Фото: Андрій Костюк

Бієнале довіри, яке відбулось у жовтні у Львові, викликало широку публічну дискусію щодо питання довіри між відвідувачами та власниками закладів громадського харчування. Львів’янка, матір трьох синів Ірина Петелицька вважає, що висновки про акцію мають зробити усі, а її результати вартує обговорити у школах та університетах.

Моя історія, пов’язана з цією подією, розпочалася вранці у п’ятницю, у день акції. Я везла на машині своїх трьох синів: когось в університет, когось у школу. В авто працювало радіо, де ведучі ранкової програми розповідали, що кожен, хто сьогодні відвідає ресторан чи кафе у Львові, зможе поїсти «на халяву». І додали: «А зараз подробиці акції розповість наш кореспондент», після чого почалась програма ранкових новин.  

Я пояснила хлопцям, що ведучі зробили неправильно, адже ця акція не про «халяву», а про довіру. У цей час з радіоефіру лунали новини. Вже пізніше ведуча детальніше розповіла деталі акції та суть Бієнале довіри. Та чи всі слухачі змогли дослухати до цього місця?

Читайте також: З'їли і не заплатили. Як минув День довіри у ресторанах Львова. Фоторепортаж

Я намагалась пояснити своїм дітям, що має на меті така акція. Двоє моїх синів – студенти.У той день, як і багато інших студентів, вони побачили в цій акції можливість «безкоштовно» наїстись у хороших закладах. На що я їм відповіла: «Хлопці, сьогодні власники кафе та ресторанів відкрили свої двері для того, щоб ви прийшли, оцінили їхню роботу, оцінили їхній рівень. «Відкритий чек» – це не про можливість заплатити менше, це можливість заплатити відповідно до рівня обслуговування – можливо, так само, як зазначено в чеку, а можливо, і більше».

Про цю акцію багато писали у ЗМІ та в соцмережах, але майже у всіх основний меседж був: «можна заплатити, скільки хочеш». Очевидно, це стало причиною суперечливих висновків щодо акції, адже багато хто називає її провальною, а львів’ян та гостей міста – скнарами. Чи правильно робити висновки про місто та його людей через це? Вважаю, що ні.

Однак, з іншого боку, культура довіри в Україні лише зароджується. Сьогодні «руку довіри» простягнули ресторатори, і хоча, можливо, їхні сподівання не виправдались, це не привід скасовувати Бієнале довіри в майбутньому. Наприклад, один з ініціаторів акції – Марк Зархін, провів цю акцію в майже всіх свої закладах, і коли я це побачила, то зрозуміла, що він довіряє нашому місту.

Читайте також: Яка справжня вартість дерунів у львівських ресторанах

Того ж дня ввечері я везла хлопців додому, і дорогою ми обговорювали, як пройшов день. Один з моїх синів, студент УКУ, розповів, що вони своєю групою дискутували про цю акцію в університеті на парі з англійської. Там він разом з іншими студентами та викладачем розмірковували, чому суть цієї акції не пояснили мешканцям міста, а ЗМІ подали її, як «халяву».

Я вважаю, що цю акцію повинні були обговорювати у школах та університетах – це ті місця, де формується стержень та світогляд  людини, а довіра – один з основних компонентів.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.