40% львів'ян уникають найпопулярнішого парку ввечері. Які великі зміни його чекають

Спецпроекти

797

Час читання: 6 хв

Стрийський парк / Фото: Мій Львів

сьогодні о 9:35

Стрийський парк – найпопулярніший у місті, однак увечері значна частина містян уникає його через відчуття небезпеки. Найбільше – жінки. Це лише одна з проблем, яку виявили під час дослідження потреб відвідувачів парку. На його основі розробили цілісну візію розвитку території. Вона передбачає реконструкцію центральної алеї, відновлення підземної вбиральні, а в перспективі – включення парку до єдиного зеленого кільця Львова. "Твоє місто" розповідає, яким Стрийський парк може стати у майбутньому.

Хто і як користується Стрийським парком

Щоби зрозуміти, хто користується Стрийським парком і яких змін потребують його відвідувачі, провели окреме дослідження. Протягом місяця тут опитали понад 440 людей, а на 11 входах до парку спостерігали за потоками відвідувачів. За тиждень дослідники зафіксували понад 50 тисяч перетинів.

"Ми отримали цікаву статистику. Виявилося, що парком користуються 14 різних соціальних груп. Вони по-різному використовують парк у різний час і дні тижня", – розповідає "Твоєму місту" ландшафтний архітектор Максим Коцюба.

У будні Стрийський парк значною мірою виконує транзитну функцію – через нього, зокрема, проходить багато студентів. Натомість у вихідні сюди приїжджають відпочивати мешканці різних районів Львова. Найбільше відвідувачів – із Франківського та Сихівського районів.

Щодня до Стрийського парку приходять 18% опитаних львів'ян, ще 23% – кілька разів на тиждень. Особливо популярний він серед людей старшого віку – 30% опитаних пенсіонерів відвідують його щодня.

Майже половина відвідувачів – 47% – проводить у парку від однієї до двох годин. Менше ніж на пів години сюди приходять лише 2%.

Найчастіше люди заходять до парку з вулиці Сахарова, від Українського католицького університету та через головний вхід із вулиці Паркової. Разом на ці три входи припадає понад половина потоку відвідувачів. Натомість входом навпроти Парку культури користуються значно рідше.

Є у львів'ян і свої улюблені місця. Найпопулярнішою виявилася головна пішохідна алея на верхньому плато – її відвідують 60% опитаних. 38% приходять до озера з лебедями, 32% відпочивають на галявинах у верхній частині парку, 28% – у нижній. Оранжерею відвідують 20%, а Платанову алею – 10%.

Найменше людей буває на території навпроти Парку культури, біля Дитячої залізниці та за колишнім кінотеатром "Львів".

Водночас дослідження показало, що для багатьох львів'ян Стрийський парк – не просто місце для прогулянок.

"Вони кажуть, що іще їхні мами гуляли в цьому парку, потім приводили сюди дітей, тепер онуків. Для них це більше ніж парк. Це історія їх родини в поколіннях", – каже Максим Коцюба.

Понад 30% опитаних також заявили, що готові волонтерити та долучатися до заходів із покращення парку.

Увечері парк стає переважно "чоловічим" простором

Однією з головних проблем Стрийського парку відвідувачі називають недостатнє освітлення. Це особливо впливає на те, наскільки безпечно люди почуваються тут після настання темряви.

"Якщо вдень 97% людей безпечно себе почувають у парку, то ввечері лише 25%. А 40% взагалі не відвідують парк з настанням вечора, бо вважають це небезпечним", – розповідає ландшафтний архітектор Максим Коцюба.

Особливо помітна різниця серед жінок: вони становлять 70% тих, хто ввечері уникає парку або почувається тут небезпечно.

"Виходить, що з настанням вечора парк втрачає велику частку відвідувачів, насамперед велику частку жіночого населення. Парк стає переважно чоловічим простором", – каже Коцюба.

Покращити ситуацію планують завдяки новому освітленню. Під час реконструкції центральної алеї тут встановлять 10 енергоефективних світильників, замінять старі кабелі та прокладуть нові інженерні мережі.

Водночас повністю освітлювати парк не планують. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев стверджує, що світло необхідно збалансувати з потребами тварин, які тут живуть.

"З одного боку, певні місця у парку треба краще освітлювати. А з іншого, ми маємо розуміти, що в парку живе унікальна фауна, і для птахів, кажанів, білок та інших представників фауни світло є джерелом стресу, несумісним з їх збереженням", – зазначає він у коментарі "Твоєму місту".

Тому у візії пропонують розмежувати освітлені маршрути та темні природні зони. Для освітлення визначили тепле світло з колірною температурою 2500–2700 кельвінів – холодне, за словами Коломєйцева, негативно впливає на біорізноманіття парку.

Відвідувачі також скаржаться на ліхтарі, які вже є, але періодично не працюють. За словами директорки Стрийського парку Олени Мазурик, за зовнішнє освітлення відповідає ЛКП "Львівсвітло".

"Періодично вони проводять моніторинг, і за потреби замінюють джерела світла у ліхтарях. Там, де відбулося оновлення мереж, лампи витримують довше. Швидше виходять з ладу лампи, де старі мережі. Не так давно у парку поміняли лампи на частині верхньої алеї і на частині нижньої. Це ділянки алей, які погано освітлювалися, але найбільш відвідувалися".

Дослідження також показало запит на освітлення кільцевого маршруту через парк. Це дозволило б безпечніше користуватися ним увечері не лише для відпочинку, а й як транзитним шляхом через цю частину міста.

Першою змінять центральну алею

Результати дослідження лягли в основу просторової візії Стрийського парку.

"Візія просторового розвитку парку не є планом ремонту окремих його ділянок. Вона визначає довгострокову стратегію і принципи трансформації всієї території на основі аналізу пішохідних потоків, міського контексту та сценаріїв використання простору людьми", – каже Антон Коломєйцев.

Ідея створити таку візію виникла з набагато меншого проєкту. Будівельна компанія "Lviv City", яка зводить житловий комплекс неподалік, ініціювала ремонт пішохідної алеї та оновлення дитячого майданчика у Стрийському парку. Ландшафтний архітектор Максим Коцюба запропонував перед цим дослідити, хто і як користується територією.

За словами Коцюби, великі парки рідко вдається реконструювати повністю, тому зміни зазвичай відбуваються поступово. Дослідження має допомогти визначити, куди спрямовувати кошти передусім.

Першою планують реконструювати центральну алею, яка сполучає територію Українського католицького університету з центральною частиною парку. Йдеться приблизно про 1000 квадратних метрів.

Інвестор профінансує ремонт тисячі квадратних метрів паркової алеї / на фото візуалізація майбутньої алеї

Тут хочуть облаштувати тверде покриття, встановити лави та 10 нових світильників, зробити систему дощового водовідведення. Усі дерева обіцяють зберегти.

"Наразі ця алея є пріоритетним проєктом. Це не локальне оновлення окремої ділянки, а перший етап реалізації візії просторового розвитку Стрийського парку", – каже Антон Коломєйцев.

На алеї оновлять освітлення на вуличні меблі

Водночас будь-які зміни мають враховувати статус Стрийського парку – він є пам'яткою садово-паркового мистецтва національного значення.

50 метрів перепаду висот: парк доступний не для всіх

Ще одна проблема, яку виявило дослідження, – доступність Стрийського парку. Для 51% опитаних вона є важливою, водночас лише 0,2% зафіксованих протягом тижня перетинів здійснили люди з інвалідністю.

"Ми знаємо, що Стрийський парк є найбільш відвідуваним серед львів'ян, але виявилося, що для багатьох він є недоступним", – каже Максим Коцюба.

Йдеться не лише про людей у колісних кріслах чи на протезах. Складний рельєф створює труднощі також для батьків із дитячими візочками, маленьких дітей та людей старшого віку.

Стрийський парк складається з верхнього плато, схилів і ярів та нижнього партеру, а перепад висот сягає 50 метрів. Тому одним із ключових завдань візії стало створення доступного сполучення між верхньою частиною парку та озером унизу.

"З'єднати верхнє плато з озером у нижньому партері – це значить радикально вирішити питання доступності", – пояснює Антон Коломєйцев.

Розглядають різні варіанти, однак рішення не повинне зашкодити великим деревам. Наразі, за словами головного архітектора, передусім думають про облаштування доступного маршруту з використанням ухилів.

Схожий принцип уже застосували у Замарстинівському парку, де пандусом з'єднали верхню та нижню частини. У Стрийському парку хочуть використати подібну логіку, однак конкретного проєкту такого маршруту наразі немає.

Підземну вбиральню планують відновити наступного року

Ще один запит відвідувачів стосується вбиралень. Зараз у Стрийському парку є 11 біокабін, п'ять із них – для маломобільних людей. Однак у дні великої відвідуваності їх не завжди достатньо, а відвідувачі нарікають на побутовий дискомфорт у зоні вбиралень, особливо у спеку.

За словами директорки парку Олени Мазурик, біокабіни прибирають чотири рази на тиждень, а під час масових заходів замовляють додаткове очищення. Збільшити його частоту, стверджує вона, не дозволяє фінансування.

"У дні, коли є велика відвідуваність парку, кабіни можуть бути переповнені. Якщо заплановано багато заходів у парку, ми беремо додаткові чистки, але ми обмежені у фінансах. Щодо нових біокабін, то придбання їх найближчим часом не планується".

Водночас місто планує відновити підземну вбиральню у верхній частині парку біля колишнього кінотеатру "Львів".

"Вбиральню буде відновлено, а зверху неї встановлять інклюзивну модульну вбиральню для маломобільних, а також кімнату матері та дитини", – розповідає Олена Мазурик.

Ще одну інклюзивну модульну вбиральню планують встановити у нижній частині парку. За словами директорки, перші зміни мають відбутися наступного року.

Публічні лабораторії з робототехніки УКУ в Стрийському парку

Говорячи про візію просторового розвитку Стрийського парку неможливо не згадати про будівлю колишнього кінотеатру "Львів", що розташований на його території.

Будівля має понад столітню історію: її звели як один із найбільших павільйонів міжнародної виставки "Східні торги", яка у 1921–1939 роках проходила у Стрийському парку та збирала учасників з різних країн Європи.

У 1960 році павільйон переоблаштували на кінотеатр "Львів" – перший в Україні для демонстрації широкоформатних фільмів. Його також оснастили системою стереозвуку, що на той час було новаторським рішенням. Згодом будівля занепала.

У 2025 році Львівська обласна рада передала її у довгострокову оренду Українському католицькому університету. Тепер тут планують розвивати освітній і науковий простір.

"Історично ця будівля мала назву "Павільйон науки і техніки". Використання її для освіти і науки є найкращим способом збереження її історичної цінності, – розповідає ректор УКУ Тарас Добко. – Працюючи над пристосуванням павільйону до потреб університету, ми братимемо за зразок кращі світові приклади таких проєктів".

Водночас наразі концепція ревіталізації будівлі перебуває на початковому етапі. За словами ректора, після відновлення вона має стати продовженням не лише університетського містечка, а й самого парку – відкритим для містян і дружнім до довкілля простором.

Частину будівлі вже підключили до зовнішніх мереж та використовують для потреб університету. Тут працює Центр науки з освітніми програмами для студентів і школярів. Один із майбутніх напрямів – робототехніка.

"УКУ розвиває лабораторію з робототехніки, і це будуть перші публічні лабораторії з робототехніки та демонстраційний простір", – каже Тарас Добко.

Як у Стрийському парку вирішують, які дерева зрізати

На понад 52 гектарах Стрийського парку ростуть десятки тисяч дерев, серед яких є й вікові. Частина з них хворіє або з часом стає аварійною. Водночас видалення дерев у парках нерідко викликає запитання у львів'ян, адже навіть зараз багато дерев, які на вигляд здорові, позначені табличкою "аварійне". Тож як визначають, що дерево справді становить небезпеку і його вже не можна зберегти?

Директорка Стрийського парку Олена Мазурик запевняє, що рішення про видалення дерева не ухвалюють одноосібно.

"До кожного дерева ми підходимо індивідуально. Спостерігаємо за ним певний час і забираємо лише тоді, коли є критична ситуація, що створює небезпеку", – каже вона.

За її словами, стан дерева оцінює спеціальна комісія, до якої входять представники управління екології, екологічної інспекції та районний садівник. Також можуть залучати рятувальників і представників громадськості.

Якщо візуального огляду недостатньо або щодо стану дерева виникають суперечливі висновки, використовують арботом. Це ультразвуковий томограф, за допомогою якого можна виявити внутрішню гниль, порожнини та тріщини, не пошкоджуючи саме дерево.

"Коли є сумнів чи суперечливі думки щодо стану дерева, ми залучаємо діагностичний пристрій арботом", – говорить Олена Мазурик.

У парку є й дерева, за станом яких стежать особливо ретельно. Серед них – ясен біля озера та старий бук на нижньому партері біля пам'ятника Кілінському. Обом близько 120 років.

За словами директорки, для обстеження ясена залучали додаткових фахівців, зокрема перевіряли стан його кореневої системи. За буком також регулярно спостерігають, особливо після сильних вітрів і буревіїв.

"На нижньому партері біля пам'ятника Кілінському є старовинний бук. Це наша любов. Ми за ним спостерігаємо вже довший час. Обом деревам до 120 років", – розповідає Мазурик.

До оцінювання стану дерев у складних випадках долучаються й науковці. Доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету Оксана Олейнюк-Пухняк підтверджує, що працівники парку звертаються до фахівців університету за консультаціями.

"Ми постійно з парком на зв'язку, вони звертаються до нас у складних випадках по консультації", – каже вона.

За її словами, зараз також триває паспортизація цінних дерев Стрийського парку. Робота потребує значних ресурсів і наразі виконується на волонтерських засадах.

Стрийський парк хочуть включити до зеленого кільця Львова

У перспективі зміни мають вийти за межі самого Стрийського парку. Просторова візія передбачає його включення до єдиного зеленого кільця Львова.

Стрийський парк хочуть пов'язати з Парком культури, "Залізною Водою", Снопківським парком та Горіховим гаєм, а звідти створити зелені коридори до Погулянки.

Таким чином окремі зелені зони міста мають працювати не ізольовано, а як пов'язана система маршрутів.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.