У дитячих садках Львова реалізується німецько-український проєкт "Майданчик змін у дошкіллі". Це освітня програма реформування дошкільної освіти, ініційована благодійною організацією "Фонд Горіховий дім" (Walnut House) у партнерстві з Львівською міською радою та німецькими організаціями AWO Oberbayern і Hans Weinberger Akademie.

У межах проєкту в львівських дитсадках створили групи раннього догляду для дітей від 12 місяців. Це дає змогу батькам раніше виходити з декретної відпустки та повертатися до роботи.

Проєкт стартував у 2024 році у двох комунальних закладах дошкільної освіти Львова. Нині за цією моделлю працюють 12 дитсадків, а з вересня 2026 року ясла для дітей від одного року планують відкрити ще у 10 закладах міста.

У "Фонді Горіховий дім" кажуть, що зміни у дошкіллі важливі й на часі. Не лише у питаннях побуту, а й у розумінні актуальності потреб сім’ї в якісній підтримці, а також важливості розвитку та становлення маленьких жителів громади на основі демократичних цінностей як майбутнього для процвітання держави.

У яслах запроваджено м’яку адаптацію дитини разом із батьками, запроваджено індивідуальні зустрічі для комунікації з батьками, створено умови, за яких вихователь стає тим провідником, який поряд з батьками розуміє та поважає інтереси дитини та створює умови для її всебічного розвитку.

Мія у яслах навчилася нових слів, а Марко самостійно їсти

ЗДО "Вільні" на вулиці Медової Печери, 13 та ЗДО "Левомрій" на вулиці Личаківській, 106б стали першими дошкільними закладами у Львові, де у вересні 2024 року запрацювали групи раннього догляду.

Роксолана Колісник, мама маленької Мії, дізналася про такі групи, які приймають дітей від 12 місяців, ще перебуваючи у декретній відпустці.

Директорка ЗДО "Вільні" Львівської міської ради Іванна Кріп каже, що цей проєкт допомагає у вихованні самостійної, доброзичливої та впевненої в собі дитини з раннього віку.

"Ми робимо акцент на розвитку навичок та соціалізації, взаємодії дитини з такими ж дітками, як вона сама, що пришвидшує розвиток її мовлення".

Групи раннього догляду значно менші за кількістю дітей – у них перебуває не більше 12 дітей. А вихователь не один, як зазвичай, а два, і ще один помічник вихователя, щоб забезпечити увагу кожній дитині.

Молоді батьки Вікторія і Артур Караєви, які виховують маленького Марка, що відвідує групу раннього догляду у ЗДО №55 з осені 2025 року, перелічують переваги німецької моделі реформування дитячих садків на прикладі свого сина.

"По-перше, Марко став більш самостійним. У садочку він навчився самостійно їсти. Став більше говорити нових слів. У нього з’явилося більше побутових навичок, бо тут вчать самообслуговуванню. По-друге, тішить, що Марко вчиться тут комунікувати. А це, повірте, ціла "наука", – каже мама хлопчика.

Батько Марка Артур додає, що в групі раннього догляду хлопчик засвоїв навички, яким складніше навчити вдома.

"У групі діти вчаться значно швидше, спостерігаючи одне за одним. Якщо один малюк почав сам їсти ложкою, інші зазвичай одразу підхоплюють цю навичку – за принципом наслідування. Діти в таких групах починають самостійно одягатися та користуватися посудом значно раніше, ніж діти у стандартних групах. Для нас дуже важливо, що вихователі допомагають нам у всьому", – каже батько.

Як працює німецький досвід у львівських дитсадках

За німецькою моделлю дошкільної освіти одним із важливих елементів є м'яка (тривала та спільна) адаптація дитини та батьків до садку та розуміння важливості мікропереходів.

Важливим для розвитку малюка і формування його особистості є м’яка адаптація дитини до дитячого садка, що впроваджується на принципах німецької моделі дошкільної освіти. Він полягає в тому, що дитина сама обирає швидкість свого звикання до дитячого садка.

"Це ключова відмінність від традиційних систем, – наголошує Ярина Лопатинська. – Дитина переходить зі своєї родини до садочка не миттєво, а поступово. Вона має не просто звикнути, а розвинути емоційний зв’язок із вихователем, і, що важливо, за підтримки батьків. Дослідження показали, що діти, які пройшли таку м’яку адаптацію, хворіють значно менше, ніж ті, кого залишили одразу на повний день".

Період адаптації дитини до дитячого садка триває від чотирьох до восьми тижнів. Увесь цей час батьки перебувають у дитячому садку разом із дитиною. Перша розлука відбувається лише тоді, коли малюк сам демонструє довіру до персоналу.

"Ми, дорослі, часом навіть не розуміємо, яка це велика травма для дитини, коли вона раптом залишається сама, без батьків, з чужими людьми та ще в незнайомому місці. Це викликає відчуття страху та небезпеки".

У групах раннього догляду, які працюють за німецькою моделлю, звикання до садочка відбувається поступово і може тривати довше, аж доки дитина сама не відпустить маму.

Спочатку хтось із батьків з дитиною перебувають у дитячому садку разом. Потім вона виходить з групи на п’ять хвилин, далі на 20 хвилин, на годину. Але вона завжди повертається, дитина це бачить і не стресує. Так у дитини зникає страх, вона розуміє, що батьки повернуться і все буде добре. Дитина поступово звикає до присутності інших людей.

І лише після того, як дитина встановить довірливий контакт із вихователем, її залишають у садку без батьків чи довіреної особи. Якщо дитина плаче або не готова відпустити маму, процес адаптації триває далі. Це про відсутність стресу, про гнучкий підхід, де головним є емоційний комфорт малюка.

"Ми помітили, що маленькі діти, які пройшли м’яку адаптацію, дуже добре їдять і сплять у тиху годину, – зазначає Ярина Лопатинська. – Такі діти почуваються в садку набагато краще, ніж діти, які приходять у садок у два-три роки і не мають такої адаптації. М’яка адаптація дозволяє значно зменшити рівень захворюваності серед дітей на початку відвідування садочка, оскільки відсутній різкий "адаптаційний стрес".

За даними управління освіти, діти в ясельних групах адаптуються до садка в середньому за 10–14 днів і без кризових станів, тоді як у традиційних групах цей процес може тривати кілька місяців.

Базові потреби дитини, зокрема харчування, також є важливим соціальним аспектом. Дитина сама обирає, що їсти, навіть якщо їй трохи більше року. Як це відбувається на практиці? І якщо дитина не хоче їсти, чи залишиться вона голодною?

"Якщо дитина не хоче їсти, її не змушуватимуть, а заохочуватимуть і пропонуватимуть те, що є на сніданок чи обід, – пояснює Ярина Лопатинська, координаторка програмного напряму з розвитку дошкілля Фонду "Горіховий дім". – Дитина може спочатку відмовитися, але за п’ять хвилин їй можна знову запропонувати їжу – і вона вже їстиме. З нашого досвіду, діти від 12 місяців до 2 років їдять дуже активно. Тут радше йдеться про порції та про те, скільки дитина може з’їсти. Це про розуміння власних потреб: сьогодні я хочу котлету, а завтра – вже ні".

Важливим аспектом навчання дітей є приклад вихователів, які своєю поведінкою – зокрема спільною трапезою, ввічливістю та взаєморозумінням – показують дітям важливість соціальних навичок.

Вона додає, що існує затверджене містом меню, і на практиці видно, що маленькі діти зазвичай добре та із задоволенням їдять – у них природно формується розуміння корисної їжі та власних потреб.

Такий самий підхід застосовують і до денного сну.

"Якщо йдеться про ясельні групи, то діти переважно сплять. Вони просто відчувають цю потребу. Але в будь-якому разі насильно дітей не вкладають", – пояснює Ярина Лопатинська.

Хтось спить 20 хвилин, а хтось – три години, додає вона. У групі одночасно працюють два вихователі та помічник: частина може залишатися з дітьми, які не сплять, тоді як інші допомагають тим, хто спить довше.

За її словами, ясла працюють до 17:00, однак частина батьків забирає дітей ще до сну, якщо це дозволяє їхній графік.

Підхід до прогулянок також передбачає певну гнучкість.

"Хтось хоче йти на вулицю, хтось хоче залишитися в групі. Один вихователь із помічником може виходити з дітьми, інший залишається з тими, хто не хоче гуляти. Але щоб дитина зовсім не хотіла на прогулянку – такого немає. І в сніг, і в мороз діти виходять гуляти. Вони насправді дуже люблять прогулянки в дощ. Тут радше треба спонукати не дітей, а вихователів", – жартує Ярина Лопатинська.

Свобода вибору – швидший розвиток дитини

"Новий підхід полягає в тому, що вже однорічна дитина в дошкільній освіті сприймається як повноцінна особистість, яка має свободу вибору, – пояснює Ярина Лопатинська. – Якщо дитина хоче ліпити, то вона ліпить, а не малює, бо за розкладом зараз малювання. Вона має право обрати іншу активність. Дитина завжди має вибір, зокрема в те, у що гратися і з ким спілкуватися. Якщо підтримувати свободу вибору малюка, він розвивається набагато швидше, ніж коли просто виконує команди вихователя".

Дитина, якій дозволяють самостійно обирати, виростає більш ініціативною та впевненою, ніж та, яка постійно діє за вказівками дорослого, каже Наталя Тиндик, вихователька ЗДО "Левомрій" Львівської міської ради.

"Малюк, який обирає, якою іграшкою гратися або скільки часу малювати, вчиться розуміти власні потреби. І це формує суб’єктність".

Олена Бураєва, директорка ЗДО №55 Львівської міської ради, де також впроваджено групу раннього догляду за німецькою моделлю, наголошує на фундаментальних змінах у дошкільній освіті, зокрема в ролі вихователя.

"Тепер він не дає дитині готову схему світу, а разом із нею дивується і відкриває властивості предметів. Це формує у дитини базову довіру до світу та впевненість у тому, що її думка й дії мають значення. Це є основою для розвитку ініціативи та критичного мислення в майбутньому", – пояснює вона.

Важливими складовими підходу є дослідження навколишнього світу, вільна гра, проєктна діяльність, що відбувається не за жорстким графіком, а відповідно до інтересів дітей. Також передбачена свобода вибору в межах щоденної рутини, яка забезпечує відчуття безпеки та формує навички самостійності й самозарадності. Саме на цьому, за словами фахівців, і будується розвиток дитини.

Як "почути" дитину, яка ще не вміє розмовляти?

Ключову роль у навчанні та супроводі проєкту відіграє команда освітнього напряму дошкілля Фонду "Горіховий дім". Координаторка Ярина Лопатинська разом із тренерками Анастасією Пергою та Христиною Боринець працюють із педагогами не лише під час тренінгів, а й під час впровадження змін.

"Оскільки малюки у 1–2 роки ще не можуть чітко сформулювати думки, педагоги вчаться "читати" їхні сигнали. Якщо дитина плаче, це завжди ознака незадоволеної потреби, – зазначає Ярина Лопатинська. – Вихователь має спостерігати за дитиною, запитати, чи щось у неї болить і де саме. Навіть якщо дитина не розмовляє, вона може показати жестами чи мімікою, що її турбує, а також те, чого вона хоче або не хоче. На тренінгах ми навчаємо вихователів дитсадків розуміти таких маленьких дітей, "чути" їхні потреби та правильно розшифровувати їхні сигнали".

Методик роботи з дітьми від одного року в Україні наразі немає

За словами координаторки програмного напряму з розвитку дошкілля Фонду "Горіховий дім" Ярини Лопатинської, проєкт у Львові надалі розширюватимуть.

"Ми хочемо створити в дитсадках групи, де одночасно перебуватимуть діти віком від 3 до 6 років. Це важливо, адже досвід німецьких партнерів показує: у різновікових групах молодші діти тягнуться до старших, наслідують їх і швидше розвиваються. Водночас старші діти вчаться піклуватися про молодших і комунікувати з ними. У результаті це сприяє розвитку навичок у всіх дітей", – пояснює вона.

За новим законом про дошкільну освіту, який набув чинності у 2025 році, у дитсадках запроваджують групи для дітей від одного року.

"Водночас в Україні поки немає методичних рекомендацій щодо роботи з такими маленькими дітьми. Ми зараз працюємо над створенням освітньої програми для найменших у співпраці з німецькими партнерами та факультетом педагогічної освіти ЛНУ імені Івана Франка", – додає Ярина Лопатинська.

Як потрапити в ясельну групу для дітей віком від одного року

Наталія Клочко, завідувачка сектору дошкільної освіти управління розвитку освіти Департаменту освіти та культури Львівської міської ради, розповіла "Твоєму місту", що з вересня 2026 року у Львові буде створено 22 ясельні групи для дітей віком від 12 місяців.

Зараз за цією моделлю працює 12 дошкільних закладів:

1.      ЗДО «Левомрій» (вул. Личаківська 106-Б)

2.      ЗДО «Веселка» (вул. Китайська, 6-А

3.      ЗДО «Дзвіночок» (вул. Ю. Руфа, 31.)

4.      ЗДО «Вільні»( вул. Медової Печери, 13.)

5.      ЗДО №92 (вул. Карпатська, 12 )

6.      ЗДО №48 (вулиця Метрологічна, 14.)

7.      ЗДО №55 (вул. Донецька, 22)

8.      ЗДО №153 (вул. Наукова, 108)

9.      ЗДО №51 (вул. Івана Виговського, 43)

10.   ЗДО №170 (вул. Ярославенка, 24.)

11.  ЗДО №127 (вул. С.Петлюри, 19)

12.  ЗДО №5 (вул. Таджицька, 21)

З вересня 2026 року ясла для дітей від 12 місяців з’являться ще у 10 дитячих садках міста:

1.      ЗДО №43 (вул. Кирила і Мефодія, 11)

2.      ЗДО №44 (вул. Зубрівська, 5)

3.      3ДО №155 (вул. Наукова, 32)

4.      ЗДО № 109 (вул.Івана Рутковича, 14)

5.      ЗДО №166 (вул. Олени Кульчицької, 10-А)

6.      ЗДО №21 (вул. Грабовського, 3)

7.      ЗДО №75 (вул. Виговського, 75)

8.      ЗДО №12 (вулиця Олекси Довбуша, 20)

9.      ЗДО №129 (вул. Є.Коновальця,79) 

10.  ЗДО №154 (Миколи Хвильового, 18)

"Обмежень жодних ні для кого немає, будь-яка родина може скористатися цим правом, – пояснює Наталія Клочко. – Є електронна реєстрація, яка розпочинається з 1 липня і триває до 31 липня. Принципу за місцем проживання не існує. Можна реєструватися в будь-який садок з будь-якого району".

Водночас, за її словами, минулого року в групах, що приймають дітей від 12 місяців, було 132 місця, а ще понад 200 дітей не були забезпечені яслами.

"У групу ми беремо не більше 12 дітей, але все залежить від приміщення, – зазначає Наталія Клочко. – Якщо малюки не потрапили у ясла з 12 місяців, батьки у вересні зможуть зареєструвати дитину, але вже до звичайної ясельної групи, яку відвідують діти віком від 2 до 3 років".

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.