Льоля Ланда
Льоля Ланда
Яка справжня вартість дерунів у львівських ресторанах
У Львові в рамках Бієнале довіри пройшла акція «Відкритий чек», яка викликало бурхливу реакцію в середовищі львів`ян.
Фото: Андрій Костюк
Фото: Андрій Костюк

25 жовтня 2018, 18:26

Після Бієналє довіри, що сколихнуло місто, частину людей збентежила тема: як формуються ціни в ресторанах. Рестораторка та кандидат економічних наук Льоля Ланда розкриває секрети ресторанного бізнесу.

Уявімо ситуацію, що ви вирішили замовити в закладі улюблену страву дитинства – деруни. Ось вам їх принесли – такі, ніби їх готувала ваша бабця: хрусткі, з ніжною сметанкою та шматочками смажених грибів. Приносять чек, а там за цю красу стоїть ціна 60 грн. Звичайно, ми можемо припустити, що, крім вартості картоплі, ви платите за свої емоції. Але давайте розберемося, що справді входить у вартість цієї страви.

Найперше: витрати ресторану поділяться на категорії, до речі, як і у всіх інших бізнесах.

Є постійні витрати: оренда приміщення, заробітна плата, податки, видатки на охорону, комунальні платежі, обслуговування рахунків в банку, абонплата за термінал – навіть за використання касового апарату, яка, до речі, в середньому обходиться у 1800 грн на рік.

Змінні: закупівля продуктів, розхідників, сплата торгівельного еквайрингу, транспортні видатки, реклама.

Читайте також: Вардкес Арзуманян: до мого ресторану погрожували заїхати на танку

А ще є така стаття, як непередбачувані витрати. Вона коливається від 500 грн на місяць до нескінченості. Оскільки ми живемо у Львові, то ніколи не впевнені, чи нас сьогодні не затопить дощем, чи, може, хтось з гостей заб'є нашу чудову старовинну каналізацію своїм носовичком. Непередбачувані події, які можуть статись у ресторані, можна перераховувати до нескінченості.

Тобто, виходить, що ваші деруни несуть на собі частину усіх цих витрат. У реальних цифрах це буде виглядати приблизно так:

візьмемо невеликий заклад у центрі Львова, десь на 30 м2, не більше. Для його щомісячного утримання необхідно сплатити оренду – десь так 35 000 гривень (це ще непогана ціна). Такому закладу потрібно шість працівників, отже, фонд заробітної плати складатиме не менше 36 000 грн, плюс податки із зарплатні – орієнтовно 17 000 грн. Якщо ви самі зможете вести бухгалтерію – чудово, якщо ні, то приготуйте як мінімум ще 3000 на бухгалтера.

Охорона від 500 гривень на місяць, рахунки і термінал обійдуться десь у 450 грн, світло – орієнтовно 3000, газ десь так само, вода 400, інтернет 200, ліцензія на алкоголь у місяць світиться магічною цифрою 666 грн. Що ще? Ледь не забула про ЖЕК і вивіз сміття – це ще плюс 600 гривень. Транспортні видатки орієнтовно 2800 грн. Наші незаплановані витрати (давайте будемо вважати, що все буде працює чудесно і цей місяць мине без факапів) становитимуть орієнтовно 500 грн. Загалом це виходить у 103 116 гривень.

Читайте також: З'їли і не заплатили. Як минув День довіри у ресторанах Львова. Фоторепортаж

А тепер найцікавіше: собівартість дерунів, про які я писала вище, разом зі сметанкою та грибочками складатиме приблизно 20 грн 60 коп. Питання до знавців: скільки треба продати порцій дерунів по 60 грн, щоб вийти на рівень беззбитковості?

103 116 гривень ділимо на 30 робочих днів. Виходить, що в день необхідно покривати 3391,97 гривень лише витрат. Таким чином, з кожної порції дерунів ми заробляємо 39,4 гривні – виглядає непогано.

Щоб не бути збитковим, потрібно щодня продавати не менше 86 порцій. А тепер швиденько уявіть, скільки необхідно прикласти зусиль, щоб приготувати і продати 86 порцій дерунів. Уявили? Тепер, я думаю, у вас легко вийде порахувати, скільки треба їх продавати, аби заробити.

Пам'ятайте, коли ви зайдете в кав'ярню, кафе, чи ресторацію, ви вже дали роботу щонайменше п’ятьом людям: кухарю, його помічнику, мийниці посуду, офіціанту, бармену, а ще й прибиральниці. Не кажучи вже про тих, хто буде прати скатертини. А ще є закупівельник, який привезе продукти до закладу і люди, які продають їх на Шуварі. І необхідно згадати ще й тих, хто вирощував ті овочі, фрукти чи м’ясо. Ось такий великий економічний цикл.

То що, далі невиправдано дорого? Наступного разу я залюбки порахую скільки грошей і часу ви витратите аби посмажити такі деруни самі. Це я до чого? Не рахуйте чужі гроші, поважайте працю інших. А також зберігайте спокій та їжте деруни.

Всі факти вигадані, будь-які співпадіння вважати випадковістю.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
«Джон з США не оплатить наші рахунки». Інтерв'ю з економістом
Україна виживе, якщо не лише боротиметься на полі бою, а й розвиватиметься. Щоби посилити економіку України, потрібні реформи і вихід на нові ринки. Але навіть у час шалених змін глобальної економіки кожен із нас може покроково покращувати своє життя і стан країни загалом. Що ми маємо зробити вже сьогодні, щоб наше спільне завтра було значно кращим, і до чого тут Джон із Огайо, «Твоєму місту» розповів Павло Шеремета, міністр економіки і торгівлі (2014 р.), професор з практики Київської школи економіки, освітянин та економіст.
Hero Image

01 травня 2025, 20:46

Ваші інтерв'ю – як холодний душ для українців і дороговказ для управлінців та підприємців. Ретельно стежу за вами, виписую пункти, які треба втілити в життя. Дякую! Вас таких небагато, але я для вас працюю...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"