Спецпроекти

Місто 4500 левів: де шукати найцікавіших кам’яних вартових Львова та які таємниці вони приховують

0
Час читання: 6 хв
Леви  - символи Львова / фото ілюстративне
Леви - символи Львова / фото ілюстративне

сьогодні о 18:00

Маршрут найвідомішими скульптурами середмістя, міські легенди та поради від львівської гідеси Марії Василечко для тих, хто хоче влаштувати справжнє кам'яне сафарі

Львів - місто лева. Кам’яні, бронзові, ковані, різьблені та навіть зовсім маленькі заховалися на фасадах, біля входів до будинків, на дверях, балконах і в музейних подвір’ях. Деяких легко помітити, а за іншими доведеться добряче задерти голову. "Твоє місто" разом із гідесою Львова Марією Василечко розповідає, де шукати найцікавіших левів міста та чому така прогулянка може перетворитися на справжній квест.

Дослідники нараховують у Львові понад 4500 зображень левів — йдеться не лише про окремі скульптури, а й про барельєфи, маскарони, декоративні елементи, герби, зображення на дверях та інші деталі архітектури.

Гідеса Львова Марія Василечко розповідає, що тема львівських левів настільки цікава, що вона вже давно перетворилась на окремий туристичний маршрут, а інколи і квест.

"Є квести — знайди львівського лева. Особливо популярною є така тема серед туристів з дітьми. Це як у Вроцлаві шукають гномів. Тож якщо ви вже не раз гуляли площею Ринок, бачили Ратушу і фотографувалися біля Венеційської кам’яниці, спробуйте наступного разу дивитися на Львів трохи інакше. Ваше завдання просте: знайти якомога більше левів", — каже Марія Василечко.

А почати варто з найстарішого

Лев Лоренцовича — найстарший львівський лев, якого можна знайти на площі Ринок, 6, в Італійському дворику палацу Корнякта.

"Це той лев, якого варто поставити на перше місце у своєму "лев’ячому маршруті". Лев Лоренцовича створений наприкінці XVI століття, найімовірніше, близько 1591 року. У цього лева є не просто поважний вік, а й своя міська історія. Його назвали на честь львівського міщанина, майбутнього райці Яна Лоренцовича. За переказом, саме він допоміг визволити викраденого розбійниками міського радника. На знак вдячності львівська влада встановила кам’яного лева біля ратуші", - розповідає гідеса.

Проте за свою історію скульптура встигла змінити не одне місце. Колись Лев Лоренцовича стояв біля старої ратуші. Пізніше його намагалися перенести на Високий Замок. Як розповідає Марія Василечко, лев був настільки важким, що далеко його не дотягнули. Утім, за її словами, певний час скульптура все ж перебувала на Високому Замку, а згодом її перенесли до Італійського дворика.

Леви, які пам’ятають стару ратушу

"Якщо Лев Лоренцовича — найстарший із тих, кого сьогодні можна побачити в музеї, то далі варто вирушити на пошуки ще однієї пари дуже давніх левів. На вулиці Куперніка, неподалік перехрестя з вулицею Степана Бандери, біля фонтану можна побачити двох левів, яких пов’язують зі старою львівською ратушею", — розповідає гідеса.

За словами Марії Василечко, ці скульптури особливо цікаві тим, що на них можна побачити щити з гербами, хоча вони вже не настільки добре читаються, як колись.

Два леви, які ведуть на Високий Замок

Марія Василечко згадує ще одну пару скульптур, пов’язаних із Кампіанівською ратушею:

"Є ще одна пара левів, пов’язаних із тією ж старовинною ратушею, — на Високому Замку. Таким чином, львівський "лев’ячий маршрут" несподівано стає ще й маленькою подорожжю в історію міської ратуші, якої давно немає".

Це хороший приклад того, чому шукати львівських левів цікавіше з гідом або хоча б із заздалегідь складеним маршрутом. Самі скульптури можна легко не помітити, але коли знаєш, що саме шукаєш, прогулянка перетворюється на гру.

Крилатий лев із Венеційської кам’яниці

На фасаді Венеційської кам’яниці, що на площі Ринок, 14, розташований крилатий лев Святого Марка. У лапах він тримає книгу, а сам образ пов’язаний із Венецією.

Марія Василечко звертає увагу на історію будинку: його перебудували на замовлення венеційського консула у Львові Антоніо Массарі.

Для туриста це один із найвигідніших пунктів маршруту: він розташований просто на площі Ринок, а отже, шукати його можна під час звичайної прогулянки центром.

Лев із двома тулубами: найоригінальніший у місті

Якщо вам потрібен лев, якого точно захочеться показати друзям, шукайте незвичайну скульптуру на розі Галицької та Староєврейської.

У цього лева — одна голова і два тулуби, які ніби розходяться у різні боки будинку.

Гідеса особливо наголошує: цей цар звірів розташований високо, тому його можна не помітити. Проте львівські леви часто змушують дивитися не перед собою, а піднімати голову до неба.

Саме таких деталей у Львові багато: турист іде знайомим маршрутом, але якщо не знає, куди дивитися, може пройти за кілька метрів від справжньої архітектурної цікавинки, каже Марія Василечко.

Леви біля Порохової вежі: чому вони сплять

Двоє мармурових левів біля Порохової вежі — ще одна пара, яку варто включити до маршруту.

На відміну від грізних левів біля Ратуші, ці ніби відпочивають. Саме тому їх часто називають сплячими. Тлж вони дуже відрізняються від більшості декоративних скульптур у центрі міста.

Їхнє походження не є цілком однозначним. За однією з версій, скульптури могли прикрашати мавзолей родини Міллерів у Зимній Воді, після чого їх перенесли до Львова. Марія Василечко також згадує версію, що леви могли походити з території колишнього цвинтаря неподалік Львова.

Леви Ратуші — ті, що зустрічають гостей

Мабуть, найвідоміші леви Львова стоять біля міської Ратуша.

Ці двоє грізних кам’яних сторожів стоять біля входу до міської Ратуші та тримають щити з гербом Львова. Їх створив львівський скульптор Євген Дзиндра.

"Перші кам’яні фігури авторства Дзиндри з’явилися тут у 1948 році, а на початку 1980-х їх замінили оновленою версією. Після відновлення незалежності України щити прикрасили сучасним гербом міста. Саме на ці деталі варто звернути увагу під час екскурсії", - наголошує Марія Василечко.

Ці леви, мабуть, найкраще ілюструють сучасний образ Львова: вони одночасно є архітектурною деталлю, міським символом і популярним туристичним місцем для фотографій.

Лавка закоханих на площі Ринок

У 2008 році львівські майстри художнього ковальства з "Товариства Залізного Лева" зробили місту романтичний подарунок. Вони створили оригінальну лавку, яку тримають на спинах двоє металевих левів, символічно з’єднаних міцним ланцюгом. Відтоді це місце стало культовим для побачень та оригінальних фотографій на згадку. Закохані тут пишуть свої імена і вішають символічні колодки.

Особливо це місце популярне серед весільних фотографів, каже гідеса.

Легенди, флюгер-віщун та таємні зібрання

Львівські леви — це не просто камінь. Вони овіяні численними міськими легендами та містичними переказами. Відомий львівський письменник Юрій Винничук у своїй книзі "Легенди Львова" описує дивовижну історію залізного флюгера-левика (Левця), встановленого на ратуші ще на початку XVII століття бургомістром Мартином Кампіаном:

"Відтоді з тим флюгером львів'яни в'язали усі свої надії і сподівання, бо вважалося, що він сумлінно вказує на всі зміни долі... А 9 липня 1672 року під час бурі верхівку вежі разом з гербом зламав сильний вітер. Ну, тут уже всі відразу стали очікувати неабиякого лиха, бо існувало пророцтво, що як тільки він упаде, то на біду. І справді, незабаром потому настала найстрашніша в історії Львова турецька облога...
У 1708 році верхівку ратуші відбудували і знову Левець закрутився на радість і смуток львів'ян. Тоді ж у кулю, яка увінчувала флюгер, вклали своєрідне послання до наступних поколінь: "Левець той, якого бачиш, то чуйний вартовий міста, що ні удень, ні вночі не засне... Він є звістуном не тільки напрямків вітру, але і всіх нещастя міста".

Іншу захопливу таємницю розкривають брати Раковці у книзі "Таємниці львівських левів". Вони наводять переказ про те, що львівські леви — це колишні мешканці міста:

"Якщо уважно придивитися до символів нашого міста, можна помітити, що вони схожі на людей. Це колишні львів'яни, які в своєму житті щось зробили для міста. Серед них є правителі, князі, воїни, купці й прості городяни. Раз на рік, однієї ночі, всі львівські леви збираються у потаємному місці... Головує на цих зборах лев із найстаршого з львівських гербів, оскільки це засновник нашого міста... На почесному місці – лев із Високого Замку... Поважний городянин, що, не шкодуючи власного життя, кинувся у бій з розбійниками й врятував життя бургомістрові".

Також у міському фольклорі зберігаються й інші давні перекази про виникнення міста, про які згадує Марія Василечко:

"Є давня легенда про те, що на наших теренах колись дійсно водилися справжні дикі леви, і саме на честь цього царя звірів назвали поселення. Інший переказ пов’язаний із Святоюрською горою. Кажуть, що на місці, де зараз стоїть собор Святого Юра, колись були глибокі печерні хащі, у яких жив лютий лев. Князь, прийшовши на ці землі, вступив із ним у бій, переміг звіра і на знак цієї зтяги заснував на горі храм та монастир. Також серед міщан ходили перекази про таємничих левів, які охороняли підземні скарби давніх галицьких князів".

Сакральні загадки: чому церкви "побоювалися" царя звірів

Дослідник львівської архітектурної спадщини Олександр Нижній звертає увагу на парадоксальний факт: попри любов львів’ян до левів, релігійні споруди міста використовувати цей символ вкрай неохоче.

Каплиця Трьох Святителів (при Волоській церкві): На ренесансному порталі лев’ячі маскарони з гострими іклами розташовані в основі стовпів. За народним та духовним кодом, це алегорія підземного світу — пекла.

Каплиця Боїмів: Низ вхідного порталу прикрашають маскарони левів (підземний світ), тоді як верх належить херувимам. Втім, під постатями пророків Соломона та Осія леви символізують мудрість і силу.

Богородиця на леві (Вірменський дворик): Скульптура над брамою зображує Мадонну, яка наступає на лева та вужа. Це ілюстрація 91-го Псалма ("На лева й вужа ти наступиш..."), де лев уособлює приборкані темні сили.

Папський знак на костелі єзуїтів: Ситуація змінилася після 1586 року, коли Папа Сикст V додав до герба Львова елементи власного родового герба — три пагорби та зірку, остаточно освятивши цей символ.

Цікаві факти для туриста: лев’ячі рекорди Львова

Найвищий лев міста: Займає найвищу точку у Львові — 415 метрів над рівнем моря. Ним є легендарний флюгер, встановлений на оглядовому майданчику Високого Замку.

Найбільший скульптурний лев: Велетенський хижак розташований поблизу Сихівського цвинтаря. Його висота сягає майже 4 метрів, що у 160 разів перевищує розмір найменшого лева Львова.

Найбагатший на левів будинок: Знаходиться за адресою проспект Свободи, 11. На його фасаді та оздобленні міститься рекордний ансамбль із 99 зображень царя звірів.

Найбільш "левині" вулиці: Беззаперечним лідером є проспект Свободи — тут нараховують 211 зображень на фасадах та аж 245, якщо враховувати інтер'єри. За ним ідуть вулиця Городоцька (165 зображень) та вулиця Степана Бандери (154 зображення).

Найвіддаленіші один від одного леви: Скульптурна пара, що позначає в'їзні межі міста — один лев зутрічає гостей на в'їзді з вулиці Шевченка, а інший стоїть біля Сихівського цвинтаря. Відстань між ними становить 18 кілометрів.

Найдавніший збережений герб: Кам'яний знак емфітевзису з львівським левом, викарбуваний ще у 1633 році, прикрашає будинок на вулиці Сербській, 13.

Читайте також: Кам’яниця-портал на Вірменській: у Львові вперше відкриють найтаємничішу будівлю міста. Як туди потрапити

Нагадаємо, що львівські леви — це не просто кам’яний декор, а справжній часопис та душа старовинного міста. Шукаючи ці тисячі дивовижних вартових на величних фасадах, старовинних брамах та тихих двориках, ви відкриєте для себе зовсім інший, містичний і сповнений легенд Львів. Придивляйтеся до деталей під час наступної прогулянки — і місто обов'язково розповість вам свої найпотаємніші історії.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"