Російські НПЗ палатимуть, а москвичі дізнаватимуться про всі принади війни

Зараз наші дрони долітають дуже далеко, хоча ще кілька років тому це було складно уявити (у ніч на 17 травня Росія пережила одну з наймасштабніших атак за всю війну).

Навіть у 2023-му було важко уявити, що безпілотники Сил оборони (зокрема, полку "Рейд") системно вражатимуть цілі в РФ, а ми вийдемо на такий рівень технологій і планування. Тоді ми били переробленими радянськими БПЛА "Стриж" харківського заводу чи імпровізованими засобами.

Читайте також: Це стане кіл-зоною для росіян, або Про що нам говорить відео "Азову" з ураженнями росіян в Маріуполі

За три роки Україна знайшла ефективну відповідь, яка перевершила зусилля росіян, іранців та китайців. Здавалося, в них більша ресурсна база. Як Хрущов колись казав, що "клепаємо ракети як ковбасу", так і росіяни намагалися показати, що вміють клепати "Шахеди" як ковбасу. Але стратегічно Україна обігнала агресора в масовому виробництві та виснаженні їхньої ППО. Російська система проєктувалася, щоб витримувати масовані удари крилатими ракетами НАТО з ядерними боєголовками. А виявилося, що цю міцну систему можна проламати більш масовими та простими засобами – нашими діпстрайками.

Міністр оборони Михайло Федоров каже, що ми зупиняємо логістику ворога мідлстрайками – це близько 5 000 уражень щомісяця. Це окрема система війни?

Їх треба розподіляти по глибині: мідлстрайк працює на 200 і більше кілометрів, діпстрайк – на 1000 і більше. Міністр мав на увазі, що ми системно палимо логістику ворога навіть за межами кілзони, яка нині відсунулася з 15 до 25 кілометрів. Але це лише один із форматів застосування.

Російська ППО розміщена далеко від фронту, тому звичайним FPV туди не дістати – її знищують мідлстрайками. З початку травня наш полк випалив кілька таких систем, а в березні встановив рекорд: понад 10 ЗРК і майже 20 радіолокаційних станцій.

Читайте також: У Москві знову вибухи та пожежі: росіяни повідомляють про атаку дронів

Згадайте алармізм літа 2022-го, коли росіяни хвалилися своїми "Ланцетами" (працюють на 50-70 км), теж казали, що "клепають їх як ковбасу", і лякали, що поставлять нас на коліна. "Ланцет" і досі небезпечний, але тепер у росіян значно більший алармізм через наші мідлстрайки, які працюють ефективніше.

Ми збільшили дальність діпстрайків. Навіть Зеленський казав росіянам: "Вам прилітатиме у відповідь". Це вже межа, чи ми можемо заходити ще далі?

Дальність і інтенсивність ураження не закінчаться ніколи. Що більше вироблених дронів і навчених людей, то вищою буде інтенсивність ударів. Для цього ведеться системна робота по вибиванню ворожої ППО: "Торів", "Стріл", "Панцирів", "Буків". Якщо після удару згорів російський "Бук" чи інший ЗРК – це передвісник гарних новин. Значить, далі палатимуть російські НПЗ та промислові об'єкти, а прості москвичі дізнаватимуться про всі принади війни, яку вони принесли на нашу землю.

Перенесення війни на територію РФ та застарілий концепт "війни міст"

Росіяни вже кажуть, що не чекали війни так близько. Їхні аеропорти часто не працюють. Водночас лунають розмови про перемовини: нібито Україна не чіпатиме аеропорти в Москві та Петербурзі в обмін на відкриття львівського та київського. 

Примусити росіян до цивілізованого врегулювання – наша базова ціль (про це каже й президент Зеленський). Але самі росіяни не поспішають миритися. Політично можна міркувати про коридори безпеки для Києва та Львова, але практично – варто засікати час, коли згорить підмосковний аеропорт "Раменське" ("Жуковський") чи інший. Раніше росіяни хвалилися там інтенсивним пасажиропотоком до окупованого Криму, а тепер влаштували стоянку для стратегічних бомбардувальників Ту-160. Видно, у Кремлі вже зрозуміли: росіяни більше не літатимуть, а тільки ходитимуть пішки. Не хочуть по-хорошому – домовлятимемось тими засобами, які вони розуміють.

Прильоти по РФ – це гра на економічне виснаження. Але чи не отримаємо ми у відповідь "війну міст" (як в ірано-іракській війні)? Наші міста страждатимуть. Чи треба нам більше дронів-перехоплювачів?

Термін "війна міст" викликає у мене легку усмішку. За тими мірками це означало обмін 800 балістичними ракетами за кілька років. Дай Боже, нам таку "війну міст"! Цей термін просто застарів.

Щодо захисту від російських БПЛА – усе впирається в людей. Парадокс: перехід на нові технології у війні вимагає більшої кількості людей. У XIX столітті 600-тисячна армія Наполеона здавалася гігантською (хоча з техніки там були лише гармати), проте у XX столітті з появою авіації та бронетехніки армії стали ще чисельнішими. Сучасна війна потребує ще більше людей, і це безпосередньо стосується безпілотників та ППО (куди можуть іти навіть ті, хто за станом здоров'я не придатний до штурмів).

Людський фактор: мобілізація, ухилянтство та забезпечення армії

Усі кажуть, що треба більше людей. Тривають дискусії щодо мобілізації молоді, хоча Буданов заявляв, що тоді в нас взагалі нікого не залишиться...

Дискусії не має бути – має бути директивно. Без людей дрони не вийдуть на позицію і не зіб'ють "Шахеди". У грудні минулого року ми вийшли на виробництво 900 дронів-перехоплювачів на добу, згодом – на 1500. Навіть за песимістичним розрахунком (чотири перехоплювачі на один "Шахед"), цих 1500 дронів на добу вистачило б, щоб збити всі російські безпілотники, адже їхнє виробництво ще не сягнуло 400 на добу.

Але в нас просто немає людей і черг бажаючих ними керувати. Ми, на жаль, живемо в суспільстві, де ухилятися від армії – норма. Є пряма кореляція: ми не можемо надійно захистити міста, бо суспільство не заохочує чоловіків іти у військо – і не пряником, а батогом. Історично рекрутинг працював як пропозиція, від якої неможливо відмовитись, бо відмова означала погіршення життя в цивілі. Тому подолання феномену ухилянства безпосередньо впливає на те, наскільки щільно той самий Львів зможе прикриватися дронами-перехоплювачами.

Читайте також: "Заберіть мене вже!" Злочинці, наркомани та жартівники – кого не візьмуть служити через рекрут-центри

Тобто нам бракує людей навіть у тилових містах для захисту від атак?

Так. Наші військові та інженери імпровізовано вигадали фантастичні рішення для протидронової оборони: фактично відновили поршневу авіацію! Літаки Ан-28 із шестиствольними кулеметами "Мініган" та підвішеними дронами-перехоплювачами – такого немає ніде у світі. Для нашої ППО відбити 500 дронів за добу – це норма. Тоді як для країн Перської затоки 500 дронів за тиждень означає, що в них усе "лягло" і треба терміново кликати наших експертів.

Але ми вже пройшли період, коли витягували війну суто на ентузіазмі та якості. Час робити ставку на кількість. Замість того, щоб нескінченно говорити про унікальні технології, треба говорити про те, що чоловіки мають іти у військо керувати цими перехоплювачами. Зараз добровольцю хіба що червону доріжку не стелять у той підрозділ і на ту посаду, яку він сам обрав.

Нещодавно військовий-доброволець в інтервю мені розповів, що через низьку оплату в тилу (наприклад, у Києві) військовим доводиться вночі таксувати. Отже, коли ми кажемо про потребу в людях, треба розуміти й проблему грошей?

У 2023 році очільник Львова слушно зауважив щодо обстрілів: "Ми ж не можемо купити Patriot". За цією складною системою стоїть кількарічна черга за міждержавними контрактами. Але міський ресурс можна спрямовувати на цільові програми.

Щодо держави: покращення фінансового забезпечення військових можна лише вітати. Але парадокс у тому, що воєнна реформа зараз цікавить тільки самих військових. Суспільство готове виходити на мітинги, обурюючись нормами Цивільного кодексу, але ніхто не виходить із транспарантами: "Ми готові жити бідніше, але дайте армії гідне забезпечення".

А між фокусом суспільства і його захищеністю – пряма кореляція. Титани ППО не вивезуть усе на собі. Навіть для дронів зі штучним інтелектом потрібні ті, хто їх виготовить, запрограмує і спланує операцію. Клаузевіц казав: "Війна є не що інше, як продовження політики іншими засобами". У сучасних реаліях це те, як суспільство донатить і підтримує армію. Люди мають захищати зарплати військових так само затято, як Цивільний кодекс. Бо якщо, не дай Боже, окупанти втретє дійдуть до Львова, Цивільний кодекс відійде на задній план – у росіян на окупованих територіях його просто немає.

Гідна оплата – важливий фактор. Але є й інша мотивація – наші удари по РФ. Українці цим пишаються, і для когось це поштовх: "Піду допоможу, ми ж тепер б'ємо по самій Росії!". 

Буду дуже радий, якщо цей суспільно-політичний ефект спрацює саме так! Якщо побільшає людей, охочих долучитися до процесу повернення війни на територію Росії далекобійними БПЛА, – це можна тільки вітати!

Стратегія виснаження: руйнування російського ВПК

Як наші удари по території РФ впливають на росіян – психологічно чи економічно?

Я не прихильник ідеї бити по голові простого росіянина, щоб він одумався. Не одумається. Їхня промисловість міцна, але є круті приклади повної зупинки їхнього ВПК. Наприклад, завод "Кремній ЕЛ", куди в березні 2026 року прилетіло сім Storm Shadow (удар коригували оператори аеророзвідки "Рейду"). Або завод ТАНТК ім. Берієва в Таганрозі – єдиний в РФ, де могли модернізувати бомбардувальники Ту-95МС до стандарту МСМ (щоб несли ракети Х-101 замість Х-55). От був завод, прийняв відповідний тоннаж ракет і БПЛА – і тепер його нема.

Головна стратегічна мета – накопичити для керівництва РФ втрати, які вони не зможуть компенсувати. У 2024 році після влучних ударів російські НПЗ зупинялися на 2-3 тижні. Зараз, завдяки допрацьованим бойовим частинам дронів-камікадзе, вони закриваються надовго.

Історично Росія не витримує тривалих втрат. СРСР не витримав Афганістан не через фінанси, а через постійні втрати. У Чечні довелось купувати лояльність місцевих кланів (зокрема Кадирова). Навіть у першу кампанію (коли у Дудаєва були зародки авіації, легкої ППО та бронетехніки) і в другу (проти партизанських формувань) росіянам довелося застосовувати балістичні ракети, бо нормально воювати вони не вміли, зазнаючи колосальних витрат і втрат. Далекобійні удари працюють саме на цей ефект: керівництво втрачає здатність справлятися з проблемами значно вищими темпами, ніж очікувалося.

Підтвердженням цього може бути навіть їхній парад 9 травня, коли вони зрозуміли, що не можуть його захистити і треба домовлятись.

У соцмережах навіть ходить мем від росіян, мовляв, Зеленський таки дозволив провести парад в Росії. Ударити по Москві – це не тільки вибити важливі вузли їхнього ВПК і економіки, але й зробити це заради гарного настрою у нас і поганого в них.

Міф про "лабораторію війни" та конкуренція з європейськими технологіями

Чи стала Україна лабораторією війни ХХІ століття? Європа теж починає робити свої дрони. Чи немає ризику, що вони на нашому досвіді вчаться і робитимуть все швидше та краще?

Я б уникав терміну "лабораторія війни", ніби ми – якесь приміщення, де спеціально запрошені люди ставлять на нас експерименти. Використання дронів – це наша імпровізація через катастрофічну нестачу важкого озброєння.

Усі країни Заходу примудрилися змарнувати свої запаси до лютого 2022 року. За звітами 2015-2021 років, країни НАТО неймовірно "екологічно" утилізували БТР М113 (які зараз у нас дуже актуальні, хоч і часів В'єтнамської війни) та танки Leopard 1 (які ми зараз використовуємо після дооснащення), аби тільки не засмутити Грету Тунберг. Це радше з Європою відбувся жахливий експеримент – вони роззброїлися швидше за нас, і тепер здається, ніби вони в нас вчаться.

Якщо порівняти, скільки зброї ми отримали у спадок від СРСР у 1991-му і що лишилося на 2013-й, із темпами роззброєння країн НАТО – нам стане погано. У Голландії було 2000 танків, зараз – жодного (а ми без танків не залишилися). У Бельгії (Брюсселі) штаб-квартира НАТО, а наземної ППО немає взагалі. А що взагалі її прикриває?

У нас є ілюзія, що ми все придумали самі. Та ми просто творчо інтегрували світовий досвід дронової тематики за останні 50 років у щось принципово нове. Буквально відтворити цей досвід у різних умовах неможливо. У європейців тепличні умови, тому вони думають про можливості для лабораторних експериментів. Але бойовий досвід цінніший. Тому не думаю, що ми втратимо лідерство лише через те, що європейці зможуть зробити краще.

Марія Берлінська каже, що нам треба партнерувати з Європою і виходити на їхні ринки, інакше вони самі все зроблять або скопіюють. 

Хоча пів року тому вона ж казала, що ми нібито відстаємо від росіян по дронах. Даруйте, але це як в анекдоті про хрестик і труси. Досвід завжди сильніший за експеримент. Якщо йдеться про важке озброєння, ексклюзивність технологій дійсно є: найкращі стволи до гармат – у Німеччині, найкраща бронесталь – у Швеції. Та ми чи не єдині в Європі вміємо ремонтувати бойову авіацію радянського зразка і серійно випускати крилаті ракети.

Але у дроновій війні будь-яке рішення легко копіюється, а напрацювання старіють за 2-3 тижні. У росіян є дрон "Молнія" (дві палки, крила, пропелер і протитанкова міна). Це небезпечна зброя, але наші оператори РЕБ полку "Рейд" успішно давлять її на фронті. Чи важко це відтворити? Наша компанія вже робить підозріло схожу "Блискавку". Росіяни зробили "Ланцет" – ми у відповідь кращу і швидшу в розвитку "Булаву". У світі взагалі мода на аналоги "Шахеда" (трикутне крило, штовхаючий гвинт) – їх роблять болгари, угорці, ОАЕ та німці.

"Шахед" – мій улюблений приклад. Його придумали німці у 1980-х (ФРН) для знищення радянської ППО. Вони не встигли до розвалу СРСР, і ці розробки, в стилістиці фільму "Збройовий барон", пішли по руках, опинившись у китайців та іранців. Так німецьке напрацювання стало найзловіснішим іранським дроном.

Тому ілюзія думати, що ми, як Прометеї, спустимося вчити європейців. Дивує ця несистемність прогнозів: пів року тому нам казали, що "гайки", і в 2026 році рої роботів зі штучним інтелектом вбиватимуть усіх у тилу. А тепер ми раптом маємо йти вчити Європу! На першому місці – наша експертиза та бойовий досвід. У німецьких дронів-камікадзе є специфічні проблеми. Але чи в наших інтересах їх виправляти? Питання риторичне.

Ринок зброї і чому дрони – це не зброя бідних

Ринок зброї – це великі гроші. Військові теж кажуть, що наші польові винаходи опиняються на Заході як чийсь готовий продукт. 

Дрон – настільки ж складна річ, як автомат. Мало хто у світі вміє робити добру стрілецьку зброю. Навіть росіяни плюються і йдуть штурмувати посадки зі старим радянським АК-74, бо він кращий за їхні нові АК-12 чи АК-103. У мене теж є автомат: він старший за мене мінімум на два роки, а бувають автомати і вдвічі старші за мене.

По будь-якому виду озброєння є свій ступінь ексклюзивності і речі, які хотілося б зберегти ексклюзивними. Але ми в тій ситуації, коли основним засобом ураження став саме дрон. Тому нам їх треба якомога більше. Можна казати, що ми досягнемо якоїсь стелі (коли нам треба, умовно кажучи, 2 мільйони дронів) і всі ці потреби заповнюватимуться виключно європейськими поставками, а не нашими. Та такого не відбудеться. Дрони – розхідний матеріал, якого треба багато з різних джерел. Я не бачу проблеми в тому, що хтось вступає з нами в гонку технологій. Ми обганяємо їх, вони – нас, і це абсолютно нормальний процес.

Щодо того, що Захід нас нібито швидко обжене. Ми зараз пишаємось ракетодронами. Першими над чимось подібним ще у 2017 році почали працювати американці. Вони розуміли, що для масових ударів треба щось дешевше за дорогі "Томагавки". У них є стартапи, які вміють друкувати реактивні мікрогабаритні двигуни. Що їм заважало поставити це на серійне виробництво для себе включно до 2025 року? Або Європа часів Холодної війни: німецькі, французькі, інші тодішні розробки по дронах мали б високий рівень навіть зараз, але чомусь вони повторити цього не здатні. Французи намагаються, але виходить на рівні найгірших російських зразків – як-от величезна погіршена копія Reaper, яка світитиметься на всіх радарах і яку легко збити. З німцями так само.

Захід цікавитиме не просто чиясь розробка, а наш системний бойовий досвід. Штурмову гвинтівку придумали німці, танк – британці. Але найкраще користуємося ними ми! Тому британці приїжджають до нас вчитися воювати їхніми ж танками, а німці – штурмувати посадки. Деякі наші виробники перенесли потужності в безпечну Європу, щоб працювати звідти на Сили оборони. Дронів у нас від цього не поменшало, а от європейські дрони від цього щось не покращали.

А собівартість цих дронів? Це ж гроші, економіка.

Якби дрони були неприйнятно дорогими, ми б не могли ними воювати. З іншого боку, є запит на імпортозаміщення – щоб використовувати власні чи європейські компоненти і не везти все з Китаю. Іноді український дрон, зібраний із місцевих деталей у Європі та доставлений сюди, обходиться дешевше, ніж зібраний в Україні з деталей, що їдуть з різних кінців світу.

То майбутнє за дронами-перехоплювачами?

Майбутнє за всіма дронами! Перехоплювач працює тільки по повітряних цілях, а мідлстрайк – по наземних. Але бувають винятки. Був прецедент, коли мідлстрайк FP-2 збив російський вертоліт Мі-17 над їхньою ж територією. Хтозна, раптом у форматі якоїсь "Павутини" бомбардувальник Ту-95МС під час зльоту просто напореться на наш діпстрайк – і все, нема його. Непогана була б історія!

Усі види озброєння розвиватимуться, але відштовхуючись від еволюції дронів, яку рухаємо ми. Світ вчиться в нас не лише палити ворожі танки, а й захищати свої. У росіян є "мангал" (грубо наварена решітка), а в нас – "капюшон" (легка складана конструкція, що закриває танк і не обтяжує ходову). Увесь світ зараз це запозичує. Французи вчаться у нас коригувати артилерію дронами. Ми зрозуміли, як стріляти з САУ Caesar краще за самих французів, і тепер вчимо їх користуватися їхньою ж зброєю!

Є теза, що дрони – це зброя бідних країн. Ви з цим не погоджувались.

Дивне поняття про бідність. Бідні армії – це ті, які не можуть масштабувати те, що мають. У Молдові, напевно, найслабша армія у Східній Європі: немає ні авіації, ні танків, ні нормальної ППО (купили кілька ізраїльських самоходок, але масштабувати не можуть). Куба купила аж 300 ударних дронів, щоб відбиватися від американців, але зенітки на позиції вони тренуються вивозити віслюками – бо тягач нічим заправити! Або Монголія: велика країна, маленька армія, бо чим її годувати?

Бідна армія не може масштабувати сили. Якби ми були бідною країною, не змогли б вкладати ресурси в навчання інженерів, індустрію, дослідження. Переходити на сучасне озброєння і задавати тон у війні можуть дозволити собі лише дуже багаті армії.

Виникає питання: "Які ж ми багаті, якщо користуємося зовнішнім ресурсом?". Але є історичний приклад – операція США "Буря в пустелі" 1991 року (яка до нашої вважалася каноном війни: HIMARS, F-16, "Абрамси"). Виявляється, американці зібрали зі своїх союзників, які не мали стосунку до війни (Саудівської Аравії, Японії, Німеччини, Канади тощо), 50 мільярдів доларів за тодішнім курсом! І Пентагон хвалився, що розгромив Ірак, не витративши жодного свого цента. Отак треба робити політику!

Здобути чужий ресурс на свої потреби – це мистецтво, яке не робить армію слабкою. Тому те, що Європа не фінансує власні спроби зробити щось незугарне по дронах, а дає кошти нам на наше виробництво – це наш успіх. Дрони – це не зброя бідних. Ми були б бідними, якби досі воювали тільки на танках.

Провал збройових планів РФ і прогнози діпстрайків

Успіх якого російського озброєння зачіпає нас найбільше? Що б ми хотіли, щоб вони перестали робити? Згадувалась величезна кількість "Шахедів".

Ми б хотіли, щоб росіяни припинили існувати. На щастя, зараз у них нічого не працює так ефективно, як вони планують. У них є рожева мрія – запустити 2000 "Шахедів" за раз, щоб обвалити нам ППО і мости через Дніпро (їхній фетиш). Не спрацьовує. На папері їхнє добове виробництво дронів мало вирости, але на практиці вони ту саму кількість розтягують на цілий день, а не випускають одним залпом (як було в березні).

Мій улюблений приклад – про артилерію. Радянські і російські теоретики вже 40 років кажуть, що їхній калібр 152 мм неефективний і треба копіювати натівський 155 мм (Китай уже копіює). Пройшло 40 років – росіяни топчуться на місці. Вони роблять до 20 літаків Су-34 і Су-35 на рік. І що? Бідкаються в офіційних журналах Міноборони: "НАТО постачає ЗСУ розвідданими, тому наші ракети “повітря-повітря” на 300 км не працюють". У них були інструменти для переваги в повітрі, щоб бомбити КАБами навіть Львів, але не виходить! Це подвиг наших льотчиків, бо на папері у РФ кількаразова перевага.

Загрожує все їхнє озброєння, але ніщо не працює ефективно. Їхня небезпека – у самому існуванні та агресивних намірах. СРСР свого часу наклепав 40 000 танків і купу тактичної ядерної зброї (цього вистачило б дійти за сім днів від Східної Німеччини до Ла-Маншу, зробивши Європу комуністичною і радіоактивною). Але щойно режим колапсував – ці 40 000 танків стали непотрібними.

Зараз завдання таке: діпстрайками та далекобійною зброєю накопичити росіянам такі проблеми, щоб вони почали валитися. Якщо вони втратять керованість і волю до війни, будь-які цифри роботи їхнього ВПК втратять сенс.

Як спрогнозувати, що ці діпстрайки змінять у ході війни через рік чи два? Москва згорить, чи що?

Палатиме в них більше. Чи треба, щоб згоріла Москва? Можна випалити все навколо неї. Аеропорт "Раменське", який став стоянкою для Ту-160, завод із виробництва ракет С-400 для ППО, Московський НПЗ (який вважався недоторканним) чи основні ракетні заводи – все це поза Москвою. Усе розподілятиметься пропорційно: вибиваємо російські воєнні можливості і забезпечуємо безсонні ночі москвичам, щоб задумалися про свою поведінку.

Таганрог – за 150 км від фронту. Там стояв єдиний в РФ завод, де могли модернізувати Ту-95МС. Вони мали б, як совєтські діди, евакуювати його на Урал, але не змогли! Тепер і Урал (їхній психологічний рубіж для схову стратегічних запасів) не допоможе – наші діпстрайки долітають і туди. Дай Боже, темпи зростуть і ми долітатимемо до віддалених баз зберігання навіть суто для демонстрації сили.

Або далеке Каспійське море. Західні аналітики теоретично демонстрували: якщо флот стоїть там, він малокорисний. Росіяни доводили протилежне, відправляючи кораблі до Сирії. Але перемогла реальність від Сил оборони: флот на Каспії справді малокорисний, бо наші удари дістають і туди. Тому прогноз один: у них палатиме ще більше.

Ілюзії щодо штучного інтелекту і вирішальна роль суспільства

Що за ці роки війни вас найбільше здивувало в темі, в якій ви є експертом?

Зачіпають магічні очікування людей від техніки. Мовляв, якщо з'явилося щось нове, воно працюватиме напівмагічним чином, і можна більше нічого не робити.

Можливо, через розвиток штучного інтелекту хтось уявляє, що ШІ воюватиме замість нас.

Коли у 1960-х американці проектували перші автоматизовані системи (протоінтернет), вони теж думали: натиснеш кнопочку – і ракета сама зіб'є бомбардувальник. У британців була проблема з першими крилатими ракетами ФАУ-1, які гуділи, як "Шахеди". Тоді вони з американцями уявляли першу війну роботів так: летять німецькі "роботи", а збивають їх британські зенітки з американськими балістичними обчислювачами (протокомп'ютерами). Але щоб завершити війну, все одно знадобилися люди.

ШІ не робитиме все за людину, поки вона займатиметься дозвіллям, і не стане другим "Термінатором", де ШІ все знищив. Це лише інструмент. Є гарне правило: хаос неможливо кібернетизувати, його можна просто зробити хаосом у кібернетиці. Війну неможливо загнати у штучний елемент. На жаль, війна – природний стан людства: за час свого свідомого існування люди прожили без війн усього 154 роки.

Європейська цивілізація змогла прожити без війни майже 40 років (до Югославії) або й усі 70. Виросло два покоління. Тому зараз такий шок від війни у центрі Європи. Але ми проспали її назрівання. Я 1993 року народження і все свідоме життя пам'ятаю розмови про те, що рано чи пізно доведеться воювати з Росією.

Ця війна для нас страшна, бо вона на нашій території і гине багато наших людей. Які ще є потреби, окрім поповнення війська?

Гроші. У нашому полку є рота зенітних дронів. Дрони самі на позицію не вийдуть і не вдосконаляться, хай би який там був ШІ – це роблять люди. А на війну завжди треба гроші. Навіть на збиття "Шахедів" на південному напрямку (чим займається "Рейд"), щоб вони не долітали ані до південних міст, ані тим більше до славного Львова.

Тут і Тернопіль, і Франківськ. Здається, зараз атаки на захід стали частішими і масовішими.

Щоб уникнути цих зальотів, треба підтримувати військо. Кожна гривня дає результат. Донати дають такий неймовірний приріст бойової ефективності, який не забезпечить жоден штучний інтелект. 413 полк СБС "РЕЙД" з нуля комплектує роту зенітних FPV-перехоплювачів, долучитись можна за цим посиланням: https://send.monobank.ua/jar/5dZxSu9x4B 

Розмовляла Світлана Жаб'юк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.