Медицина – сфера обслуговування

Завідувачка амбулаторії Галина Гондарук розповідає, що установу відкрили два роки тому, переїхавши з поліклініки на вулиці Мазепи (1-ша міська клінічна лікарня імені Князя Лева) ближче до людей, яких обслуговує. Тут працює шестеро лікарів, включно з керівницею, вісім медсестер та реєстратор. Амбулаторія працює без обіду з 8:00 до 19:00 у будні дні. Чергові лікар і медсестра є на місці і у вихідні, і в святкові дні – чи то Великдень, чи Різдво – до 15:00. Раніше заклад обслуговував 8,8 тис. мешканців навколишніх будинків, з яких 2 тис. – діти і підлітки. Після оголошення кампанії з обрання сімейного лікаря кількість пацієнтів амбулаторії перевищила 10 тисяч і ще продовжує зростати – люди приходять щодня. Є серед пацієнтів і мешканці з інших вулиць, та перед підписанням декларації, зазначає завідувачка, вони засвідчили, що можуть добиратись до амбулаторії без проблем.

Амбулаторія починається з реєстратури

«Переважно ми обслуговуємо якраз всі будинки навколо, людям так краще, ніж бігти в поліклініку на Мазепи. Аналізи, звісно, там треба здавати, але зробити укол чи отримати консультацію можна у нас. Дехто приходить мало не щодня, іноді – просто поговорити чи посидіти. Але ми не нарікаємо, бо медицина, певною мірою, – сфера обслуговування. Маємо до всіх знайти підхід і не лише вилікувати, а й бути трохи психологами», – каже Галина Гондарук.

Галина Гондарук працює лікаркою з 1986 року. Має досвід роботи в різних містах і навіть країнах, бо її чоловік - військовий. З 2004 року керувала відділенням сімейної медицини, з 2016 - завідувачка амбулаторії.

У цей момент до кабінету входить старша жінка і зі словами «я вам дякую, це вам» лишає в кутку маленького кабінету пляшку наливки, замотану в пакет. Жінка швидко йде, попри заперечення лікарки. Це, каже Галина Гондарук, пані Оля, яка живе у сусідньому під’їзді. Вона щодня приходить в амбулаторію – чи поміряти тиск, чи зробити укол, чи просто посидіти на дивані і перекинутись кількома словами з реєстраторкою.

20 пацієнтів за дві години

Загалом в амбулаторії передбачено по 16 талонів на день до кожного лікаря. Їх можна взяти на місці або замовити онлайн. Та, каже завідувачка, пацієнтів значно більше, ніж талонів. Буває, у когось стався гіпертонічний криз, або в дитини різко піднялась температура чи з’явилась незрозуміла висипка, і лікар не може відмовити у медичній допомозі. Сьогодні зранку, наприклад, за дві години від початку прийому Галина Гондарук прийняла вже 20 пацієнтів.

«У мене прийом починається з 9-ї. Я завжди приходжу раніше, бо документи треба заповнити, ще щось зробити. Але ще до 9-ї хтось вже чекає перед кабінетом, відмовити не можу. Ми вчимо людей реєструватись через інтернет, але не всі можуть», – розповідає лікарка.

Фото: Олександра Бодняк

Пацієнти чекають на прийом у маленькій приймальні

Троє лікарів амбулаторії, включно зі завідувачкою, мають по 2 тисячі пацієнтів, решта троє – по 1,3-1,5 тисячі. До кінця року, каже керівниця закладу, всі наберуть максимальну кількість пацієнтів, що можуть обслуговувати.

Понаднормові пацієнти

І тут виникнуть проблеми, каже ще одна лікарка амбулаторії Наталія Казаркіна. У неї в кабінеті сидить чоловік, який прийшов підписати декларацію про медичне обслуговування. Наталія Казаркіна є сімейним лікарем його дружини та дітей.

«Чому ж ви з дружиною не прийшли? У мене більше немає місця, комп’ютерна програма не пропускає більше», – каже лікарка до чоловіка, і додає що, насправді, це проблема поширена, коли охочі є, а місця – немає.

Наталія Казаркіна вже має 2 тисячі пацієнтів, але охочих підписати з нею декларацію є значно більше

«У мене є багато вагітних, а їхні діти народяться, то як я маю взяти їх до себе? Чи що їм тоді робити? Або ось так – хтось не встиг, а місця вже нема. Комп’ютер не пропускає і не рахуватиме мені тих людей. Це вже буде благодійність», – каже Наталія Казаркіна.

Вона міряє чоловікові тиск, розпитує, чи були у нього стресові ситуації на роботі і радить не хвилюватись та спостерігати за скачками тиску, бо всі хвороби – від нервів. У разі чого, радить, можна випити валеріани. Наразі лікарка каже чоловікові лишити копії своїх документів і чекати – можливо, хтось переїде, а може – помре.

Робочий день сімейного лікаря

Лікарі амбулаторії працюють з 8-ї ранку у три зміни по 4 години. З ними працюють медсестри, які, серед іншого, по черзі ходять у поліклініку за результатами аналізів своїх пацієнтів. Упродовж дня відчинений процедурний кабінет, де його медсестра робить щеплення або призначені лікарями уколи. Після прийому в амбулаторії, лікарі обходять пацієнтів, які не можуть прийти самі.

Медсестри в процедурному кабінеті

«Лікар іде до важких пацієнтів, до лежачих, до маленьких діток. У нас залишились патронажі новонароджених. До місяця часу до немовляти приходить двічі лікар і двічі медсестра. Далі вже дитину приносять до нас на огляди. Якщо ж дитина до року захворіла, то ми ідемо до них самі», – пояснює Галина Гондарук.

Читайте також: Угоди восени рахують. Несподіванки медреформи для лікарів і пацієнтів

Із травня до вересня, розповідає вона, люди переважно приходять на профілактичні огляди – в садок, школу чи на роботу. Якщо пацієнт не приходив більше, ніж півтора року, медсестра телефонує йому сама і запрошує прийти на профілактичний огляд. Якщо в людини немає хронічних захворювань і не перебуває на обліку, то потрібно принаймні зробити флюорографію.

«Зараз більше приходять зі застудами, бронхітами, є випадки пневмонії, з гіпертонією приходять. Є випадки кору. Хоча у нас з щепленнями ситуація не найгірша», – каже Галина Гондарук.

«Мами менше вірять інтернету»

За її словами, останнім часом молоді мами менше довіряють дописам в інтернеті про шкоду вакцинації, а натомість уважніше вислуховують роз’яснення лікаря. Галина Гондарук додає, що окремі батьки мають побоювання щодо вакцини індійського виробництва, але не кожен може придбати вакцину європейських виробників, що коштує понад тисячу гривень і якої потрібно 4 дози.

Читайте також: Які медичні послуги стануть безкоштовними у 2019 році. Перелік від МОЗ

«Реакція є від будь-якої вакцини, і це нормально. Головне – щоб дитинка була здорова, коли її щеплять», – каже лікарка.

Немовля принесли для вакцинації

І дітей і дорослих перед вакцинацією ретельно обстежують. Якщо ж дитина є в групі ризику або має алергічні реакції, то сімейний лікар порадить робити щеплення у стаціонарі. Але таких випадків, зазначає медик, вкрай мало.

«Для мам більш інформативно побачити кір на власні очі, ніж усі розповіді та пояснення лікаря. Наприклад, у нас в сім’ї з вагітною жінкою на важку форму кору захворів чоловік. Ми переживали за маму і дитинку, але мама була щеплена і не захворіла. А чоловік був нещеплений. То жінка каже, що як тільки народить, то навіть і не подумає про відмову від щеплень», – каже лікарка.

Читайте також: Що потрібно знати про вакцинацію: відповіді на популярні питання

Вона додає, що якби наприкінці 90-х років не було страшилок про вакцинацію, то не було би і спалаху дифтерії серед дорослого населення. Черговий спалах, зазначає лікарка, очікують скоро знову, тому, нагадує, дорослим варто попіклуватись про себе і зробити щеплення – вакцина є і вона безкоштовна.

«Краще раз на 10 років зробити щеплення, аніж перенести дифтерійний міокардит», – аргументує Галина Гондарук.

Зайвий раз – не зайвий

Окрім високого показника вакцинації дітей до року, за минулі 2 роки серед пацієнтів амбулаторії зменшилась кількість інфарктів та інсультів, розповідає завідувачка.

«Може тому, що ми ближчі до людей, хворому зручніше прийти до лікаря зайвий раз, що буде не зайвим – ще раз тиск поміряють, послухають, приділять увагу», – каже Галина Гондарук.

Також, за її словами, серед пацієнтів установи мало випадків запущеної онкології: минулого року не було жодного, цього – лише два і не через недогляд лікарів.

«Одна людина давно хворіла. Інша була на заробітках, вернулась – і виявили рак. Онкологія переважно стосується середнього і старшого віку. Старшій людині важко іти до медзакладу, вистоювати чергу, до нас простіше і ближче», – каже Галина Гондарук.

Читайте також: На що варто звертати увагу під час вибору сімейного лікаря. 5 фактів

Вона додає, що всі лікарі в амбулаторії мають великий досвід роботи – поза 20 років, і майже всі – з вищою атестаційною категорією.

Також вони проводять серед пацієнтів профілактичні кампанії для попередження візуальних форм раку – раку грудної залози, шийки матки, ротової порожнини.

«Гроші не головне, але ми тішимось»

Коли переходимо до теми грошей, що є особливою в контексті реформування первинної ланки медицини, Галина Гондарук каже, що за результатами жовтня і лікарі амбулаторії, і медсестри залишились задоволеними. Зарплата, за її словами, зросла приблизно удвічі.

«Лікарі, які не мають максимальної кількості пацієнтів, отримали на руки – чистими – 10 тисяч гривень. З максимальною кількістю пацієнтів – 12-13 тисяч. Медсестри отримали 6-7 тисяч – їхня зарплата залежить від зарплати лікаря. Може у порівнянні зі зарплатами айтішників це і не захмарна сума, але раніше ми отримували значно менше і нас це втішило. Роботу лікаря треба оцінювати не за тим, скільки він годин відсиджує на роботі, а за тим, наскільки все добре у його пацієнтів. Але гроші нас радують теж», – каже завідувачка.

Лікарка вищої категорії Оксана Лесняк також має 2 тисячі пацієнтів

В амбулаторії також є вся необхідна техніка, нові м’які меблі, аби відвідувачам було комфортно чекати на прийом. А на великому телевізорі показують мультики для малечі та передачі про здоров’я та профілактику захворювань для дорослих.

«У нас тут дуже тісно, нам би ще місця. Але тут дуже комфортно, пацієнти у нас як вдома», – каже Галина Гондарук і запрошує на чай з канапками.

Олександра Бодняк

Фото авторки, головне фото-прес-служба ЛМР

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.