, скажімо, живуть на іноземні доходи. Але з часом ситуація кардинально змінюватиметься. Адже якщо, беремо умовно, в 2025-му закінчиться війна, то вже в наступному році надходитимуть інвестиції. Ці гроші можуть бути шаленими. І от тому долар може стабілізуватися на такому рівні, на якому зупиниться в 2025 році. А ще з приходом інвестицій автоматично збільшуватимуться зарплати, соціальні виплати і, на жаль, податки. Я не знаю, наскільки вони будуть диференційовані, але зростатимуть, бо без цього економіку не піднімеш. Складно сказати, наскільки, але вже зараз в проєкті є, наприклад, зростання ставки ПДВ з 20-ти до 23 відсотків.

А в який момент курс долара вважатиметься критичним?

Найбільш критичним буде момент, коли в нас закінчиться війна. Ось у цей період може бути критично високий курс долара. Якщо він сильно не зросте і становитиме, скажімо, 50 гривень, то далі більш-менш триматиметься. Бо в цей період, від війни до миру, буде дуже багато нюансів. Також доведеться дуже багато вкладати в зруйновані сектори. Уряд не матиме чим тримати курс, та й Захід не буде так допомагати. Тому потрібно буде декілька місяців триматися, а далі все потихеньку почне стабілізуватися. У мене є фраза, яку я часто повторюю: “На планеті ще не було такої страшної війни, як в Україні, за кількістю ракет, вибухівки, пожеж, руйнувань, проте ніколи ще в історії у час війни люди так добре не жили”. Ми живемо зараз набагато краще, аніж будь-яка країна, яка потерпала, навіть не на своїй території.

Якщо говорити на перспективу, то виникло декілька важливих моментів. В Україні є низка секторів, скажімо, та ж військова, легка, харчова промисловості. І от кількість інвестицій, які можуть прийти в ці сектори, взагалі може переважити нинішній валовий внутрішній річний продукт. І це почне кардинально змінювати систему. Тоді й питання долара не стоятиме так, як зараз. Але не варто чекати, що він упаде, бо є проста аксіома: жодному експортерові, підприємству, яке, наприклад, виготовляє зброю, молочний продукт, зерно, не є вигідним високий курс гривні. Бо вони хочуть мати щонайбільше гривневої маси від продажу. Тобто якщо він вторговує тисячу євро, то при низькому курсі в гривневому еквіваленті вторгує менше. Цей закон економіки діє вже тисячі років – щоб експорт розвивався, потрібно, щоб іноземна валюта дорожчала, а вітчизняна падала.

Але хіба знецінення державної валюти не є поганим показником економіки?

Річ у тому, що ми не говоримо зараз про війну. В мирний час логіка проста. Для прикладу, український експортер хімічної продукції продає товарів на 100 мільйонів доларів. За курсом 40 гривень за долар він отримає 4 мільярди гривень виторгу, а за курсом 50 гривень за долар – 5 мільярдів гривень. І конвертуючи цей виторг у гривні, він може наймати більше працівників, більше їм платити, може розвивати технології, купувати нову техніку. І от коли в мирний час, скажімо так, дорожчає долар, а гривня дешевшає, то експортер живе.

А якщо гривня не дорожчає, а можливо, навіть постійно дешевшає, відбувається індексація цін, як це впливає?

Уявімо ситуацію, що долар став би зараз коштувати 35 гривень. Тоді поняття індексації автоматично відпадає. Але чи знизяться ціни в наших магазинах, чи зменшать вартість проїзду у Львові? Та ніколи в житті! Як показує досвід, коли був найбільший ріст економіки і гривня укріпилася, експортери просто побоювалися продавати за кордон. У той час ні хліб, ні молоко, ні проїзд у транспорті не подешевшали, бо ціни, особливо в національній валюті, змінювати ніхто не хоче. Це ж бізнес! Вони собі зафіксували на тому рівні й не хочуть його знижувати. Проте долар важливий у зовнішніх економічних операціях. Якщо зростає курс гривні, тоді те, що ми імпортуємо, в нас стає дешевшим. Тому ринок завалюють усім, що є за кордоном, й імпортні товари починають дешевшати. А внутрішні – це питання доволі риторичне. Тут діє психологія виробника і продавця, який ніколи не хоче знижувати ціну. Тому зростання курсу гривні ще й після війни нам протипоказане, бо інакше нам буде дуже складно виходити з економічної ситуації, в якій ми опинилися, а нам треба стимулювати експорт. Нам треба, щоб ми все продавали, тоді ми закріпимося швидко. В нас не буде стагнації, тому що сюди прийде інвестор, який вироблятиме тут продукцію і продаватиме її за кордон, тому що це вигідно.

Як це вплине на пересічного громадянина України?

Без сумніву, зростання курсу завжди б'є по малозабезпечених. Ви ж, коли приходите на Краківський ринок, бачите, що хтось незаконно привіз, наприклад, польський сир, і логічно, що як тільки курс валюти зросте, то вони піднімуть ціни на всі товари, привезені з-за кордону. Тобто для покупця подорожчають ті ж польські сметана і масло. А якщо зануритися глибше, то дідусь, який має умовно 5 тисяч пенсії, зможе поїхати на дачу своїм авто один раз, а не два-три, як раніше, бо зросте вартість пального, привезеного з-за кордону.

А як щодо українських товарів, які тут виготовляють і продають?

Річ у тім, що якщо Україна не експортуватиме продукцію, то ніколи не віддасть борги. Ми можемо потрапити в смугу, коли скажемо, що не здатні платити. Ми мусимо продавати на експорт. Наприклад, у 2023 році Україна продала рекордну кількість яблук. У нас в 2023-му виростили 75 мільйонів тонн різних видів зернових культур, а якби війни не було, то ця цифра зросла б до 100 мільйонів тонн. А з такими показниками ми стаємо серйозними гравцями і потрапляємо в трійку найбільших у світі чи Європі. Я не кажу про виробництво олії, де ми посідали перше місце. Ми мусимо це продавати за кордон, бо ми ж стільки не споживаємо. Лише показник надлишкового зерна буде до 60–70 відсотків. А ще є хімічні продукти, металопрокат, труби, які в нас завжди виробляли. Якщо ми цього не робитимемо, то не виживемо. Нам треба продавати, продавати і продавати, тоді матимемо валютний виторг, будемо сплачувати борги, збільшувати резерви. Не треба боятися цих курсових коливань.

Володимир Федорович

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.