Бойківські традиції як магніт для туристів: навіщо курорт GORO розвиває місцевий бізнес
Що спільного у бойківського джину, карпатського меду та нового курорту біля Славська? Вони можуть стати частиною однієї туристичної екосистеми – і вже зараз створювати нові можливості для місцевого бізнесу.
GORO спільно із Славською селищною радою підтримав мешканців громади грантами на запуск і розвиток власної справи – від локальної гастрономії до автентичних ремесел.
сьогодні о 13:25
Що спільного у бойківського джину, карпатського меду та нового курорту біля Славська? Вони можуть стати частиною однієї туристичної екосистеми – і вже зараз створювати нові можливості для місцевого бізнесу.
GORO спільно із Славською селищною радою підтримав мешканців громади грантами на запуск і розвиток власної справи – від локальної гастрономії до автентичних ремесел.
Що спільного у бойківського джину, карпатського меду та нового курорту біля Славська? Вони можуть стати частиною однієї туристичної екосистеми – і вже зараз створювати нові можливості для місцевого бізнесу.
GORO спільно із Славською селищною радою підтримав мешканців громади грантами на запуск і розвиток власної справи – від локальної гастрономії до автентичних ремесел.
сьогодні о 13:25
Головна мета цієї ініціативи — інтегрувати автентичні бойківські ремесла, локальну гастрономію та культурну спадщину в екосистему курорту, щоби майбутній турист відчув бойківську ідентичність, яка сприятиме тому, що він довше залишатиметься в громаді.
Мільйон на «Власну справу»
Піднесений настрій, святкові вишиванки, тепле дружнє коло людей, яких згуртувала «Власна справа». В такій доброзичливій атмосфері відбулася церемонія вручення грантових сертифікатів у Народному дому в Славсько.
Для участі в програмі «Власна справа», започаткованій GORO Mountain Resort, був зареєстрований 41 учасник, протягом двох місяців на бізнес-тренінгах навчалося близько 30 людей, ближче до фіналу їх залишилося 25. До захисту бізнес-проєктів дійшло 15 учасників, і семеро з них отримали сертифікати від Славської селищної ради та GORO Mountain Resort.
Один з них - Роман Фурів,пасічник з Волосянки, який майже 30 років займається бджільництвом. Він мріє відкрити кав'ярню-студію "Чай з медом".
"Це був ковток свіжого повітря, який надихає, - поділився Роман враженнями від навчання в програмі «Власна справа». – Дякую організаторам, що познайомився з чудовими людьми. Ми і далі будемо спілкуватися, підтримувати один одного, створимо спільноту однодумців і будемо разом рухатися вперед, розвивати власну справу. Але найперше дякую ЗСУ, бо без них не народжувалися би ідеї".
Роман Фурів — етнопростір студія-кав’ярня «Чай з медом», с. Волосянка
Ольга Гриців отримала сертифікат на реалізацію проєкту, що має на меті створення етномузею у Волосянці.
"Насправді я не очікувала, що отримаю грант, - зізналася Ольга у короткій промові. - Я все одно буду робити свою справу, незалежно від того, отримала би я цей грант чи ні. Але це потужна інвестиція в мою мрію".
Ольга Гриців – етномузей, с.Волосянка
За її словами, вона має для відкриття музею багато експонатів. Немає лише приміщення.
"Моя мета – збудувати музей або придбати стародавню бойківську хату, де можна буде розмістити усі ці експонати, - ділиться Ольга Гриців. - Найбільше в мене вишивки, вишитих сорочок. Хочу розповідати людям про бойківську вишиванку, проводити в музеї майстер-класи, щоби діточки і дорослі робили своїми руками «бомбочки» і китички для вишиванок і забирали їх з собою".
Сертифікати на розвиток справи також отримали Людмила Яромій — за проєкт хлібної ресторації «Спадок», Ірина Попович та Юлія Ковальська, що започаткували майстер-клас із ковальства, та Іван Мичко за створення Центру активного туризму.
Людмила Яромій — хлібна ресторація «Спадок», с.Славсько
Ірина Попович та Юлія Ковальська — майстерки із ковальства, “Ковальська майстерня” с.Славсько
Іван Мичко — Центр активного туризму, с. Славсько
Грантовий фонд для розвитку локального бізнесу за програмою «Власна справа» склав понад 1,2 млн гривень від Славської селищної ради і GORO Mountain Resort.
Курорт GORO і локальний бізнес підсилюють один одного
"Ми оголосили результати конкурсу «Власна справа», але ми вважаємо, що тут немає переможців і тих, хто програв, - зазначив Ростислав Михальчук, директор з розвиткуGORO Mountain Resort. - Насправді виграли усі. І самі учасники, і ми, як курорт, навколо якого буде розвиватися локальний бізнес, і уся Славська громада".
Ростислав Михальчук розповів, що всі ідеї були креативні, тому вибрати проєкти, які варті грантової підтримки, було нелегкою справою.
"Найбільше ми звертали увагу на унікальність ідеї і унікальність бізнесу, який за нею стоїть, - наголошує він. - Власне це був базовий критерії. Перевагу надавали тим проєктам, що відтворюють бойківську ідентичність та культурну спадщину, інтегруються в громаду та будуть цікаві туриста. Це розвиток автентичних ремесел, створення етнопросторів, відродження бойківської гастрономії, які стануть справжніми магнітами для туристів".
За словами директора з розвитку GORO Mountain Resort, локальні бізнеси важливі для всесезонного курорту, тому що GORO прагне гармонійно розвиватися разом з громадою та малим бізнесом, що діє на її території.
"Розвиток локального бізнесу - стратегічна перевага для нас, - стверджує Ростислав Михальчук. – Якщо навколо курорту будуть створені унікальні місця, які хочеться відвідати, а також взяти участь у майстер-класі з ковальства, ткацтва, плетіння, або самим спекти хліб чи відвідати музей з унікальними експонатами, яких більше ніде немає, це сприятиме тому, що туристи довше затримуватимуться в громаді. Працюватиме синергія GORO і місцевого бізнесу, який відтворює бойківську ідентичність, дає можливість туристу відчути її на смак, заглибитися в її унікальну історію, познайомитися з ремеслами, які тут були з давніх давен. Локальний бізнес підсилює великий бізнес, а великий бізнес підсилювати локальний. А турист отримує не лише преміальний комфорт, але й емоції, народжені самобутністю бойківського краю".
Марія Телечкун — етнокультурний простір «Бойківська хата у Симеона», «Артстудія Якова» та «Мініферма Захарія», с. Волосянка
Туристи приїжджають не лише на курорт, а й за бойківською ідентичністю
"Великий курорт та локальні підприємці – це єдине ціле, - підтверджує Олег Даниляк, голова Славської селищної ради. - Адже туристи приїжджають не лише за інфраструктурою курорту, а й за унікальною атмосферою, бойківською ідентичністю, крафтовими сувенірами та іншою автентикою. Наша мета – розвивати Славську громаду як сучасну, якісну та цілісну туристичну дестинацію. Програма «Власна справа» - це шанс перетворити круту ідею на успішний бізнес або масштабувати вже наявну справу у сфері туризму, гостинності, ремесел та сервісу".
Олег Даниляк поділився, якими були критерії відбору грантових проєктів з боку Славської селищної ради.
"Основними критеріями відбору фіналістів було збереження ідентичності та культурної спадщини нашого краю, відродження давніх ремесел, - зазначив він. - Реалізація цих проєктів дасть потужний імпульс для розвитку туристичного потенціалу громади. Чим більше буде таких бізнесів і локацій, тим цікавіше буде туристу".
За словами директора з розвитку GORO Mountain Resort Ростислава Михальчука, програма «Власна справа» і далі діятиме у Славській громаді.
"Можливо ще цього року, але швидше за все наступного року ми плануємо вдруге оголосити конкурс за програмою «Власна справа», - зазначив він. - Люди побачили, що ця програма реально діє, і вже є багато охочих взяти участь в наступній програмі".
Етнокультурний простір: бойківська хата Симеона, артстудія Якова та мініферма Захарія
Проєкт Марії Телечкун - один з наймасштабніших. Вона отримала грант на створення етнокультурного простору «Бойківська хата Симеона», який містить три локації: саму хату, артстудію Якова та мініферму Захарія.
"Я вже давно задумувалася над тим, щоби створити етнокультульний простір, - ділиться Марія. - Але до цього весь час не доходили руки, хоча давно збираю бойківський фольклор, з самого дитинства живу бойківською культурою.. І тут з’явилася ця програма – «Власна справа». Я зраділа і скористалася цим шансом – отримати нові знання і новий досвід, аби моя мрія здійснилася".
Найголовніший скарб Марії - старовинна хата, якій майже 200 років.
"Це хата тітки моєї мами, - розповідає вона. - Хата дісталася мені у спадок. Хочу зробити її однією з локацій етнокультурного простору «Бойківська хата Симеона». Маю у Волосянці ще одну локацію – будівлю магазину, яку хочу переоблаштувати на артстудію Якова. Ще планую створити мініферму. Хату я назвала на честь молодшого сина – Симеона. Артстудію на честь старшого сина Якова, а мініферму Захарія на честь мого брата, який зараз воює, знаходиться на Покровському напрямку".
Марія Телечкун — етнокультурний простір «Бойківська хата у Симеона», «Артстудія Якова» та «Мініферма Захарія», с. Волосянка
Марія хоче, щоби люди переймалися бойківською ідентичністю, відчули її самобутність на власному досвіді в усіх її виявах.
"Щоби скуштували бойківські страви, відчули дух наших ремесел, - захоплюється вона. - У нас буде бісероплетіння, плетіння, ткацтво, пряжа на куделії. Це старовинний спосіб, яким користувалися ще наші прабабці до появи фабрик. Це виготовлення нитки вручну з пасма очищеної овечої чи козячої вовни, коноплі чи льону".
Марія розповідає, що на подвір’ї біля старовинної хати росте золота ренета, якій понад сто років.
"Золоту ренету посадив ще тато тітки, і ренета ще й досі рясно родить. З цією яблунею будуть пов’язані вечорниці, - зацікавлює вона. - Колись в давнину бойківські дівчата на Купала та інші свята збиралися під цією золотою ренетою, цікавилися таємницями знахарства та травництва: коли і де збирати цілющі бойківські трави - звіробій, наверник, любисток. «Зіллячко-навернінячко-привернінячко, приверни моїм коровицям молока, як ото зілля тулить-хилить, так би ся до мене тулили й хилили усі файні хлопці». Це замови, які дівчата промовляли під час збирання магічних трав. Хочу відтворити, що і як робили бойківські дівчата в давнину, як шукали зілля та собі нареченого".
За словами Марії, це буде інтерактивна атракція, яка поєднує фольклорні обряди, народні ритуали, пісні і танці. І кожен гість може стати учасником цього живого дійства.
Частиною етнопростору стане і оборіг, що вже є у старій садибі. Це традиційна бойківська господарська споруда зі стріхою на чотирьох стовпах для зберігання сіна чи збіжжя.
"Взагалі це бойківський «п’ятизірковий готель», - жартує Марія. – Це романтичне місце для закоханих, де вони любилися. Колись в одній хаті жили баба, дідо, свекор зі свекрухою, діти малі. «Тільки ніч на поріг – фурк на оборіг!»
На мініфермі Захарія Марія триматиме домашню живину - баранчиків, овечок, козочок, курочок, кроликів.
"Я вже була на Закарпатті, ходила в Опорець, приглядала там малечу, а курочки у Турківському районі знайшла", - ділиться вона.
Бойківської хату Симеона Марія планує відкрити в кінці цього року. Навіть вже визначила дату.
"Добре було би встигнути 26 грудня, на Марії, - сподівається вона. - Коли все село колядує!"
Єдиний в Україні музей Героїв Маківки: цифровізація і нові зали
У селі Тухля біля підніжжя історичних гір Маківка, Клива та Татарівка діє єдиний в Україні Історико-краєзнавчий музей Героїв Маківки.
"Музей у 2012 році заснував мій чоловік Андрій Ткачик, - розповідає Марія Ткачик, яка отримала грант на реалізацію проєкту «Минуле, яке формує майбутнє». – Я директорка цього музею. За понад 20 років досліджень чоловік зібрав понад 3 тисячі. Все це він знайшов на горі Маківка, деякі артефакти на горі Татарівка. Коли назбиралося багато знахідок, ми зрозуміли, що треба щось робити далі. Чоловік хотів, щоби люди побачили ці історичні артефакти, щоби більше дізнались про визвольні змагання у Карпатах, бо це є наша історія. Тоді ми купили будинок, і зараз там діє музей".
Марія Ткачик розповідає, що у музеї є три зали. Перший відтворює атмосферу боїв за Маківку у 1915 році під час Першої світової війни між підрозділами австро-угорської армії, до складу якої входив Легіон Українських Січових Стрільців, та російськими військами. Ця битва стала першим великим бойовим успіхом УСС і символом української військової звитяги. Тут є унікальні артефакти — від різної зброї до дрібних особистих речей вояків. Це леза для гоління, ґудзики, фляги та спорядження Українських січових стрільців.
У другому залі представлені експонати, що знайдені на місцях боїв УПА під час Другої світової війни. Зокрема, на горі Лопата та у криївціу Верхній Рожанці. У третьому залі – сучасна війна. І розповідає вона про нинішніх героїв ЗСУ, які зараз виборюють незалежність України.
"Для розвитку нашого музею ще треба дуже багато зробити, - ділиться Марія Ткачик. - Насамперед - це оцифрування, каталогізація експонатів. Ми хочемо відкрити нові зали музею. Маємо ще дві кімнати, які наразі не задіяні, і які треба облаштувати. Саме на це витратимо грантові кошти".
Проєкти, що отримали гранти за програмою «Власна справа», свідчать про те, що любов людей до свого краю, втілена в реальні дії та креативні бізнес-ідеї — це і є той унікальний капітал громади, завдяки якому оживають традиції бойків, які надихають туристів, а сама громада отримує розквіт.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.
