Донедавна потенціал цього краю часто залишався недооціненим, а місцеві не завжди наважувалися втілювати власні ідеї чи розповідати про них широкому загалу. Ми вирушили у Славсько, щоб побачити, як цю тишу поступово змінюють люди, які відкривають власні майстерні, пекарні, сімейні виробництва і знаходять сміливість перетворювати давні традиції на сучасну справу. Виявилося, що за цими історіями стоїть не лише особиста наполегливість, а й нові можливості, які сьогодні з'являються у громаді.

Читайте також: Проблеми гірських сіл, Карпатське коло і новий курорт. Як живе одна з найбагатших громад Львівщини

Віднедавна за підтримки Славської селищної ради та інвестора всесезонного гірського курорту GORO Mountain Resort місцеві мешканці можуть започаткувати або розширити власну справу, отримати грантове фінансування, експертний супровід і практичні консультації. Головна ідея програми "Власна справа" в тому, щоб розвиток громади залежав не лише від великих інвесторів, а від самих мешканців, чиї майстерні, пекарні, садиби, пасіки, музеї, ресторани створюватимуть нові робочі місця і дадуть змогу заробляти вдома. 23 липня у Центрі культури та дозвілля у Славську відбувся публічний захист проєктів, де побувало "Твоє місто".

Пекарня "Спадок": хліб, який передають з покоління в покоління

Першою знайомимо вас з Людмилою Яромій. Її пекарня "Спадок", хоча і розташована за складним доїздом у селі Славсько, складно оминути через аромат свіжого хліба, який відчувається ще з дороги. Вона працює у відреставрованій бойківській хаті, якій понад сто років. Людмила зберегла старий будинок майже таким, яким він був за життя її предків, але наповнила його новим змістом – сьогодні тут випікають хліб на заквасці за родинними рецептами, які передавалися їй з покоління в покоління.

Напередодні Людмила, як і ще 13 учасників, презентувала свій бізнес-проєкт перед журі. У кожного була можливість розповісти про свою ідею, пояснити, чому саме вона варта підтримки, і відповісти на запитання. Попереду на учасників чекає фінальний відбір, після якого кілька проєктів отримають грантову підтримку.

Протягом навчання вони відвідували локальні бізнеси Бойківщини та Гуцульщини, перейняли їхній досвід, працювали з менторами та поступово допрацьовували власний проєкт. Сам захист став фінальним етапом цієї роботи.

"Медок": не лише спробувати мед, а й відчути користь бджіл

За Людмилою до презентації долучився Віталій Іваникович із Тернавки, який уже 15 років займається бджільництвом. Каже, хоче, щоб люди приїжджали сюди не лише по банку меду, а й за самим досвідом.

Наступним кроком для свого "Медка" він бачить невелику крамницю, дегустаційний простір, місце для відпочинку та апібудиночок, де можна буде слухати дзижчання бджіл і відпочивати просто посеред пасіки.

Він сподівається, що з часом пасіка стане місцем, де туристи знайомитимуться не лише з місцевим медом, а й з іншими ремісниками громади. У майбутньому тут хочуть проводити ярмарки та невеликі фестивалі.

Взяти "Карпати з собою"

Не всі учасники пропонували нові маршрути чи майстерні. Олена Петрихіна та Іванна Корнієнко хочуть, щоб частинку Карпат туристи могли забрати додому. Саме так народилася ідея проєкту "Карпати з собою".

Жінки працюють над подарунковими боксами, які об'єднають продукцію локальних і українських виробників: чаї, мед, крафтові солодощі, іграшки, шкарпетки, сувеніри та інші речі, що нагадуватимуть про подорож до Славської громади.

Проєкт "Витоки": як справа предків оживає сьогодні

Одні проєкти народилися з нових ідей, інші – з родинної пам'яті. Саме такою є майстерня "Витоки", яку у Славську розвивають Ірина Попович та Юлія Ковальська. Вона вже працює у тестовому режимі, але засновниці хочуть зробити її місцем, де оживатимуть традиційні бойківські ремесла.

Ірина розповідає, що натхненням став її дідусь-коваль. Навіть після вимушеного переселення під час операції "Вісла" він не покинув ремесла й передав любов до нього наступним поколінням.

Саме тому в "Витоках" поєднують ковальство і ткацтво. "Ковалі виготовляли інструменти для праці, а ткалі створювали тканини для одягу, побуту й обрядів. Разом ці ремесла розповідають історію традиційного бойківського господарства", – пояснюють засновниці.

Колись майже в кожній бойківській хаті вирощували льон, обробляли вовну, пряли нитки, ткали полотно й фарбували його природними барвниками. Сьогодні ж у "Витоках" прагнуть, щоб ці знання знову стали частиною життя, а не лише сторінкою з історії.

"Бойківський джин": напій з десятків місцевих трав

Ще одна презентація пропонує поглянути на Карпати крізь аромат гірських трав. Олексій переконаний: історію краю можна не лише побачити чи почути, а й відчути на смак. Саме так народилася ідея "Бойківського джину".

Основу напою становлять 22 натуральні компоненти, більшість із яких збирають у Карпатах: ялівець, чебрець, звіробій, м'ята та інші гірські трави.

Проєкт "Ватра", або Тури кращими локаціями громади і не тільки

Після кількох історій про ремесла та родинну спадщину розмова в залі повернулася до гір. До презентації виходить ветеран і співзасновник туристичного клубу "Ватра" Іван Мичко. Разом із друзями вони ще у 2018 році почали водити туристів карпатськими маршрутами, показуючи гостям Славської громади місця, про які не прочитаєш у путівниках.

Тепер команда хоче зробити наступний крок – створити Центр активного туризму. Ідея полягає не лише в тому, щоб організовувати походи. У планах – комплексні тури Славською громадою, авторські гастрономічні маршрути, супровід гірських провідників, прокат спорядження та інші сервіси, які дадуть змогу туристам відкривати Карпати глибше, ніж під час звичайної прогулянки.

Комплексний простір"Бойківська автентична хата у Симеона"

Серед презентацій звучали не лише бізнес-плани, а й особисті історії. Саме такою стала розповідь місцевої мешканки Марії Телечкун. Вона хоче вдихнути нове життя у столітню бойківську хату, що дісталася їй у спадок, і перетворити її на етнокультурний простір "Бойківська автентична хата у Симеона".

Марія бачить цей простір живим: із дитячою артстудією, майстер-класами, невеликою фермою та господарством, де можна буде не лише почути про бойківський побут, а й відчути його на дотик. "Хочу, щоб люди побачили, як ми колись жили, працювали, господарювали, якими були наші звичаї", – каже вона.

У цьому проєкті багато особистого. Майбутні локації на подвір'ї Марія назвала на честь своїх синів — Симеона та Якова, а також брата Захарія, який нині боронить Україну. Так родинна пам'ять у її задумі переплітається з пам'яттю про край і людей, які його творили та захищають сьогодні.

Трави, мед, локальні продукти в кав'ярні-студії "Чай з медом"

Наступна історія теж пахне медом, але вже зовсім по-іншому. Пасічник і підприємець Роман Фурів із Волосянки, який займається бджільництвом із 1999 року, мріє відкрити кав'ярню-студію "Чай з медом".

Для цього він уже майже завершив реставрацію старої дерев'яної будівлі. Каже, хоче створити місце, де гості зможуть не поспішати: сісти за чашкою карпатського чаю з медом, скуштувати локальні сири, ягоди, гриби та десерти, приготовані з дарів гір.

Але, переконаний Роман, люди приїжджатимуть сюди не лише за смаками. У студії вони зможуть більше дізнатися про життя бджіл і ремесло пасічника, власноруч скрутити свічку з натурального воску чи змішати чай із карпатських трав, обираючи їх так, як це робили в гірських родинах поколіннями.

Минуле, яке формує майбутнє

Історія, яку представила Марія Ткачик, почалася задовго до цієї презентації. Понад два десятиліття її чоловік Андрій Ткачик разом із однодумцями піднімався в гори довкола Тухлі, де понад сто років тому проходила лінія фронту Першої світової війни. На схилах Маківки, Татарівки та Кливи вони знаходили гільзи, елементи військового спорядження, особисті речі солдатів та інші артефакти, які десятиліттями приховувала земля.

Із цих знахідок на власному подвір'ї поступово виріс історико-краєзнавчий музей Героїв Маківки. За роки тут зібрали сотні експонатів, а невелика приватна колекція перетворилася на місце, куди приїжджають усі, хто цікавиться історією Карпат і боїв за Маківку.

Тепер засновники хочуть дати музею нове життя. У планах – облаштувати сучасний культурно-туристичний простір із новими виставковими залами, оцифрувати колекцію та зробити музей місцем, де історія оживатиме не лише через експонати, а й через розповіді, екскурсії та освітні програми. Поруч із реліквіями Першої та Другої світових воєн тут уже з'являються свідчення сучасної російсько-української війни, нагадуючи, що боротьба за цю землю триває й сьогодні.

Бойківська хата: кухня і ремесла

Наступною до презентації виходить місцева вчителька Ольга Гриців. Вона не говорить про виробництво чи нові послуги. Її ідея – відродити бойківську хату як живий простір, де історію можна не лише побачити, а й відчути.

Колись разом з колегою Ольга вже створила у школі невеличку світлицю, де збирали старовинні речі. Згодом колекція розрослася, але власного місця для неї так і не знайшлося. Тепер вона хоче повернутися до цієї ідеї й відкрити окрему садибу, яка розповідатиме про побут бойків живими історіями.

У її задумі гості переступатимуть поріг традиційної бойківської оселі, куштуватимуть місцеві страви, питимуть трав'яний чай, навчатимуться вишивки й плетіння китиць. "Хочу відтворити традиційне бойківське житло з характерними рисами, щоб люди могли не просто оглянути експозицію, а зануритися в атмосферу нашого краю".

Ресторан "Мольфар": смак місцевих традицій

Для Ксенії Пацаган Бойківщина – це не лише кухня, а й родинні історії, пісні та традиції, з якими вона виросла. Саме тому вона хоче відкрити ресторан "Мольфар", де ця культура оживатиме не лише у стравах, а й в атмосфері.

Її сім'я вже понад 20 років працює у сфері гастрономії та туризму. Тепер, маючи ще одне приміщення, жінка мріє створити заклад, який буде однаково відкритим і для туристів, і для місцевих мешканців.

Центр озеленення та благоустрою Slavsko Garden

Ірина Білинець дивиться на Славську громаду крізь зелень. У Славській громаді вона планує створити центр озеленення та благоустрою "Slavsko Garden", де можна буде придбати декоративні рослини, каміння, кору, ґрунти й добрива, а також отримати поради щодо озеленення та догляду за садом.

Згодом тут хочуть не лише продавати рослини, а й займатися озелененням і благоустроєм приватних та громадських територій. Ірина переконана, що доглянуті подвір'я, вулиці й громадські простори зроблять Славську громаду ще привабливішою як для її мешканців, так і для туристів.

Падел серед Карпатських гір

Ще одна учасниця Каміла Лазурко хоче створити у Славській громаді падел-корт просто неба, звідки відкриватиметься краєвид на Карпатські гори. Тут планують проводити індивідуальні та групові тренування, щоб цей вид спорту став доступним не лише туристам, а й місцевим жителям.

Водночас авторка проєкту хоче, щоб це було більше, ніж спортивний майданчик. Комплекс облаштують у бойківському стилі з використанням смереки, а до його створення залучатимуть місцевих майстрів, які виготовлятимуть декор, сувеніри та частину інвентарю.

Після гри гості зможуть відпочити у спеціальній зоні, де їм пропонуватимуть традиційні бойківські страви й продукти місцевих виробників – банош, бриндзю, мед, трав'яні чаї та інші локальні смаколики. Так спорт хочуть поєднати із гастрономією та знайомством із культурою Бойківщини.

Екскурсійна агенція "Бойківські вандри"

Для Галини Мусевич найважливіше, щоб гості Славської громади зрозуміли, хто такі бойки і чим живе цей край. Саме тому вона хоче створити екскурсійну агенцію, яка знайомитиме туристів не лише з популярними локаціями, а й з історією, традиціями та побутом місцевих мешканців.

У різні пори року програма змінюватиметься. Влітку й восени туристів водитимуть на "тихе полювання" до карпатських лісів, а взимку поєднуватимуть екскурсії з першими уроками катання на лижах.

Під час презентації Галина розповіла про можливі маршрути, які хоче проводити для туристів. Вони поєднують піші походи в гори з розповідями про місцеву історію, природу та бойківські традиції.

Чи можна буде взяти участь у "Власній справі" в майбутньому

Це був перший набір програми "Власна справа". Більшість її учасників уперше розробляли бізнес-плани. Водночас організатори переконані, що він точно не стане останнім. У Славській селищній раді та GORO Mountain Resort вже планують наступні хвилі проєкту, щоб ще більше жителів громади змогли перетворити свої ідеї на власну справу.

Загальний грантовий фонд становить 1 млн грн від GORO та від громади (по 500 000 грн). Наразі остаточних переможців пілотного проєкту ще не обрали, але кошти будуть розподілятися залежно від зрілості та реалістичності бізнес-проєкту та його потреб. Але навіть ті, хто не отримає фінансування цього разу, зможе й надалі отримувати підтримку і консультації експертів, щоби допрацювати свої ідеї.

У GORO Mountain Resort пояснюють, що розглядають програму як інвестицію не лише у створення нових бізнесів, а й у розвиток усієї туристичної дестинації.

У Славській громаді додають, що для успішного розвитку туристичної дестинації важлива не лише кількість пропозицій, а й їхня автентичність.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.