Старшокласники зможуть вибирати предмети

Як зазначив керівник Офісу впровадження Нової української школи при МОН України Ігор Хворостяний, з 2027 року в Україні стартує профільне навчання в старшій школі (10–12 класи). Це частина реформи «Нова українська школа», мета якої – поліпшити якість освіти й дати учням можливість обрати профіль навчання, який відповідає їхнім зацікавленням та планам на майбутнє. Вибір профілів буде чималий: мовно-літературний, суспільно-гуманітарний, мистецько-креативний, економічний, інженерно-технологічний, спортивний та інші.

«Реформа старшої школи потрібна тому, що освітні, соціальні та психологічні особливості старшокласників вимагають сьогодні іншого підходу до навчання, іншої зацікавленості та іншого освітнього середовища. Насамперед у навчальному процесі потрібно більше свободи, відхід від системи уроків, викладання курсів упродовж кількох місяців замість семестру, а також можливості для самореалізації залежно від бажань і навичок».

Читайте також: «Треба підняти вчителям зарплати, це ганебно!» – головний освітянин Львова

За його словами, дослідження, проведене КМІС, показало, що ідеї реформи підтримує 85% старшокласників, 85% батьків учнів 10–11 класів, 78% батьків учнів 5–6 класів, 84% вчителів і 88% директорів шкіл.

У Львові в школах вчаться 90 тисяч дітей, а ще близько 25 тисяч дітей відвідують дитячі садочки.

«Я не прихильник говорити, що в нас усе добре. Не все в нас добре з освітою, особливо зі старшою школою, зокрема з 11 класом, – зізнається Андрій Закалюк, директор департаменту освіти та культури Львівської міськради. – У 11 класі всі діти займаються з репетиторами, а школа перетворюється на якусь паралельну реальність, яка є в житті кожної сім’ї та кожного старшокласника».

Андрій Закалюк / Фото: Твоє місто

Реформа старшої школи мала би кардинально це змінити. Вона передбачає, що загалом предметів стане менше, а профільних – більше.

«Старшокласники зможуть вибирати профільні предмети, а також предмети, які їх більше цікавлять, – веде далі Андрій Закалюк. – Сьогодні всі 11-класники вивчають 17–18 предметів, які в усіх школах практично однакові. Випускники, які планують вступати до медичного університету, на юридичний факультет чи на українську філологію, вивчають один і той самий набір предметів. Але кожного з них цікавлять насамперед профільні предмети, які потрібні для НМТ. Тому замість школи діти ходять до репетиторів. У другому семестрі я не знаю, скільки 11-класників відвідує всі уроки».

Зараз випускник, який хоче вступати до медичного університету, має лише один урок хімії, а старшокласники, які вчитимуться в профільній старшій школі у ліцеї, матимуть 5 чи 6 уроків хімії в 12 класі.

І у випускників, що вступають до медичного університету, можливо, вже не буде актуальним питання репетитора, каже Андрій Закалюк, бо у школі буде хороший хімік і кожного дня проходитиме урок хімії, чи, наприклад, біології.

В ліцеях 10 клас буде адаптаційним, 11 та 12 класи – профільні. Обов’язковими предметами будуть українська мова і література, математика, історія, англійська, фізкультура та захист України.

Скільки ліцеїв буде у Львові

У Львові є 128 шкіл. Основна їх мережа на 90% сформована ще у 1980-х роках і до цього часу не зазнавала жодних змін, окрім відкриття початкових шкіл на базі дитячих садочків у 90-х роках.

Згідно з реформою старшої школи, яка розпочнеться 1 вересня 2027 року, усі учні, що закінчать на той час 9-й клас, мають зробити вибір, де вони навчатимуться далі: продовжуватимуть навчання в профільній старшій школі (10-12 класи) у ліцеях чи опановуватимуть спеціальність в професійних коледжах, які колись називалися профтехосвітою. У Львові 16 професійних коледжів. І майже 25% учнів після 9 класу вступають у ці заклади профтехосвіти.

У 2029 році діти вперше в Україні підуть у 12 клас. Отже, цього року буде мало випускників, і відповідно вступників до вишів.

Але вони будуть. У Львові на рік раніше – 1 вересня 2026 року – розпочнеться пілотне впровадження реформи старшої школи. У «пілоті» візьмуть участь три навчальні заклади: ліцей «Лідер», школа № 84 та Лінгвістична гімназія. Ще дві школи подали заявки до МОН, і їхню участь у «пілоті» наразі розглядають – це ліцей № 52 та школа № 99. Участь у пілотному проєкті дозволить на рік раніше почати навчатися за 12-річною програмою і на рік раніше закінчити ліцей – у 2029 році.

Львівський фізико-математичний ліцей

Як виглядає вже сформована мережа ліцеїв на мапі Львова?

Зі 128 шкіл змін зазнають лише 37. Переважна кількість шкіл залишається без змін, але 4 школи прогнозовано будуть науковими ліцеями, 2 – спеціалізованими, 31 – академічними.

За словами очільника львівської освіти, не у всіх ліцеях вчитимуться лише старшокласники 10-12 класів. В логістично віддалених мікрорайонах передбачено універсальні ліцеї, де буде початкова та середня школа, а учні навчатимуться з 1 по 12 клас.

Академічні ліцеї (1–12 класи) в логістично віддалених районах:

1. Дублянський ліцей
2. Школа №99 (Збоїща)
3. Ліцей №74 (Рудно)
4. Школа №47 (Винники)
5. Ліцей «Гроно» (Левандівка)
6. Ліцей імені Пулюя (вул. Наукова-Кульпарківська)
7. Ліцей №93 (Сихів)
8. Школа №32 (поблизу вул. Стрийської)
9. Ліцей №81. (вул. Мазепи – Замарстинів).

Наукові ліцеї (5/7–12 класи):

1. Львівський фізико-математичний ліцей
2. Гімназія «Євшан»
3. Львівська академічна гімназія
4. Класична гімназія.

Спеціалізовані ліцеї (5–12 класи):

1. Львівський художній ліцей
2. Спортивний ліцей «Просвіта».

Львівський художній ліцей

Академічні ліцеї (1–12 класи) з поглибленим вивченням мов:

1. Ліцей №10 імені Святої Марії Магдалени
2. Ліцей №24 імені Марії Конопницької
3. Школа східних мов та бойових мистецтв «Будокан»
4. Ліцей №37
5. Ліцей №80
6. Ліцей №28.

Фото з ліцею №24 імені Марії Конопницької

Академічні ліцеї (5–12 класи):

1. Гімназія «Престиж»
2. Львівська українська гуманітарна гімназія
3. Ліцей №8.

Академічні ліцеї (10–12 класи):

1. Ліцей №9
2. Ліцей №27
3. Ліцей №52
4. Ліцей №46
5. Ліцей №84
6. Ліцей «Лідер»
7. Ліцей №94
8. Лінгвістична гімназія
9. Інженерно-економічний ліцей
10. Ліцей «Простір» (технологічний ліцей)
11. Правнича гімназія
12. Новий ліцей біля ліцею №81 (оновлений корпус)
13. Ліцей №75.

В академічних ліцеях навчатимуться діти, які в майбутньому хочуть здобути вищу освіту.

Науковий ліцей – це шлях у науку. Тут викладатимуть педагоги з науковим ступенем, фокус – на наукових дослідженнях та написанні наукових робіт.

У художньому ліцеї, що напроти церкви святих Ольги і Єлизавети, вчать обдарованих дітей образотворчому мистецтву з 2010 року, а спортивний ліцей на вулиці Просвіти почав працювати з цього року, і вже в перший рік набрав понад 100 дітей з інших шкіл.

Чи закриватимуть початкові школи й гімназії

«Реформа не стосується початкової школи – 1–4 класів. Усі діти, які зараз у початковій школі, мають закінчити її в тих навчальних закладах, де навчаються сьогодні, – пояснює Андрій Закалюк. – Також реформа не має на меті закриття гімназій – шкіл до 9 класу. Змінюється лише структура старшої школи – учні профільної школи (10–12 класи) навчатимуться окремо від початкової, а за найкращим сценарієм – і від 5–9 класів. Водночас ліцеї зможуть мати також і 5–9 класи».

Надалі поступово виводитимуть початкову та середню школу з академічних ліцеїв, де навчатимуться старшокласники 10–12 класів. Ліцеї не набиратимуть дітей до перших класів. Водночас усім учням дадуть змогу довчитися до 9 класу у рідній школі, а після цього обрати ліцей за профілем, який відповідатиме їхнім інтересам.

«Нам часто кажуть, що вчителі залишаться без роботи, – дивується Андрій Закалюк. – В українських реаліях вчителю, щоби залишитися без роботи у Львові, це з області фантастики. Тому що з тією кількістю вакансій, яка є, це треба дуже постаратися вчителю, щоби не знайти роботу. У нас маса вакансій у школах. Навантаження вчителів залежить від кількості дітей, а кількість дітей не зменшується. Навпаки у 2030 році ми будемо мати в середньому на 6 тисяч дітей більше, тому що ми не випустимо дітей зі школи, адже вони підуть у 12 клас, а перший клас наберемо».

Розвантажити школи у спальних районах

Більшість ліцеїв планують створити в центрі міста. Наразі школи у місті нерівномірно заповнені учнями. Зокрема, у спальних районах школи перевантажені: у Винниках – ледь не три зміни, школа №81 на вул. Мазепи працює у дві зміни, а Левандівка також перевантажена.

«Водночас у центрі міста багато шкіл, але там не так багато учнів, – зауважує Андрій Закалюк. – І надалі їх не буде більше, тому що в центрі не будують нові великі мікрорайони, а великі школи вже існують. Тому ми плануємо створити в цих школах ліцеї. З центром міста завжди гарне транспортне сполучення – трамваї, тролейбуси, автобуси. Ще одна велика перевага – старшокласники мають безпосередню близькість до більшості вишів, які розташовані в центрі, адже часто ліцеї є їх підрозділами».

Таким чином планують зменшити навантаження на спальні райони, що дасть можливість навчатися в школах в одну зміну.

«Тут дуже важливий момент, – підкреслює очільник департаменту освіти. – За законом дитина, яка живе у мікрорайоні, має територіальну «прив’язку» до школи з 1 по 9 клас. Але в старшій школі цієї «прив’язки» немає. Тобто аргумент, що в кожному районі має бути старша школа, не працює».

Разом з цим виникає питання: чи готовий громадський транспорт витримати таку кількість ліцеїстів зранку і після закінчення уроків. Адже тепер вони не ходитимуть пішки до школи, що поряд, а змушені будуть діставатися до ліцею в межах району, а то й міста. Тож буде багато питань щодо транспорту.

Андрій Закалюк заявив, що освітній департамент спілкується з цього приводу з департаментом міської мобільності, якому надали мапу з мережею ліцеїв, щоби там, де це потрібно, підсилити маршрути транспортом.

Що непокоїть батьків та вчителів

Чи на часі реформа старшої школи під час війни? Таке питання поставили чиновникам з залу батьки, мовляв, діти і так у постійному стресі. Чи не варто зупинити реформу на час воєнного стану і ще на рік після війни?

Водночас Андрій Закалюк вважає, що зараз реформа актуальна, бо «логічно завершити і не зупиняти» історію, яку розпочали ще у 2018 році.

«Можливо, в регіонах, де інша безпекова ситуація, це складніше. Але у Львові все інакше. Ми вчимося практично в тих умовах, в яких вчилися до війни».

Не з усіма школами все зрозуміло. Наприклад, Соломія Ониськів, донька якої навчається у 1 класі ліцею №75, висловила занепокоєння щодо того, чи зможуть діти довчитися у початковій школі, яку планують вивести з ліцею. Вона додала, що батьків просто поставили перед фактом, що їхній ліцей стане академічним і прийматиме лише учнів 10–12 класів.

Ліцей №75 у Львові

«Стосовно того, що 75-й ліцей стане академічним, пані керівниця школи знала ще півтора роки тому, – емоційно відповів Андрій Закалюк. – Я, звичайно, ставлю собі запитання, як це комунікувалося в колективі. Мабуть, погано. Минулого року, коли постало питання щодо 75-го ліцею, я спілкувався з батьками. Нічого з того, що я зараз сказав, не є новим і не змінилося з минулого року».

Також Андрій Закалюк ствердив, що з 1 вересня 2026 року у ліцеї №75 не набиратимуть дітей до перших класів, але усі діти, які уже навчають у початковій школі, зможуть довчитися до 9 класу, а після цього обрати для себе ліцей за інтересами.

Зі свого боку, Вікторія Христенко, голова комісії освіти і науки Львівської міськради, пояснила, що згоду батьків збирали лише в трьох «пілотних» ліцеях. На загальну реформу, яка прийде в кожне місто, відповідно до законодавства, згода батьків не потрібна.

Вікторія Христенко / Фото: Твоє місто

Водночас Олег Штинда, батько сина, що навчається у 3 класі того ж ліцею, далі веде, що торік в департаменті освіти їм обіцяли, що їхні діти закінчать дев’ять класів цього ліцею, але, мовляв, не все так просто:

«Внаслідок таких зустрічей і обіцянок, принаймні на словах, велика частина батьків заспокоїлася. Однак у січні цього року стало відомо: на двох нарадах, які відбулися протягом місяця в міськраді, з боку влади було озвучено, що тільки 4-й клас перейде в 5-й клас ліцею і буде тут закінчувати 9-й. А 1–3 класи переведуть у інші навчальні заклади неподалік, що одразу викликало обурення батьків. Виходить, що закінчить початкову школу лише 4-й клас, а доля 1–3 класів наразі невідома».

Батько учня розповідає, що вже за кілька днів після того, як ситуація стала відомою, батьки зустрілися з Олесею Мандзюк, керівницею управління розвитку освіти.

У розмові з батьками, каже чоловік, вона зазначила, що точно відомо лише те, що 4 клас переходить у 5-й, а щодо 1–3 класів рішення ще ухвалюють – чи переводити дітей в інші школи, чи ні. Батьків, каже Олег Штинда, це не влаштувало.

Після цього Олеся Мандзюк приїхала до ліцею, де відбулася зустріч із батьками та вчителями початкової, середньої і старшої школи.

«Тоді риторика була вже іншою: мовляв, всі діти закінчать 9 класів у рідній школі. Але це лише обіцянка, а мене, як правника, турбує її документальне оформлення».

Ірина, мама хлопчика, який зараз навчається у 3 класі 75-го ліцею, заявляє, що тут хороша початкова школа, куди возять дітей із Зимної Води, Рудного і навіть із Великого Любеня, який розташований за 30 кілометрів від Львова.

«Нам обіцяють, що всі діти, які зараз навчаються у ліцеї, довчаться в ньому, хоча ми не знаємо, що буде остаточно. Але якщо так, то чи зможе ліцей забезпечити необхідну кількість кабінетів для навчання дітей, які продовжать у рідній школі, та для ліцею, куди прийдуть діти з інших навчальних закладів у старшу школу? Адже в одному приміщенні одночасно працюватиме нинішній і “новий” ліцей».

Свого хвилювання не приховує і Ганна Хміль, вчителька початкових класів у цьому ліцеї. Вона працює в цьому навчальному закладі майже 40 років і сама була ученицею цієї школи.

«Я не проти реформи, бо діти мають право на вибір. Але вона має бути справедливою. Ми зверталися до всіх посадовців, але нам ніхто не пояснив, за якими критеріями обрали наш заклад. Дуже шкода, що руйнується унікальний педагогічний колектив початкової школи», – каже вона.

До того ж, за словами вчительки, у мікрорайоні поблизу утворюється цілий «кущ» нових ліцеїв.

«Буквально на відстані 100-200 метрів буде кілька ліцеїв для 10-12 класів. Це «Євшан» і фізико-математичний ліцей, які стануть науковими ліцеями, трохи далі від нас – класична гімназія поблизу Окружної, яка також буде науковим ліцеєм. І ще нас роблять академічним. В інших районах це рівновіддалені заклади, а тут виходить такий «кущ». Це виглядає якось нелогічно».

Незрозумілим поки виглядає і працевлаштування вчителів.

«Нам обіцяють працевлаштування. Кажуть, що скерують у інші школи, але де гарантія, що там набереться клас? Немає, – переймається вчителька. – Ми в колективі неодноразово обговорювали це питання і дійшли висновку, що було б доречно на базі нашого ліцею сформувати гімназію з 1 по 9 клас. Це дозволило б зберегти педагогічний колектив. І дітей, і батьків цей варіант задовольнив би».

Ситуація навколо ліцею №75 і досі не до кінця зрозуміла батькам. З огляду на це голова комісії освіти та науки Львівської міськради Вікторія Христенко пообіцяла приїхати сюди, щоб обговорити проблеми, які хвилюють батьків і вчителів, та розглянути конкретний сценарій реформи старшої школи в цьому ліцеї.

Реформа шкіл – це не просто зміна структури навчання, а можливість значно покращити якість освіти та допомогти дітям зробити усвідомлений вибір профілю ще зі старшої школи. Водночас важливо, щоб у процесі змін уважно слухали і самих учителів, учнів та батьків, бо лише за умов відкритого діалогу, повної співпраці та взаєморозуміння можна втілити реформу, яка буде справді ефективною і, можливо, стане прикладом для всієї країни.

Наталя Меркулова

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.