Спецпроекти

Як вплине угода з ЄС на львівський бізнес. Інфографіка

4989
Час читання: 1 хв
Hero Image

27 червня 2014, 13:56

Після підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом нашу країну чекає важка праця - манна з неба не падатиме, вважає професор, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ Ростислав Слав'юк. Попри те, експерти прогнозують низку позитивних зрушень, які принесуть плоди в перспективі.

"Притому не лише фізична та розумова праця, а робота, яка дозволить адаптувати наші стандарти до європейських. І це буде найважча праця, бо у нас є маса невнормованих сфер, в яких ми відстали від усього світу", – каже економіст, пишуть Львівські новини онлайн.

З його слів, велике навантаження ляже на плечі бізнесу, бо продукція, яку підприємці захочуть продавати, потрібно сертифікувати. Продукція повинна відповідати якості європейської, аби вона могла проникати туди.

"Бізнесу доведеться "крутитися", щоб знайти нові ринки збуту, адже відповідні ринки у Росії закриються. Змінюючи стандарти, потрібно буде переорієнтуватися на Європу, на арабські країни, Китай тощо, – каже Ростислав Слав'юк. – Якщо говорити про зміни в інших сферах, то нам доведеться міняти стандарти в судочинстві, діловодстві, адмініструванні податків та навіть у військовій справі, захисту прав людини. Переглянути доведеться чимало нормативно-правових актів. Та найбільше доведеться змінити бюрократичний апарат – у сфері ставлення до роботи. Бо у нас він має одну мету – зробити з бюрократичної справи бізнес, а в Європі такий апарат слугує тим, хто до нього звертається. Це буде найважче.

А що ж до населення, то для нього не буде якихось особливих потреб докладати зусилля. Єдине – коли громадяни перетинатимуть кордон, то від них вимагатимуть дотримання усіх європейських правил та норм поведінки. Для населення може бути деяке здешевлення низки окремих товарів та послуг, проте таке – під знаком питання.

Водночас слід розуміти, що прибутків від продажу товарів до Європи відразу не буде. Проте якщо ми врегулюємо низку моментів, то маємо великі шанси на те, що за деякий час до нас почнуть рухатися інвестори. Коли почнеться рух інвесторів (а він би почався швидше, але війна не дає), з того моменту у нас почне мінятися рівень життя. Зокрема, зрушення будуть в ІТ-сфері, адже у нас великий потенціал і значно дешевше, аніж у Європі.

Проте деякі галузі занепадатимуть, а інші навпаки – розвиватимуться. І в цей момент важливо, щоб до нас приходили інвестори, щоб не виникло великого безробіття. Манна з неба не падатиме, нас чекає важка праця", – підсумував Ростислав Слав'юк.

Натомість для Львівської області, специфіка якої у тому, що вона є прикордонним регіоном, експерт прогнозує низку переваг.

"Львівщина фільтруватиме низку інвестицій, які не йтимуть далі, а залишаться тут. Для Львова це буде великий плюс. Сюди швидше прийдуть фінансові потоки, активніше відбуватиметься міграція населення, і навіть буде таке, що хтось розміщуватиме капітал на Львівщині, і люди з-за кордону повертатимуться, щоб тут працювати. Буде і таке, що ті, хто має бізнес у Європі, повертатимуться до Західної України. Тобто назагал ці процеси будуть більш відчутними, аніж назагал по Україні.

А коли відбудеться реструктуризація економіки, то Львівщина, яка не має збереженої промисловості, того удару так не відчує, як інші регіони. Натомість відчує більше переваг як прикордонна територія. Думаю, що більшість інвесторів обиратимуть Львів як острівець для стрибка у сенсі фінансових потоків, руху фахівців тощо. Львів може стати підґрунтям для всіх, хто захоче реалізувати проекти в Україні", – каже Ростислав Слав'юк.

Детальна інфографіка про переваги угоди з ЄС для малого та середнього бізнесу підготована в межах спільного проекту TEXTY.org.ua та Центр.ЮЕЙ

Клацніть для збільшення

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
"Українці навчилися створювати це ідеально". Хто витягує країну, поки стара система тріщить по швах
Україну рятують люди, які вирішили не чекати — і збудували мережі, що виявилися міцнішими за будь-яку вертикаль влади. Як їм це вдалося і чому це досі не змінює країну на системному рівні?
Hero Image

29 травня 2026, 16:30

"Сьогодні я вже не стільки вірю в лідерів, скільки вірю в команди і взаємодію" — цією цитатою греко-католицького єпископа з MBA-дипломом модератор Тарас Яценко, СЕО медіахабу "Твоє місто", відкрив третю панель Весняного ділового форуму — 2026, який зібрав майже 500 учасників у LEM Station. Організатор форуму Володимир Глащенков одразу задав тон: "Мета цієї дискусії – поговорити не про гроші чи сухі бізнес-показники, а про невимірні речі – суспільну поведінку, інституції та те, якою може бути Україна". Як об'єднання конкурентів виростило ІТ-індустрію майже у 18 разів? Чому благодійні фонди купують летальну зброю і вважають це нормою? Як сімейні бізнеси за ніч збирають мільйони? І що робити з українським синдромом "все пропало"? Феномен Дубровника та дружня конкуренція...
Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 травня 2026, 10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"